Ухвала суду № 69926198, 26.10.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 323/3220/16

Провадження №22ц/778/2587/17 Головуючий у 1 інстанції: Мінаєв М.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2017 року у справі за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ЗОКС «Довіра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який уточнили в процесі розгляду справи.

В обґрунтування позову зазначено, що за Кредитним договором та Додатковою угодою № 1 до нього від 24.05.2006 року відповідач ОСОБА_3 отримала від ЗОКС «Довіра» кредит на загальну суму 260000,00 грн. строком на 36 місяців. За Договором поруки від 27.04.2006 року відповідач ОСОБА_4 поручився перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_3 зобовязань за Кредитним договором. Після спливу строку повернення кредиту, у звязку з невиконанням відповідачам своїх зобовязань, позивач звернувся за захистом своїх прав в судовому порядку. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.06.2009 року у справі № 2-350-2009 з відповідачів було стягнуто в солідарному порядку 257100,00 грн. основного боргу за Кредитним договором, 138120,67 грн. процентів за користування кредитом, 138120,67 грн. підвищених процентів за користування кредитом. Вказане рішення відповідачами не оскаржувалось, набрало сили 13.06.2009 року.

В подальшому відповідач ОСОБА_3 частково виконувала свої зобовязання за Кредитним договором, сплативши за період з 12.10.2009 року по 12.02.2015 року суму в розмірі 158591,34 грн., в тому числі 155591,34 грн. процентів за користування кредитом та 3000,00 грн. основної суми кредиту. Останній платіж внесений відповідачем ОСОБА_3 12.02.2015 року, у звязку з чим вона визнала наявність заборгованості, що означає переривання позовної давності.

Посилаючись на ці обставини просили стягнути з відповідачів солідарно суми, розраховані з основної суми кредиту в порядку ст. 625 ЦК України, за останні три роки перед звернення до суду.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» заборгованість за Кредитним договором № 8020 від 27.04.2006 року станом на 01.09.2016 року у розмірі 252243,21 грн. (двісті пятдесят дві тисячі двісті сорок три грн. 21 коп.), в тому числі суму збільшення основної суми кредиту внаслідок інфляції за період з 01.09.2013 року по 01.09.2016 року в розмірі 229076,10 грн. (двісті двадцять девять тисяч сімдесят шість грн. 10 коп.) та три проценти річних від суми основного боргу за період з 01.09.2013 року по 01.09.2016 року у розмірі 23167,11 грн. (двадцять три тисячі сто шістдесят сім грн. 11 коп.) .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Задовольняючи частково позов суд вірно виходив з системного застосування норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України за якими зобов'язання за договором, у тому числі за договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути за сплатою процентів, є обов'язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовну давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення ненустойки ( штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).

Відповідач ОСОБА_3Оподала заяву про застосування строку позовної давності.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Отже, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 19 березня 2014 року і справі № 6-14 цс14, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання процентів, пені, сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, та таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення процентів, комісії і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останній платіж ОСОБА_3 внесла 12.02.2015 року , а тому відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України позовна давність за вимогами за кредитним договором перервалась.

Відповідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо поручителя ОСОБА_4 суд першої інстанції вірно виходив з того, що наданий позивачем текст Договору поруки № 8020 від 27.04.2006 року роздрукований з електронної бази, підписів та навіть найменувань поручителів не містить. Самий текст за змістом та нумерацією не співпадає з пунктами договору поруки, які процитовані в рішенні Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.06.2009 року. Отже обєктивно та достовірно встановити справжній зміст зобовязання ОСОБА_4, як поручителя не виявляється можливим.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги звернуто увагу, що судом першої інстанції правильно визначено загальна сума до сплати та враховано всі кошти які сплачені відповідачем згідно квитанцій наданих до судової інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Таким чином, при розглядісправи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 323/3220/16

Провадження №22ц/778/2587/17 Головуючий у 1 інстанції: Мінаєв М.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частина

26 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2017 року у справі за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: