Ухвала суду № 69924638, 31.10.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16292/17

Провадження № 1-кс/234/5749/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

31 жовтня 2017 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Чернобай А.О., за участю секретаря Науменко А.Е., слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1, прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,

розглянув у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1, яке погоджене з прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_2,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого, останній раз 18.11.2014 року Краматорським міським судом за ст. 309 ч.1 КК України до одного року обмеження волі, звільненого 18.07.2016 року по відбуттю терміну покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2017 року слідчий СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - затриманий 29.10.2017 року о 18.00 годині в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, .

30.10.2017 року ОСОБА_3 було письмово повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання 31.10.2017 року об 11 годині 15 хвилин, про що свідчить розписки про отримання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Досудовим слідством встановлено, що 29 жовтня 2017 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_3 приїхав до ОСОБА_5С, за місцем її мешкання за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дзержинського, 10. Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 попрямували прогулюватися по місту.

29.10.2017 року приблизно о 02 годин 00 хвилин, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, знаходились біля будинку № 36 по вул. Старогородській у м. Краматорську. В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, сталася сварка. В ході сварки у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення іншій людині, а саме: ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, ОСОБА_3 схопив рюкзак, який належав ОСОБА_6, в якому знаходилась металева крупорізка та, не бажаючи настання смерті іншій людині, з розмаху наніс один удар в область голови з лівої сторони. Від сили завданого удару ОСОБА_5, впала на землю, на правий бік. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до лежачої на землі ОСОБА_5, яка закривала голову руками та умисно почав наносити не менше 7 ударів ногами в область грудної клітини з обох сторін та голови.

Після цього ОСОБА_3 підняв ОСОБА_5 із землі та вони разом спрямували до таксі, на якому приїхали до будинку № 23 по вул. Кирилкіна у м. Краматорську. В цей час, приблизно о 15 год.00 хв., вийшовши із автомобілю між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, продовжився конфлікт.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 схопив за волосся ОСОБА_5, завалив на землю та протягнув по тротуару. Далі, підійшов до лежачої на правому боці ОСОБА_5 та, не бажаючи настання смерті іншій людині, умисно почав наносити не менше 7 удари ногами та руками в область ребер та живота з лівого та правого боку. Після чого, ОСОБА_3 підняв з підлоги шлакоблок та з силою кинув його на лежачу на землі ОСОБА_5 не менше пять разів.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3В, ОСОБА_5 було заподіяно наступні тілесні ушкодження: поєднана травма черепа, грудної клітки, верхніх і нижніх кінцівок, ЗЧМТ, струс головного мозку, забита рана голови, перелом 5 ребра праворуч, 6, 7, 8 ребер зліва, лівобічний пневмоторакс, множинні забої верхніх кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, які перебувають у прямому причинно-наслідковому звязку із діями ОСОБА_3

30.10.2017 року складено та вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та карається позбавленням волі на строк від 5 до 7 років,у звязку з чим до нього відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так встановлено, що ОСОБА_3, не має постійного місця роботи та стійких соціальних звязків, веде антисоціальний спосіб життя, вживає наркотичні засобами, раніше неодноразово судимий. Перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати вплив на свідків чи потерпілу, а також з огляду на передбачене покарання та спосіб його життя, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. В ході розслідування ОСОБА_3 свою вину не визнав, що свідчить про його цинічне ставлення до вчиненого злочину, а отже є підстави вважати, що він буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_3 вчинив насильницькій злочин відносно жінки, що обєктивно є слабкішою за нього та не давала йому будь-яких підстав так вчиняти. Перебуваючи на свободі та маючи необмежений доступ пересування він може не лише вплинути на потерпілу ОСОБА_7, а й продовжити свої злочинні дії відносно неї. А отже він становить небезпеку для потерпілої, та несе їй потенційну загрозу.

Вказані обставини підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами та характеризуючими даними на особу. Вказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших більш мяких запобіжних заходів.

Крім того, у звязку з тим, що злочин вчинено із застосуванням насильства, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України вважають, що розмір застави необхідно не визначати.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили його задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_3 суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_7 є його дівчиною, він бажає одружитися з нею. Він дійсно наносив удари потерпілій, але заперечував проти нанесення ударів шлакоблоком. Просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки бажає доглядати за потерпілою.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що ризики є необґрунтованими та зазначені ризики є припущенням.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та захисника про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу та думку підозрюваного, який просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 30.10.2017 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 29.10.2017 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.10.017 р., протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.10.017 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.10.017 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.10.017 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 30.10.017 р.; протоколом предявлення особи для впізнання від 30.10.2017 року, згідно якого свідок ОСОБА_12 вказала на ОСОБА_3, як на особу, яка вчинила відносно потерпілої ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182)

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор обґрунтовували наступні ризики:

1) Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, останньому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від пяти до восьми років. У звязку з чим, побоюючись покарання, підозрюваний може переховуватись від органів розслідування та в подальшому органів суду.

2) Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні, яка є знайомою підозрюваного.

3) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 КПК України підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії відносно потерпілої ОСОБА_7

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Що стосується ризиків того, що існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду, то, слідчий суддя зазначає, що під час судового засідання прокурором та слідчим не доведене, що станом на 31.10.2017р. існують підстави вважати, що ОСОБА_3 буде вживати дії щодо переховування. Органом досудового розслідування не надано в судовому засіданні переконливих доказів стосовно зазначеного ризику. Так, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання у м. Краматорську.

Слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що з огляду на те, що підозрюваний перебуває у близьких стосунках з потерпілою, то, перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати вплив на потерпілу, які є його дівчиною, при цьому незаконність впливу полягає не у спробах залякування потерпілої, а у намаганні змусити її змінити свої показання шляхом перемовин та умовлянь або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що з огляду на те, що підозрюваний не працює, не має доходів, веде антисоціальний спосіб життя, раніше судимий, має непогашену та не зняту в законному порядку судимість, на шлях виправлення не став, вчинив тяжкий злочин, то, перебуваючи на свободі, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, достатньо підстав вважати, що існує ризик впливу на потерпілу та ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: підозрюваний ОСОБА_3раніше судимий, має не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, вчинив насильницькій злочин відносно жінки, яка обєктивно є слабкішою за підозрюваного, у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні предявленого кримінального правопорушення, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років; вік та стан здоровя підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у звязку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_3хронічними захворюваннями не страждає, стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора не потребує, групи інвалідності не має.

Під час розслідування було встановлено, що ОСОБА_3не одружений, неповнолітніх дітей не має, ніде офіційно не працює та не навчається, не має постійних джерел доходів, веде антисоціальний спосіб життя, не має стійких соціальних звязків, раніше судимий.

Враховуючи всі обставини, а також враховуючи, що існують ризики, передбачені у ст. 177 КПК України та більш мякі запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного (підозрюваний не працює, не має джерел доходу), тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками та потерпілим за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_3, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-179, 184,193,194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1, яке погоджене з прокурором Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_2., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6) » УДПтСУ в Донецкій області до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 60 (шістдесят) діб, терміном до «18.00» години «27 грудня 2017»року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) діб.

Ухвала втрачає силу в 18 годин 00 хвилин 27.12.2017 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 50 520 (пятдесят тисяч пятсот двадцять грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; р/р 37311047011792; банк Державна казначейська служба України м. Київ; код банку 820172; ЄРДПОУ 26288796).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками та потерпілим за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 27 грудня 2017 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Арештного дому Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6) » УДПтСУ в Донецькій області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Арештного дому Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6) » УДПтСУ в Донецькій області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Арештного дому Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6) » УДПтСУ в Донецькій області .

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав

Підозрюваний (П.І.Б, дата та підпис) _______

_______