
Справа № 242/2506/17
Провадження № 2а/242/171/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Пирогової Л. В., при секретарі Клименко А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Козлової О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької областіпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 21.06.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.05.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Селидівського об'єднаного УПФУ Донецької області №1454 від 02.06.2017 року йому відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи 25 років в підземних умовах. Відповідач не зарахував до його страхового та пільгового стажу періоди роботи: з 05.08.1997 р. по 07.01.1998 року на підприємстві ПП Рудник», з 07.06.2008 р. по 06.08.2010 р. на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка», з 17.08.2010 р. по 31.03.2012 р., з 01.04.2012 р. по 29.01.2013 р. на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 01.12.2015 р. по 30.04.2017 р., з 01.05.2017 р. по 17.05.2017 р. на підприємстві ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» через відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків та через відсутність суми нарахованої заробітної плати. Вважає дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають діючому законодавству. Просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача скасувати рішення №1454від 02.06.2017 р.та зарахувати до його страхового та пільгового стажу періоди роботи на підприємствах: ПП «Рудник» з 05.08.1997 р. по 07.01.1998 р.; ТОВ «Донуглепоставка» з 07.06.2008 р. по 06.08.2010 р.; ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» з 17.08.2010 р. по 31.03.2012 р., з 01.04.2012 р. по 29.01.2013 р.; ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2015 р. по 30.04.2017 р., з 01.05.2017 р. по 17.05.2017 р., відшкодувати судові витрати.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача - ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 03.04.2017 року, у судовому засіданні позов не визнала, підтримала надані раніше заперечення проти позову. Просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_3
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 26.05.2017року ОСОБА_3 звернувся до Селидовського об'єднаного управління ПФУ Донецької області із заявою № 967 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.
Рішенням Селидовського об'єднаного управління ПФУ Донецької області №1454 від 02.06.2017 року ОСОБА_3 відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи 25 років в підземних умовах.
Відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_3 не зараховано: періоди роботи з 05.08.1997 р. по 07.01.1998 року на підприємстві ПП «Рудник» - оскільки не надано пільгових довідок та довідок про фактичні підземні спуски, з 07.06.2008 р. по 06.08.2010 р. на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка» - оскільки реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території здійснено підприємством 30.09.2015 року, тому зазначений період підлягає перевірці, з 17.08.2010 р. по 31.03.2012 р., з 01.04.2012 р. по 29.01.2013 р. на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» - оскільки реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території підприємством не здійснювалось, тому перевірити достовірність наданої довідки неможливо, з 01.12.2015 р. по 30.04.2017 р., з 01.05.2017 р. по 17.05.2017 р. - на підприємстві ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» через відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків та через відсутність суми нарахованої заробітної плати.
З трудової книжки серія БТ-І №6038135 позивача вбачається, що він з 05.08.1997 р. по 07.01.1998 р. працював на ПП «Рудник» -ГРВЗ 5 розряду з повним робочим днем під землею, звільнено за власним бажанням (ст. 38КЗпП України), що підтверджується записами №9,10 трудової книжки.
З 07.06.2008 р. по 06.08.2010 р. ОСОБА_3 працював на підприємстві ТОВ «Донуглепоставка» гірником по ремонту гірничих виробіток 4 розряду з повним робочим днем під землею, звільнено за власним бажанням (ст. 38КЗпП України), (записи №№19,20 трудової книжки серія БТ-І №6038135).
З 17.08.2010 р. по 29.01.2013 р. р. ОСОБА_3 працював на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» горномантажником 5 розряду з повним робочим днем під землею, звільнено за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), (записи №№21,22,23,24,25 трудової книжки серія БТ-І №6038135).
З 25.03.2013 р. позивач прийнятий на підприємство ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля», де працює на підземних роботах по теперішній час за професіями, що відносяться до Списку№ 1, що підтверджується відповідними записами №26,27 трудової книжки.
Зі змісту довідок №04-22/1907, №06-04/1906 від 21.06.2017 р. вбачається, що
ОСОБА_3 працює на ВП «Шахта «Росія » з 25.03.2013 р. по теперішній час, за періоди роботи на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», які є спірними, позивачеві щомісяця нараховувалась заробітна плата, з якої нараховано ЄСВ та перераховано до ПФУ.
Перевіривши доводи позову, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з позиції відповідності їх вимогам щодо належності та допустимості, з'ясувавши всі обставини у справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов необхідно задовольнити з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Аналіз наведених норм свідчить, що обчислення страхового стажу за спірні періоди роботи позивача, має проводитись в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначається статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_3 містить записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку №1. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву.
Про те, що у спірні періоди роботи на підприємствах: ПП «Рудник» - з 05.08.1997 р. по 07.01.1998 р.; ТОВ «Донуглепоставка» - з 07.06.2008 р. по 06.08.2010 р.; ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» - з 17.08.2010 р. по 31.03.2012 р., з 01.04.2012 р. по 29.01.2013 р.; ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» - з 01.12.2015 р. по 30.04.2017 р., з 01.05.2017 р. по 17.05.2017 р. позивач був зайнятий протягом повного робочого дня за професіями, що надають право на пільгову пенсію, свідчать трудова книжка позивача та надані документи, що відповідає вимогам, визначеним у абзаці 2 пункту 1 Порядку N 637, за яким за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Доказів того, що позивач у спірні періоди був зайнятий на підземних роботах неповний робочий день, відповідачем не надано.
Суд вважає, що не зарахування періоду роботи на підприємстві ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2015 р. по 30.04.2017 р., з 01.05.2017 р. по 17.05.2017 р. до страхового стажу ОСОБА_3 на у зв,язку з не сплатою щомісячних внесків до ПФУ за відсутності суми нарахованої заробітної плати є безпідставним, оскільки із заробітної плати позивача щомісяця утримуються суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов,язків підприємством, на якому він працює.
Суд наголошує, що у відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Крім того, сумніви відповідача, щодо можливості призначення пенсії тільки за записами у трудовій книжці не ґрунтується на будь-якому нормативному акті, оскільки Закони №1058, 1788 неконституційними не визнавались, навіть у підзаконних нормативних актах не визначено про те, що трудова книжка «не містить відомостей про «спеціальний стаж» роботи».
Суд вважає неспроможними твердження відповідача, щодо не достовірності довідок, наданих підприємствами, що знаходяться в населеному пункті, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження, виходячи з наступного.
За приписами ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу ст. 244-2 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».
Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
На підставі викладеного, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.
Наведені вище обставини свідчать, що відповідачем, при прийнятті рішення порушено принцип пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи на пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія.
З урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд прийшов переконання, що не зараховуючи ОСОБА_3 періоди роботи на підприємствах: ПП «Рудник» з 05.08.1997 р. по 07.01.1998 р.; ТОВ «Донуглепоставка» з 07.06.2008 р. по 06.08.2010 р.; ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» з 17.08.2010 р. по 31.03.2012 р., з 01.04.2012 р. по 29.01.2013 р.; ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2015 р. по 30.04.2017 р., з 01.05.2017 р. по 17.05.2017 р. до страхового та пільгового стажу, відповідач діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення, необґрунтовано. А отже - рішення Селидовського об'єднаного управління ПФУ Донецької області, що оскаржується, є незаконним, та таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.
З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку про обґрунтованість позову і його задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області понесені ним судові витрати по справі в розмірі 640 грн.
Керуючись статтями 1, 3, 6, 8, 19, 22-24,55,124 Конституції України, статтями 14, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтями 2-15, 94, 158-163, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької областіпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_3 та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №1454 від 02.06.2017 про відмову в призначені пенсії.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 26.05.2017 року №967 відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зарахувати до його страхового та пільгового стажу періоди роботи на підприємствах ПП «Рудник» з 05.08.1997 р. по 07.01.1998 р.; ТОВ «Донуглепоставка» з 07.06.2008 р. по 06.08.2010 р.; ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» з 17.08.2010 р. по 31.03.2012 р., з 01.04.2012 р. по 29.01.2013 р.; ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2015 р. по 30.04.2017 р., з 01.05.2017 р. по 17.05.2017 р.
Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати по справі в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 30.10.2017 року.
Суддя
Судове рішення № 69924993, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 25.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 242/2506/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: