Ухвала суду № 69922750, 17.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2017 рокусправа № 808/1438/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Спірічеві Я.В.

за участю представників:

позивача:- ОСОБА_1 дов від 20.06.2017

відповідача:- ОСОБА_2 дов від 07.06.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року

у справі № 808/1438/17

за позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області

до приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулося до суду до приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив», в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ПрАТ «Запоріжвогнетрив» а саме: заборонити ПрАТ «Запоріжвогнетрив» експлуатацію електротягача (електролафета) №2 тип АТБ-300 інвентарний №4003815 та шляхів пересування передавальних візків вздовж колон 8-12 в алюмосилікатному цеху дільниці обжигу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Запоріжвогнетрив» здійснює свою діяльність з порушенням вимог законодавства з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, у звязку з чим наявними є підстави для застосування зазначених заходів реагування у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Застосовано до Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» заходи реагування у вигляді заборони експлуатації електротягача (електролафета) № 2 тип АТБ-300 інвентарний номер № 4003815 та шляхів пересування передавальних візків вздовж колон 8-12 в алюмосилікатному цеху дільниці обжигу до усунення порушень, зазначених в акті № 336/1 від 09.12.2016.

Постанову суду мотивовано обґрунтованістю вимог позивача з огляду на дані складеного ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» висновку експертизи № 24908201.09М.06-0152.17, згідно з якими за результатами обстеження технічного стану устатковання - тягача пічних візків електричного № 2 типу АТБ - 300, пічного візка, що належать ПрАТ «Запоріжвогнетрив», зокрема, встановлено, що тягач знаходиться в несправному працездатному стані; рейкова колія руху електротягачів для пічних візків на відстані між колонами 10-14 знаходиться в незадовільному стані; значна різниця перевищення рівня головок рейок може призвести до зіскакування коліс електротягача з рейок; рейкова колія руху пічних візків на відстані між колонами 10-14 знаходиться в незадовільному стані, та з огляду на надані фотоматеріали, на яких зафіксовано сталевий канат, один кінець якого знаходиться на майданчику для обслуговування електротягача робочим, що ним керує, а другий іде до транспортованих пічних візків.

Одночасно суд критично оцінив висновок експертизи № 37057031.05-03.1-0468.17 від 08.06.2017, наданий відповідачем, щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, здійснений ТОВ «Центр технічної експертизи», оскільки висновки зазначеної експертизи про відповідність тягача вимогам законодавства з питань охорону праці та промислової безпеки, повністю спростовуються наданим позивачем висновком технічної експертизи від 23.06.2017.

Твердження відповідача, що висновки акту перевірки від 08.-09.12.2016 не відповідають нормам законодавства; позивач посилається на норми права, які не встановлюють вимог та нормативів до електротягачів, а отже, не можуть бути застосовані у конкретному випадку; механізм електротягач та електролафет не можна ототожнювати; діючими нормативно-правовими актами не передбачені нормативи, які встановлюють норми виробітки або сварних настилів на шляхах пересування; відсутній причинний зв'язок між нещасним випадком з робітницею відповідача ОСОБА_3 та порушеннями, які були встановлені інспектором при перевірці дотримання правил охорони праці відповідачем, суд визначив як неістотні та необґрунтовані, оскільки наслідком нещасного випадку з ОСОБА_3 стала смерть людини.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми права, зокрема, Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони паці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом МНС України № 826 від 11.08.2011, яке на момент винесення постанови суду від 14.07.2017 і застосування такого примусового заходу як заборона експлуатації, втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 169-р.

Також суд першої інстанції встановив, що виявлені позивачем порушення створюють загрозу життю та/чи здоров'ю працівників підприємства без зазначення, які саме умови несуть ризик спричинення фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків. При цьому судом не встановлений причинно-наслідковий зв'язок між порушеннями, вказаними у адміністративному позові управління Держпраці, та нещасним випадком, що стався з ОСОБА_3 Крім того, на даний момент триває розслідування нещасного випадку та не встановлені причини його виникнення.

Відповідач звертає увагу, що судом першої інстанції беззаперечно прийнято до уваги експертний Висновок № 24908201.09М.06-0152.17 від 23.06.2017, наданий позивачем, та відхилено експертний Висновок №37057031.05-03.1-0468.17 від 08.06.2017, наданий відповідачем, без жодних посилань суду на норму права, яка встановлює пріоритет одного вказаного доказу над іншим, чим порушено норми матеріального та процесуального права, а також принцип змагальності сторін.

Також відповідач зазначає, що з приводу виявлених позивачем в ході перевірки порушень судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам.

Так, судом не враховано, що ПрАТ «Запоріжвогнетрив» не є металургійним підприємством, тому Правила охорони праці в металургійній промисловості, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.12.2008 № 289, на нього не розповсюджуються.

Відповідачем встановлено порушення норм права, які не встановлюють вимог та нормативів до електротягачів, а тому не можуть бути застосовані у конкретному випадку, зокрема, п.1.1 розділу VIII Правил № 289 не встановлює обмежень та вимог до електротягачів та вимог або порядку проведення технічного огляду (позачергового) електротягача,

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено перелік машин, механізмів устатковання підвищеної небезпеки і даний перелік не містить такого обладнання як електротягач; також діючими нормативно-правовими актами України не визначено розмір граничного терміну експлуатації електротягача;

Позивач вказує на порушення відповідачем п.8.11 розділу VIII Правил № 289 щодо необладнання електротягача (електролафета) надійним гальмом, обмежувачем для утримання вагонів і вагонеток на майданчику (висувний упор не фіксує візок, при цьому відбувається рух від однієї колісної пари до іншої), в той час як на таке обладнання як електротягач норми цього ОСОБА_4 № 289, не розповсюджуються, оскільки п.8.11 Правил №289 стосується електролафета, в той час як електротяга та електролафет - це два зовсім різних види обладнання, які навіть візуально відрізняються між собою.

Також позивач посилається на те, що в алюмосилікатному цеху дільниці обжигу шляхи пересування передавальних візків вздовж колон 8-12, до сходу електротягача № 2 тип АТБ-300 інв. №4003815 рейки мають виробітку, сварні настилі, однак, відсутні відомості, що саме цей факт приводить до сходу електротягача. При цьому діючими нормативно-правовими актами не передбачені нормативи, які встановлюють норми виробітки або зварювальних настилів на шляхах пересування.

Судом першої інстанції доводи відповідача щодо відсутності шляхів пересування передавальних візків вздовж колон 8-12 в алюмосилікатному цеху дільниці обжигу, та те, що вказані візки взагалі не використовуються та не знаходяться в алюмосилікатному цеху, до уваги не прийняті.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, в період з 08.12.2016 по 09.12.2016 відповідно до наказу Головного управління від 28.11.2016 №1640р на підставі направлення про проведення перевірки № 336/1 від 06.12.2016 посадовою особою Головного управління Держпраці у Запорізькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки за фактом нещасного випадку зі смертельним наслідком з працівником ПрАТ «Запоріжвогнетрив» ОСОБА_3, який стався на ПрАТ «Запоріжвогнетрив» за адресою: вул.Північне шосе/Теплична, буд. 22 Б/1, м.Запоріжжя.

За результатами перевірки складено акт від 09.12.2016 № 336/1 (а. с.32-35), яким зафіксовані наступні порушення:

1. Приказом по підприємству із числа спеціалістів не назначено осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію засобів внутрішньозаводського та внутрішньо цехового транспорту, в обов'язку яких входить щоденна перевірка технічного стану транспортних засобів з відміткою в журналі допуску їх до роботи, що є порушенням п.1.2 р.VIII Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.12.2008 № 289, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2009 за № 87/16103;

2. Не проведений технічний огляд (позачерговий) електротягача (електролафета)

№2 тип АТБ-300 інвентарний № 4003815 у зв'язку з закінченням граничного строку

експлуатації (експлуатується з 1969 року), з метою визначення умов та строку подальшої

безпечної експлуатації устатковання, оцінки технічного стану складових частин, деталей або

їх елементів, перевірки їх на відповідність технічним вимогам тощо у відповідності з

вимогою п.9, 14 ОСОБА_4 проведення огляду, випробування та експертного обстеження

(технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, що є

порушенням п.1.1 р.VIII Правил № 289;

3. ОСОБА_5 (електролафет) №2 тип АТБ-300 інвентарний № 4003815 не

обладнаний надійним гальмом, обмежувачем для утримання вагонів і вагонеток на

майданчику(висувний упор не фіксує візок, при цьому відбувається рух від однієї колісної

пари до іншої колісної пари візка), пристосуванням для загальмування зупиненого лафета,

що є порушенням п.8.11 р.VIII Правил № 289.

