Рішення № 69927723, 27.10.2017, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/876/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Павлової А.С.

за участю секретаря Козак Г.А.

представника позивача Мандзюка М.Р.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що відповідно до заяви № б/н від 29.11.2012 ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, згідно з яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Овердрафт - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому Договором, а відповідач, в порушення умов кредитного договору, свої зобов'язання не виконав. Внаслідок чого, станом на 05.06.2017 утворилася заборгованість в розмірі 43528 грн. 41 коп., яка складається з: 7200 грн. 25 коп. - тіло кредиту; 2261 грн. 31 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом; 31517 грн. 88 коп. - нараховано пені; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 2048 грн. 97 коп.

Оскільки вирішити спір з відповідачем в добровільному порядку не вдається, позивач змушений був звернутися до суду з позовом та просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача Мандзюк М.Р., який діє згідно довіреності, позов підтримав за обставин у ньому викладених, просив його задоволити. Додатково суду пояснив, що в 2012 році ОСОБА_3 підписав заяву-анкету (оригінал якої надав суду для огляду), після чого отримав дві картки: зарплатну і кредитну. 11.06.2015 відповідач по своїй картці (останні цифри 9858) використав кредитні кошти на загальну суму 7288,32 грн., шляхом переводу даних коштів на його іншу картку (з останніми цифрами 4193). Щодо доводів представника відповідача про шахрайські дії невідомих осіб з рахунками ОСОБА_3 представник банку вказав, що цим питанням має займатись служба безпеки ПАТ КБ «Приватбанк», він же ніякою інформацією не володіє.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що його довіритель із ПАТ КБ "Приватбанк" кредитного договору ніколи не укладав і не підписував. Відповідач отримував у банку картку по зарплатному проекту, оскільки працює майстром виробничого навчання ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей», однак жодної кредитної картки йому не видавалося. Також вказав, що ОСОБА_3 виявив вчинення невідомими особами незаконних операцій з його картковими рахунками, про що усно повідомив ПАТ КБ "Приватбанк", а також заявив у поліцію. Було внесено відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР, але розслідування ніяких результатів не має і триває досі. Крім того, заявив суду про застосування строків позовної давності.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновків, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви від 29 листопада 2012 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленої кредитної лінії на платіжну картку. Підписавши анкету-заяву відповідач погодився, що дана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (а.с. 7, 77).

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком (п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил).

Крім того, Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт (п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме - в порядку передбаченому договором надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, які відповідач витратив, а саме 11.06.2015 списав експрес - платіж по телефону 3700 двома сумами: 2084,16 грн. та 5204,16 грн. 7288 грн. 32 коп. (а.с. 68-70).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі. Однак в порушення умов договору та чинного законодавства України відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання - не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту.

Так, за наданим представником позивача належним чином завіреним розрахунком, станом на 05.06.2017 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом складає 43528 грн. 41 коп., з яких: 7200 грн. 25 коп. - тіло кредиту; 2261 грн. 31 коп. - нараховані відсотки; 31517 грн. 88 коп. - нарахована пеня; штраф - 2548 грн. 97 коп. (а.с. 6).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На боргові зобов'язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі встановленому Тарифами Банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 (п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил).

Одночасно пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача про те, що ОСОБА_3 не отримував кредитної картки та кредитних коштів, оскільки вказане у повній мірі спростовуються наданою представником позивача випискою по карткових рахунках ОСОБА_3 за період з 01.01.1999 по 06.08.2017 (а.с. 68-70), яка узгоджується з наданим разом із позовною заявою розрахунком заборгованості (а.с. 6). Також, із анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка особисто була підписана відповідачем 29.11.2012 (а.с. 77) слідує, що останній, ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, виявив бажання оформити на своє ім'я «платіжну картку кредитка «УНІВЕРСАЛЬНА» - зарплатний пакет», до якого входили, також, і послуги з кредитування.

У наданій представником відповідача довідці директора ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей" № 219 від 11.07.2017 (а.с. 44) зазначено, що ОСОБА_3 на видачу заробітної плати з використання карток заключено договір з ПАТ КБ «Приватбанк» № 12В20000032 від 21.11.2012, який діяв протягом трьох років з моменту підписання та договір № 1 від 22.01.2015, який діє до 31.12.2017. Разом з тим, предметом розгляду даної справи є стягнення коштів за кредитним договором, який був укладений сторонами 29.11.2012, а тому вказана довідка не може бути доказом відсутності кредитних відносин між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Також суд не бере до уваги доводи представника ОСОБА_3 про вчинення невідомими особами шахрайських дій із картковими рахунками відповідача 11.06.2015, оскільки дані твердження не доведені жодним доказом. Внесення відомостей до ЄРДР щодо кримінального провадження по заяві ОСОБА_3 від 15.05.2015 не спростовує факту отримання ним кредитних коштів. Як зазначив під час розгляду справи представник відповідача, ніяких результатів по кримінальному провадженню не має. Матеріали досудового розслідування долучені до даної справи не були, відтак судом не досліджувались.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт зобов'язаний вживати заходів щодо запобігання втрати (розкрадання) Карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання; інформувати Банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, ПІНу або отримання звістки про їх незаконне використання. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення Банку, або за телефоном 3700 (безкоштовно по Україні), 092-000-00-02092-000-00-02 (для VIP-клієнтів), +380567161131, +380567161131 (для дзвінків із-за кордону). У випадку, якщо Держателю Карти відомі факти про незаконне використання Карти, Держатель Карти зобов'язаний у триденний термін після усної заяви про втрату карти, стікера PayPass, ПІНа надати в Банк докладний виклад обставин втрати карти, стікера PayPass і/або ПІНу і відомі факти про їх незаконне використання (п.п. 2.1.1.5.10 - 2.1.1.5.12 Умов та Правил).

У випадку втрати Карти/ ПІНу/ постійного пароля/ одноразових паролів або виникнення у Держателя підозр, що Карта/ ПІН/ постійний пароль/ одноразові паролі могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Карти/ ПІНу/ постійного пароля/ одноразових паролів Держатель повинен негайно виконати одну з таких дій:

-звернутися до Банку за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), 092-000-00-02092-000-00-02 (для VIP-клієнтів), +380567161131, +380567161131 (для дзвінків із-за кордону);

-звернутись в Банк для блокування Карти (у випадку втрати Карти);

-якщо карту підключено до послуги MobileBanking виконати дії, необхідні для припинення дії Карти відповідно до Керівництва з використання системи MobileBanking;

-якщо Клієнт підключений до сервісу Internet Banking Приват-24 виконати дії, необхідні для припинення дії Карти відповідно до Керівництва з використання сервісу.

Держатель несе відповідальність за всі операції з Картою, вчинені:

-по дату отримання Банком повідомлення від Клієнта про втрату Карти включно (використовуючи телефон: 3700, 092-000-00-02092-000-00-02 (для VIP-клієнтів), або через звернення в Банк);

-по дату отримання Банком повідомлення про втрату Карти, відправленого у відповідності з Керівництвом з використання системи MobileBanking або Internet Banking Приват-24 включно (п. 2.1.1.9.10 Умов та Правил).

Відповідно до п. 2.1.1.8.2 Умов та Правил, у випадку заперечування Держателем операцій, здійснених з використанням Карт або інформації, нанесеної на Карти, Держатель надає протягом тридцяти п'яти днів з моменту утримання грошових коштів письмову заяву Банку із зазначенням оспорюваних операцій і причин оскарження (у разі якщо вирішення питання передбачає розгляд письмової заяви). Банк надає Держателю відповідь протягом тридцяти днів з моменту звернення.

Жодних доказів про вчинення ОСОБА_3 вказаних дій суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що знайшов підтвердження факт невиконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № б/н від 29.11.2012 щодо повернення кредитних коштів, тому заборгованість з відповідача на користь позивача підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору.

Тарифами Банку встановлено штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с. 8).

Разом з тим, вимога позивача стягнути з відповідача одночасно нараховані пеню та штраф не може бути задоволена з огляду на наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказане підтверджується правовою позицією ВСУ у постанові № 6-2003цс15 від 21.10.2015.

Отже, вимога позивача стягнути з відповідача 2548 гривень 97 копійок штрафу задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення вимогу позивача стягнути з ОСОБА_3. заборгованість за кредитом у сумі 40979 гривень 44 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7200 гривень 25 копійок, заборгованість за відсотками - 2261 гривень 31 копійок, заборгованість за пенею - 31517 гривень 88 копійок.

У зв'язку з тим, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1506,30 грн. судового збору.

Також варто зазначити, що представником відповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог банку, який слід обраховувати з 29.11.2013. Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦКУ, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

В даному випадку, у п. 1.1.7.31 Договору, сторони домовилися, що термін позовної давності щодо вимог Банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат Банку складає 50 років.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 252-256, 525, 526, 549 - 552, 611-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.11.2012 в сумі 40979 (сорок тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 44 копійки, яка складається з: 7200 (сім тисяч двісті) гривень 25 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 2261 (дві тисячі двісті шістдесят одна) гривня 31 копійка - заборгованості за відсотками; 31517 (тридцять одна тисяча п'ятсот сімнадцять) гривень 88 копійок - заборгованості за пенею.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 1506 (одна тисяча п'ятсот шість) гривень 30 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 31.10.2017 о 16:00 год.

Суддя: