Рішення № 69924202, 01.11.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1434/17

ЄУН 226/1434/17

Провадження № 2/226/575/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Петуніна І.В.

при секретарі Альберті О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Мирноград Донецької області справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в обґрунтування якого вказав, що 21.12.2012 року між ним та відповідачем укладений договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010р. та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умовами та Правилами надання банківських послуг. Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, але у порушення наведених норм закону та умов укладеного договору, відповідач зобовязання, взяті на себе, належним чином не виконав. Станом на 20 червня 2017 року його заборгованість перед позивачем за кредитним договором становить 67140,64 грн., у тому числі заборгованість за кредитом 4836,14 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 55181,14 грн., заборгованість за пенею та комісією 3450,00 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 3173,76 грн. Цю суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 1600 грн., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та надала письмові пояснення, де зазначила, що за п.1.1.7.31 строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. Даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Відповідно до даного договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, а сума обовязкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлюваною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. ВСУ неодноразово висловлювався щодо строку виконання зобовязань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014р. справа № 6-14цс14 та 18.06.2014р. справа № 61цс 14 «Відповідно до правил користування платіжною картою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору». Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже строк пере випущеної картки до останнього дня 07.2016р. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 09.08.2017р. до спливу строку позовної давності. У звязку з цим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про застосування позовної давності, де вказав, що позов отриманий судом 17.08.2017р., що підтверджується відповідним штемпелем. Аналізуючи додатки до позовної заяви про стягнення заборгованості вбачається, що дата останнього платежу була 25.07.2014р., таким чином, останнім днем у межах строків позовної давності був 25.07.2017р. З урахуванням дати, зазначеної у позовній заяві, позивачем пропущено строки позовної давності. У звязку з цим просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2010 року між сторонами по справі був укладений Договір про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що підтверджується анкетою-заявою від 21.12.2012р. позивача, підписаною як позивачем так і відповідачем та наданий кредит у сумі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.6-31).

При цьому кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення). Порядок погашення заборгованості визначено щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості, але не менш 100 грн. та не більше залишку заборгованості (а.с.7).

Відповідачем не виконувались умови кредитного договору, у звязку з чим станом на 20.06.2017 року загальна заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становить 67140,64 грн., у тому числі заборгованість за кредитом 4836,14 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 55181,14 грн., заборгованість за пенею та комісією 3450,00 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 3173,76 грн. (а.с.4-5).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобовязання у строк, встановлений договором.

Невиконання грошового зобовязання за відсутністю коштів у боржника в силу ст.625 ЦК України не звільняє його від відповідальності.

Неповерненням отриманого кредиту з відсотками в обумовлений строк відповідач порушив в односторонньому порядку зобовязання, що випливають з умов кредитного договору, що є недопустимим.

Відповідно до ст.ст.549, 612, 625, 1054 ЦК України, відповідач на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням процентів, розмір яких встановлено договором та суму штрафів.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно за п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010р., при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій (а.с.27).

Відповідно до розрахунку позивача станом на 20.06.2017 року, у відповідача виникла прострочена заборгованість 30.05.2014р. та 3173,76 грн. процентна складова штрафу, яка нараховується на час подачі позову до суду (а.с.4-5).

Між тим, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», введений мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобовязаннями.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 даного Закону, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у населених пунктах, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Оскільки штрафи були нараховані позивачем після 14.04.2014 року, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн. та штрафу (процентна складова) в сумі 3173,36 грн., слід відмовити.

Відповідачем надана заява про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Як вбачається з п.1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010р., строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог банку про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) складає 50 років (а.с.21).

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Окрім цього, ч.1 ст.259 зазначеного Кодексу передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У Анкеті-заяві від 21.12.2012р. не зазначено, що саме Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010р., був ознайомлений відповідач 21.12.2012р., його підпису щодо згоди на збільшення позовної давності до 50 років на зазначених Умовах та Правилах надання банківських послуг, немає. Тому суд вважає, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність у 3 роки. При цьому суд враховує постанови ВСУ від 11.02.2015р. № 6-240цс14, від 10.06.2015р. № 6-698цс15.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1 та 5 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови кредитного договору сторін у цій справі та зміст зазначених правових норм, необхідно дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, що відповідає строку дії картки, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повернення кредиту, тобто строку дії картки (ст.261 ЦК України). При цьому суд враховує постанову ВСУ від 17.09.2014р. № 6-95цс14.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява разом з додатками здана до відповідно підприємства звязку 09.08.2017р. (а.с.62), тому, з врахуванням ч.6 ст.70 ЦПК України, суд саме з цієї дати обраховує строк позовної давності.

Відповідач згідно кредитного договору від 21.12.2012р., отримав картку № 4149437733256661, яка має термін дії по 07.2016р., таким чином суд вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитом, оскільки строк позовної давності щодо цієї вимоги закінчується 31.07.2019р.

Крім того, з врахуванням 3-річного строку позовної давності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача прострочену заборгованість за процентами у сумі 54125,73 грн. (55181,14 грн. 1055,41 грн., де 1055,41 грн. загальна заборгованість за процентами накопичувальним підсумком по 02.08.2014р. (а.с.4)).

Також, з врахуванням 3-річного строку позовної давності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, комісію у сумі 3200 грн. (3450 грн. 250 грн., де 250 грн. сума комісії, яка була нарахована до 09.08.2014р. (а.с.4)).

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до наданого розрахунку, відповідач використовував кредитні кошти та погашав кредит, остання дата погашення 25.07.2014р., тому суд вважає, що відповідач був згоден з сумою наданих кредитних коштів та умовами їх погашення разом з відсотками, комісією та неустойкою у разі порушення цих умов, що підтверджується розрахунком заборгованості.

На підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відповідно до пропорційно задоволених вимог, судовий збір у сумі 1481,48 грн.

На пiдставi ст.ст.207, 253, 256, 257, 259, 261, 267, 546, 549, 612, 625, 1054 ЦК України, ч.1 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»: заборгованість за кредитом у сумі 4836,14 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 54125,73 грн., заборгованість по комісії 3450 грн., всього 62161(шістдесят дві тисячі сто шістдесят один),87 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 1481(тисяча чотириста вісімдесят один),48 грн.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя