Рішення № 69925184, 31.10.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4276/17

2/303/2133/17

Ряд стат звіту 50

Іменем України

Р І Ш ЕН Н Я

31 жовтня 2017 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючої судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Галас Л. В.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», Концерну «Військессетменеджмент» Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Прокуратура Закарпатської області, Управління держпраці в Закарпатській області, Мукачівська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області про:

- зобовязання відповідачів визнати незаконними та скасувати акт від 30.06.2016 року та наказ про його звільнення від 30.06.2016 року; змінити формулювання звільнення та видати наказ про звільнення його звільнення, надати довідку про середній заробіток; надати довідку про нараховану та не виплачену заробітну плату; заборгованість по коштам за відрядження; невикористану відпустку та інші передбачені законодавством України надбавки;

- стягнути з відповідачів заборгованість по заробітній платі, середній заробіток з дня звільнення 30 травня 2016 року по день ухвалення рішення, вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку, кошти витрачені на відрядження, моральну шкоду в сумі 500000,00 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн;

- зобовязати відповідачів здійснити всі обовязкові платежі до Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області та обєднаного Пенсійного фонду у м. Мукачеві та Мукачівському районі;

- з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідачів, в межах заявлених позовних вимог;

- завдану матеріальну шкоду Міністерству оборони України в не проведенні своєчасного і повного розрахунку як звільненим, віднести згідно з вимог чинного законодавства України на голову комісії заступника генерального директора концерну Військессетменеджмент» Міністерства оборони України ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 у липні 2017 року звернувся до суду з даним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що з 15.03.2016 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_2 підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» та згідно Наказу № 10 від 15ю03.2016 року був прийнятий на посаду заступника начальника підприємства. Наказом № 29 від 30.06.2016 року, т.в.о. начальника ДПМО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» - ОСОБА_5, звільнений з роботи з посади заступника начальника за прогул без поважних причин п.4 ст. 40 КЗпП України. Вважає таке формулювання звільнення неправильним та просить змінити, посилаючись на те, що протягом усього часу його праці на підприємстві працював сумлінно. Чесно, своєчасно виконував розпорядження адміністрації, не мав жодних проблем з трудовою дисципліною.30 травня 2016 року, т.в.о. начальника ДП МО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» - ОСОБА_5 довів до його відому про затримку виплати нарахованої заробітної плати у звязку зі зміною керівництва. У звязку з чим, ним та іншими працівниками підприємства були написані письмові заяви про звільнення з роботи, за грубе порушення умов трудового законодавства України та колективного договору. Однак, ОСОБА_5 відмовився прийняти його заяву і він 30ю05.2016 року рекомендованим листом на адресу підприємства направив свою заяву про звільнення.. Проте ні в той день , а ні в наступні три дні йому не було видано наказу про звільнення його та довідки про середній заробіток, нараховану та невиплачену заробітну плату та інші платежі не були з ним проведені. 22.07.2016 року, йому стало відомо, що незважаючи на наявність у відповідача його заяви про звільнення за грубе порушення Робототавцем трудового законодавства України та Колективного договору, комісією роботодавця, було складено ОСОБА_6 про порушення ним правил внутрішнього розпорядку на ДП МО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» від 30.06.2016 року, який під тиском та примусом підписали члени комісії. На підставі даного ОСОБА_6, Наказом № 29 від 20.06.2016 року його та інших працівників незаконно звільнено з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, проте ні трудову книжку, ні розрахунку при звільненні, він не отримав, тому просить:

- зобовязання відповідачів визнати незаконними та скасувати акт від 30.06.2016 року та наказ про його звільнення від 30.06.2016 року; змінити формулювання звільнення та видати наказ про звільнення його звільнення, надати довідку про середній заробіток; надати довідку про нараховану та не виплачену заробітну плату; заборгованість по коштам за відрядження; невикористану відпустку та інші передбачені законодавством України надбавки;

- стягнути з відповідачів заборгованість по заробітній платі, середній заробіток з дня звільнення 30 травня 2016 року по день ухвалення рішення, вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку, кошти витрачені на відрядження, моральну шкоду в сумі 500000,00 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн;

- зобовязати відповідачів здійснити всі обовязкові платежі до Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області та обєднаного Пенсійного фонду у м. Мукачеві та Мукачівському районі;

- з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідачів, в межах заявлених позовних вимог;

- завдану матеріальну шкоду Міністерству оборони України в не проведенні своєчасного і повного розрахунку як звільненим, віднести згідно з вимог чинного законодавства України на голову комісії заступника генерального директора концерну Військессетменеджмент» Міністерства оборони України ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4,

Позивач, ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з наведених у позовній заяві підстав, просив їх задоволити в повному обсязі, на підставі наданих доказів, які наявні у матеріалах справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», - ОСОБА_5 в судовому засіданні 28.08.2017 року позов не визнав та пояснив, що дійсно позивач перебував у трудових відносинах з вказаним підприємством, однак це недовго тривало, бо за порушення трудової дисципліни, а саме: невихід на роботу без поважних причин, був звільнений з роботи, про що є запис у трудовій книжці. Трудова книжка була направлена позивачу поштою, оскільки останній не зявлявся для її отримання особисто, розрахунок при звільненні з позивачем не проведено з невідомих йому причин.

При цьому, представник відповідача ОСОБА_2 підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», - ОСОБА_5 у решту судових засідань не зявлявся, при причини не повідомляв

Відповідачі: Концерн «Військессетменеджмент» Міністерства оборони України, Міністерство оборони України, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили повторно.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Прокуратура Закарпатської області, подала заяву про розгляд справи у їх відсутності. Управління держпраці в Закарпатській області, подало заяву про розгляд справи у їх відсутності. Мукачівська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області явку свого представника у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили повторно.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що є товаришем ОСОБА_1, йому відомо, що останній працював у ОСОБА_2 підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» та був звільнений з роботи за прогул. Йому відомо, що на підприємстві затримували виплату заробітної плати на 5-6 місяців та знає, що ОСОБА_1 писав заяву на звільнення.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що позивач у справі був його колегою по роботі. На той час, він обіймав посаду інспектора відділу кадрів ОСОБА_2 підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця». ОСОБА_1 і. І. був звільнений з роботи за прогул, тобто не вийшов на роботу без поважних причин. Він був членом комісії, яка складала ОСОБА_6 про відсутність біланинця І. І. на робочому сіці. Акт підписали всі члени комісії. Комісія встановила факт невиходу на роботу ОСОБА_9 протягом 30 днів. Бухгалтерія на підприємстві на момент звільнення ОСОБА_10 працювала, однак виплати йому при звільненні не були проведені. Йому відомо, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_5 з питання звільнення, однак йому не було таке офіційно доведено до відому, заява ОСОБА_1 не була зареєстрована у встановленому законом порядку, її не було у вхідній кадровій документації з відповідною резолюцією керівника підприємства. Вихід ОСОБА_1 і. на роботу, відмічався у відповідному табелі виходу на роботу.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що знає позивача, оскільки мав бажання влаштуватися на роботу ОСОБА_2 підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», однак передумав. Одного дня, він знаходився у приймальній підприємства і памятає, що ОСОБА_1 дав йому запечатаний конверт, який попросив відправити поштою на адресу ОСОБА_2 підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», що він і зробив. Вміст конверту не дивився, що там було сказати не може.

Зі згоди позивача суд, знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи суд, приходить до наступного висновку:

Дані правовідносини регулюються трудовим законодавством України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, 05.11.1956 р. н., перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2 підприємством Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», з 15.03.2016 року по 30.06.2016 року, що вбачається з записів № 28 та № 29 його трудової книжки (копія якої надана суду).

Як вбачається з записів № 28,29, у трудовій книжці ОСОБА_1, згідно Наказу № 10 від 15ю03.2016 року був прийнятий на посаду заступника начальника підприємства. Наказом № 29 від 30.06.2016 року, т.в.о. начальника ДПМО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» - ОСОБА_5, звільнений з роботи з посади заступника начальника за прогул без поважних причин п.4 ст. 40 КЗпП України (копії наказів наявні у матеріалах справи а.с.10 та а.с. 16) .

Прогулом, відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП, вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин (безперервно або сумарно) протягом робочого дня без поважних причин. Законодавством не встановлено перелік таких поважних причин. Як випливає з роз'яснень п. 24 Постанови ВСУ №9, не відносяться до поважних причин прогулу:

перебування у медвитверезнику;

самовільне використання без погодження з працедавцем днів відгулів, чергової відпустки;

залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу.

Судом не встановлено поважності причин невиходу на роботу ОСОБА_1 починаючи з 30.05.2016 року.

Факт відсутності працівника на роботі може підтверджуватися, наприклад, письмовими свідченнями інших працівників, письмовим поясненням самого працівника, відповідним актом, складеним у присутності не менше двох інших працівників його безпосереднім керівником у довільній формі.

У даному випадку факт прогулу ОСОБА_1 робочих днів, встановлено створеною комісією підприємства та зафіксовано у відповідному ОСОБА_6, підписаному всіма членами комісії.

ОСОБА_6 про порушення правил внутрішнього розпорядку на ДП МО України«Мукачівська госпрозрахункова дільниця», складеного комісією підприємства від 30.06.2016 року та підписаного всіма її членами, - проте, що … засупник начальника ДП МО України МГРД ОСОБА_1 відсутній на робочому місці (на роботі) 01.06.2016 року по 30.06.2016 року без поважних причин. (а.с.15).

При звільненні за прогул (як і при іншому дисциплінарному звільненні) трудові відносини вважаються припиненими з першого дня невиходу на роботу, якщо працівник до часу видання наказу не працював, а отже, днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.26 Інструкції №58), а не наступний день.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то адміністрація підприємства в цей день повинна надіслати працівнику поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Судом встановлено, що у день звільнення позивача ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, що ним не заперечується в судовому засіданні, оскільки згідно даних ним пояснень з 30 травня 2016 року він на роботу не ходив.

У матеріалах справи наявний лист № 66 від 22.06.2017 року, направлений т.в.о начальника ДП МО України«Мукачівська госпрозрахункова дільниця» - ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_1 з в якому повідомлено про його звільнення з роботи за прогул, з вимогою терміново зявитися в ДП МО України«Мукачівська госпрозрахункова дільниця» для отримання трудової книжки із заначенням адреси. (а.с14)

Відповідно до ст. 47 КЗпП, адміністрація підприємства зобов'язана в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, відповідно до Інструкції №58 і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.

Строки розрахунку при звільненні встановлено ст. 116 КЗпП, згідно з якою при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено в судовму засіданні та незаперечено представником відповідача - тво начальника ДП МО України«Мукачівська госпрозрахункова дільниця» - ОСОБА_5, - розрахунок з ОСОБА_1 не проведений по теперішній час.

До позовної заяви, позивачем надано копію штатного розпису із заначенням його посадового окладу 4660,00 гривень.(а.с17-18) та оборотне сальдо підприємства за січень- травень 2016 року.(а.с19).

У матеріалах справи а.с. 14, наявна копія заяви ОСОБА_1 від 30.05.2016 року, на імя тво начальника ДП МО України«Мукачівська госпрозрахункова дільниця» - ОСОБА_5 про звільнення його з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України - у звязку з грубим порушенням трудового законодавства України, колективного договору,

Частиною третьою статті38 КЗпП передбачено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

У такому випадку працівник не зобов'язаний повідомляти адміністрацію про звільнення за два тижні. Він має право звільнитися хоча б і в день подання відповідної заяви частина 3 статті 38 КЗпП України зобов'язує власника звільнити працівника, що має поважні для цього причини, у строк, про який той просить.

ОСОБА_6 Правової позиції ВСУ в постанові від 22.05.2013 року справа № 6-34 цс13, - для визначення правової підстави розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України значення має сам лише факт порушення роботодавцем законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причини такого порушення та його істотність.

Твердження позивача ОСОБА_1 про грубе порушення роботодавцем - ДП МО України«Мукачівська госпрозрахункова дільниця» законодавства про працю, а саме: порушення умов виплати заробітної плати, не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.

У разі, якщо вказані працівником причини звільнення порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору. (постанова ВСУ від 22.05.2013 року справа № 6-34 цс13)

Судом не встановлено, а позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження обставин щодо надання чи відправлення заяви про звільнення з підстав ст. 38 КЗПпУкраїни, поштою чи у інший спосіб адресату.

З встановленого в судовому засіданні, вбачаються підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, - зобовязання Держане підприємство Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», надати ОСОБА_1 довідку про середній заробіток, нараховану і не виплачену заробітну плату, заборгованості по відрядженнях та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за відпрацьований час, його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку та вихідну допомогу при звільненні.

Решта вимог позову, позивачем не обґрунтована, не доведена та безпідставна, оскільки не знайшла свого підтвердження матеріалами справи та знаходиться поза межами трудового спору, а тому не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 40,47,116 КЗпП України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 64, 88, 110, 209, 213 - 215, 223, 367 ЦПК України, суд заочно-

р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задоволити частково.

Зобовязати Держане підприємство Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», надати ОСОБА_1 довідку про середній заробіток, нараховану і не виплачену заробітну плату, заборгованості по відрядженнях.

Зобовязати Держане підприємство Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за відпрацьований час, його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку та вихідну допомогу при звільненні.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.