Ухвала суду № 69926501, 12.10.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6491/17

Провадження № 2/442/2282/2017

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"12" жовтня 2017 р. Дрогобицький міськрайорнний суд Львівської області у складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія про захист прав споживача,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська Інноваційна компанія на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу по заяві-Договору про розміщення банківського вкладу №10-1358781 від 22.06.2015, сума вкладу якого становить 8 622,83 Євро, з терміном дії з 22.06.2015 по 24.06.2016 (367 днів), проценти за користування вкладом виплачуються в кінці терміну, що за офіційним курсом Національного банку України на день подачі позову 04.09.2017 еквівалентно сумі 264 652,53 грн; стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська Інноваційна компанія на користь ОСОБА_1 суму процентів за користування вкладом за період дії заяви-договору № 10- 1358781 від 22.06.2015, сума вкладу якого становить 8 622,83 Євро, з терміном дії з 22.06.2015 по 24.06.2016 (367 днів), проценти за користування вкладом виплачуються в кінці терміну, що за офіційним курсом Національного банку України на день подачі позову 04.09.2017 915,31 Євро, що еквівалентно сумі 27 940,52 грн ; стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська Інноваційна компанія на користь ОСОБА_1 суму процентів за користування вкладом понад термін встановлений за заявою-договором №10-1358781 від 22.06.2015, сума вкладу якого становить 8 622,83 Євро, з терміном дії з 22.06.2015 по 24.06.2016 (367 днів), проценти за користування вкладом виплачуються в кінці терміну, що за офіційним курсом Національного банку України на день подачі позову 04.09.2017 в сумі 1081,51 Євро, що еквівалентно 33 193,78 грн; стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська Інноваційна компанія на користь ОСОБА_1 суму 3% вартості послуги за кожен день прострочення за заявою-договором № 10-1358781 від 22.06.2015, сума вкладу якого становить 8 622,83 Євро, з терміном дії з 22.06.2015 по 24.06.2016 (367 днів), проценти за користування вкладом виплачуються в кінці терміну, що за офіційним курсом Національного банку України на день подачі позову 04.09.2017 в сумі 112 786,61 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 03.09.2017 3 461 654,98 грн;стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська Інноваційна компанія на користь ОСОБА_1 суму 3% річних станом на 31.08.2017 за заявою-договором № 10-1358781 від 22.06.2015, сума вкладу якого становить 8 622,83 Євро, з терміном дії з 22.06.2015 по 24.06.2016 (367 днів), проценти за користування вкладом виплачуються в кінці терміну, що за офіційним курсом Національного банку України на день подачі позову 04.09.2017 в сумі 308,97 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 03.09.2017 9 482,93 грн.

З метою забезпечення позовних вимог, позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку мотивує тим, що в провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться справа за її позовом до ПАТ „Українська інноваційна компанія про стягнення коштів за Заявою-Договором розміщення банківського вкладу № 10-2328167 від 19.02.2015, сума вкладу якого становить 14 217,71 Євро.

Окрім того, представником позивача було нараховано штрафні санкції Відповідачу за безпідставне утримання коштів та не бажання їх повернути після спливу терміну заяви-договору розміщення банківського вкладу.

З урахуванням усіх штрафних санкцій сума позову складає 7 911 083,10 грн.

Беручи до уваги те, що ПАТ „Українська інноваційна компанія порушує вимоги ст. 265 ГК та ст. 712 ЦК України і ухиляється від виконання своїх обовязків, передбачених договором банківського рахунку.

Зазначає, що ухиленням відповідача від виконання своїх зобовязань позбавляє її можливості вільно розпоряджатися власними коштами.

Крім того, Відповідач, згідно інформації з його ж офіційного сайту здійснює відступлення прав вимоги за договором оферти про надання овердрафту на зарплатні карти в сумі 10 271 976,68 грн., що дає підстави вважати про те, що Відповідач намагається переуступити усі свої активи за мізерними сумами та уникнути в подальшому здійснення розрахунків з кредиторами.

Належними та допустимими доказами цьому є розміщений в мережі Інтернет договір про відступлення право вимоги № 31/03/17-1 від 31.03.2017, що підтверджують факт неправомірних дій Відповідача, спрямованих на створення неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

Позивач звертає увагу на те, що не вжиття заходів щодо забезпечення позову в даному випадку зводиться до того, що Відповідач у будь-який час має можливість відчужувати своє майно та витрачати кошти, що призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

Вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ПАТ „Українська інноваційна компанія може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення в майбутньому.

У відповідності із ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходів по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

При цьому, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Такі розяснення містяться в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяви про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9.

Відповідно до ст. 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Обовязок зазначити докази, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 151 ЦПК України, покладено на особу, яка подає заяву про забезпечення позову.

З прохальної частини позову вбачається, що ціна позову складає 123715,23 євро, що на день подачі позову до суду (13.09.2017), з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України становить 3841159,94 грн.

Проте, суд дійшов висновку, що задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накаладення арешту на все нерухоме майно відповідача неможливе, оскільки позивач не надав суду доказів наявності такого майна у відповідача. Крім того суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти у розмірі ціни позову 7 911 083,10 грн є неспівмірним з вимогами позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем заявлені неспівмірні вимоги для забезпечення позову, а так само не надано суду переконливих доказів доказів існування загрози невиконання рішення суду, що є підставою для відмови у задоволенні заяви. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. З огляду на заявлені позивачами вимогами, обраний вид забезпечення позову не відповідає зазначеному принципу співмірності, що також є підставою для відмови у забезпеченні позову.

Керуючись ст. ст. 151-153, 210 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія про захист прав споживача відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ю.С. Кучаковський