4. Рейки лафетної колії алюмосилікатного цеху дільниці обжигу не заземлені

(після виконання міжрейкового простору заземлюючий контур не відновлено), що є порушенням п.8.13 р.VIII Правил № 289;

5. В алюмосилікатному цеху дільниці обжигу шляхи пересування передавальних

візків вздовж колон 8-12, рейки мають виробітку, зварні настили, що приводить к сходу

електротягача (електролафета) № 2 тип АТБ-300 інвентарний № 4003815 (підтверджено

записом в «Журналі приймання-сдачи машиністів електролафету»), що є порушенням п.8.6 р.VIII Правил № 289;

6. Не переглянуті у строк інструкції з охорони праці по професії машиніст електролафету № 04-11, № 02-17, № 02-17а алюмосилікатного цеху, що є порушенням п.6.1 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці і соціальної політики України від 29.01.98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666.

Також в акті перевірки від 09.12.2016 з огляду на виявлені порушення попереджено підприємство про необхідність негайного зупинення роботи електротягача (електролафета) № 2 тип АТБ-300 інвентарний № 4003815 та шляхів пересування передавальних візків вздовж колон 8-12 в алюмосилікатному цеху дільниці обжигу (а. с.34).

Акт перевірки підписаний генеральним директором ПрАТ «Запоріжвогнетрив» ОСОБА_6 із зауваженнями.

За висновками позивача встановлені в ході перевірки обставини є підставою для застосування до ПрАТ «Запоріжвогнетрив» заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони експлуатації вказаних електротягача та шляхів пересування.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст.11, ч.1 ст.195 КАС України, колегія суддів звертає увагу, що предметом даного спору є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони експлуатації певного устатковання (обладнання), а тому зясуванню судом підлягає питання наявності законних підстав для такої заборони.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

За визначенням, наведеним у ст.1 вказаного Закону № 877-V, держаний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються, зокрема,:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг субєктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (ч. 5 ст.4 Закону № 877-V).

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ст.38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Права і відповідальність посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, встановлені в ст.39 вказаного Закону.

Зокрема, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:

безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устатковання, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообовязкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Серед основних завданнями Держпраці відповідно до п.3 Положення є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (п.7 Положення).

В свою чергу, у пп.15 п.4 Положенні про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затверджене Наказом Держслужби України з питань праці від 04.02.2016 № 2, зазначено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устатковання, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (а. с.23-29).

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України 11.08.2011 № 826, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1531/20269, затверджено Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, яке діяло на час первісного звернення позивача до суду з позовом (розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» від 10.03.2017 № 169-р, яке набрало сили 21.05.2017, скасовано п.1 Наказу МНС України від 11.08.2011 № 826, яким було затверджено вищевказане Положення).

Згідно з п.1.2 Положення № 826 (в редакції на момент проведення перевірки) це Положення встановлює процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, зокрема, з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

За визначеннями, наведеним у п.1.4 Положення № 826:

заборона виконання робіт - зупинення або недопущення виконання певних видів робіт, які здійснюються суб'єктом господарювання на стадії будівництва, експлуатації, реконструкції або ліквідації; виготовлення, застосування або реалізації продукції, небезпечних речовин; користування надрами шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження);

заборона виробництва - зупинення виробництва суб'єкта господарювання (у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів) шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження);

машини і механізми - машини, механізми, устатковання, обладнання, транспортні та інші засоби виробництва;

загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Відповідно до п.2.26 Положення № 826 право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

порушень вимог Кодексу України про надра;

відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки;

виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, апеляційний суд вважає, що в даному випадку заборона, зупинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, виконання певних видів робіт, можлива за рішенням суду у випадках виявлення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Отже позивач - орган Держпраці, звертаючись до суду з позовом про вжиття до субєкта господарювання - ПрАТ «Запоріжвогнетрив» за результатами перевірки заходу реагування у вигляді заборони експлуатації електротягача та шляхів пересування, діяв в межах наданих йому прав і повноважень відповідно до норм чинного на час подання позову до суду законодавства.

З цих підстав апеляційний суд не приймає доводи відповідача про безпідставне посилання суду першої інстанції на Положення № 826 як недіюче на момент винесення постанови суду від 14.07.2017.

Крім того, слід зазначити, що факт скасування з 21.05.2017 Положення № 826, не впливає на застосування визначеного позивачем заходу реагування у сфері державного нагляду до ПрАТ «Запоріжвогнетрив», з огляду на приписи ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 39 Закону України «Про охорону праці».

При цьому апеляційний суд вважає, що доводи відповідача про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між порушеннями, вказаними в акті перевірки, та нещасним випадком, що стався з ОСОБА_3, не можуть слугувати підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки спірні відносини стосуються заборони експлуатації певних машин та механізмів не через виникнення нещасного випадку зі смертельним наслідком, а через порушення законодавства з охорони праці, викладені у п.п.1-6 р.V акту перевірки від 09.12.2016, серед яких невідповідність машин та механізмів встановленим чинним законодавством вимогам, і ці порушення, як зазначає позивач, створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих під час експлуатації вказаних вище електротягача та шляхів пересування.

Викладені у розділі V акту перевірки від 09.12.2016 порушення стосуються:

- пункти 1-5 - Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.12.2008 № 289, та ОСОБА_4 проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687 (пункт 2);

- пункт 6 - Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці і соціальної політики України від 29.01.98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за №226/2666.

При цьому наявність порушення, викладеного у п.6 р.V акту перевірки, відповідачем не спростовується.

Доводи відповідача стосуються зафіксованих Управлінням Держпраці порушень Правил № 289 та ОСОБА_4 проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 687.

Відповідач зазначає, що Правила № 289 не можуть бути застосовані у уданому випадку, оскільки, по-перше, ПрАТ «Запоріжвогнетрив» не є металургійним підприємством, крім того, ці Правила не встановлюють вимог та нормативів до електротягачів, не встановлюють обмежень та вимог або порядку проведення технічного огляду (позачергового) електротягача.

Колегія суддів вважає такі доводи правомірними з огляду на зміст Правил № 289.

У розділі І «Сфера застосування» Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22.12.2008 № 289, визначено, що ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують проектування, будівництво, реконструкцію, виготовлення, монтаж, налагодження, ремонт, обстеження, технічне діагностування та експлуатацію устатковання на металургійних підприємствах і у виробничих цехах.

Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, які використовують найману працю, що пов'язана з проектуванням, будівництвом, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням, технічним діагностуванням і експлуатацією устатковання на металургійних підприємствах та у виробничих цехах усіх підгалузей чорної та кольорової металургії.

П.п.1.1 п.1 р.VIII Правил № 289 експлуатація внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту на металургійних підприємствах повинна здійснюватися з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" та цих Правил.

Обстеження внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту на металургійних підприємствах повинно здійснюватися відповідно до вимог ОСОБА_4 проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26.05.2004 N 687 (НПАОП 0.00-6.18-04).

При цьому згідно виписки з ЄДРПОУ ПрАТ «Запоріжвогнетрив» має, серед інших, такий вид діяльності за КВЕД-2010 як 23.20 - Виробництво вогнетривких виробів (а. с.125).

Згідно з Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010 від 01.01.2012) такий вид діяльності як 23.20 «Виробництво вогнетривких виробів», входить до розділу «Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції» секції C «Переробна промисловість».

Тобто ПрАТ «Запоріжвогнетрив» не є металургійним підприємством або підприємством металургійної промисловості.

При цьому пункт 8 розділу VII Правил № 289 хоча і стосується електровізків, електролафетів та електротягачів, проте, не містить вимог та нормативів до електротягачів, не встановлює порядку проведення технічного огляду електротягачів.

Стосовно доводів відповідача про безпідставність застосування позивачем ОСОБА_4 проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, з огляду на те, що електротягач не входить до Переліку машин, механізмів устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з вищевикладеного, у п.2 р.V акту перевірки від 09.12.2016 зазначено про відсутність проведення Підприємством технічного огляду (позачергового) електротягача (електролафета) № 2 тип АТБ-300 інвентарний № 4003815 (далі - ОСОБА_5) у зв'язку з закінченням граничного строку експлуатації (експлуатується з 1969 року), з метою визначення умов та строку подальшої безпечної експлуатації устатковання, всупереч вимог п.п.9, 14 ОСОБА_4 проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687.

У п.9 ОСОБА_4 проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) позачерговий технічний огляд устатковання проводиться, зокрема, у разі: закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження).

У разі закінчення граничного строку експлуатації, аварії або отримання пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення, позачерговий технічний огляд устатковання проводиться за наявності позитивного висновку експертного обстеження.

Відповідно до п.14 ОСОБА_4 № 687 у разі отримання негативного висновку після проведення технічного огляду роботодавець припиняє експлуатацію устатковання до усунення виявлених дефектів, пошкоджень і несправностей та проведення повторного технічного огляду.

Тобто зазначені Управлінням Держпраці в п.2 р.V акту перевірки від 09.12.2016 положення ОСОБА_4 № 687 стосуються порядку проведення позачергового технічного огляду машин та устатковання підвищеної небезпеки, який повинен мати місце, зокрема, у випадку закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження).

При цьому у п.1 ОСОБА_4 № 687 встановлено, що дія цього ОСОБА_4 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, які проводять огляд, випробування та/або експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - устатковання), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, а також на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання та фізичних осіб, що використовують найману працю, які мають намір розпочати або здійснюють експлуатацію такого устатковання (далі - підприємства).

В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено ОСОБА_4 видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, у Додатку 3 до якого наведений «Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», що, дійсно, не містить такої позиції, як машини переробної промисловості, до яких, як наполягає скаржник, відноситься Еклктротягач.

Разом з тим, у Додатку 7 до ОСОБА_4 № 1107 наведений «Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки», відповідно до пункту 2 якого до цього Переліку входять: «Машини, механізми, устатковання для харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної промисловості».

Тобто вищезазначеним положеннями п.2 Додатку 7 до ОСОБА_4 № 1107 спростовуються твердження відповідач, що електротягач не входить до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.

Наведене також встановлено у наданому відповідачем в якості доказу відповідності ОСОБА_5 вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки Висновку експертизи № 37057031.05-03.1-0468.17 від 08.06.2017, здійсненому ТОВ «Центр технічної експертизи» відповідно до договору № 17/9000/146 від 02.06.2017, укладеному з Підприємством (а. с.84-93).

Так, у розділі VІ ОСОБА_4 № 1107 вказано, що тягач пічних вагонів електричний малогабаритний № 2 типу АТБ-300 (інвентарний № 4003815) підпадає під дію п.2 додаток 7 ОСОБА_4, та його експлуатація повинна здійснюватись на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки» (а. с.89).

При цьому, у ч.8 ст.21 Закону України «Про охорону праці» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Докази наявності у Підприємства декларації, передбаченої у вищенаведеній нормі Закону України «Про охорону праці», які б свідчили на користь позиції відповідача щодо відповідності Елктротягача вимогам законодавства з охорони праці, в матеріалах справи відсутні.

Щодо доводів відповідача, що діючими нормативно-правовими актами України не визначено розмір граничного терміну експлуатації електротягача, колегія суддів зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 62 затверджено Технічний регламент безпеки машин (далі - Технічний регламент), посилання на який також міститься у розділі V Висновку експертизи № 37057031.05-03.1-0468.17 від 08.06.2017 - «Перелік законодавства та нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки на відповідність яким проводилась експертиза».

Згідно з п.1 Технічного регламенту (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей Технічний регламент встановлює вимоги до машин щодо захисту життя або здоровя людини, захисту тварин або рослин, а також майна та охорони навколишнього природного середовища, процедуру оцінки відповідності машин та вимоги до їх обігу на ринку України та/або введення в експлуатацію.

Технічний регламент розроблено з урахуванням Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу 2006/42/ЄС від 17 травня 2006 р. щодо машин і механізмів та внесення змін до Директиви 95/16/ЄС.

У п.п.1 п.2 Додатку 1 «Загальні основні вимоги щодо безпеки та охорони здоровя, які повинні бути виконані під час розроблення та вироблення машин» до Технічного регламенту (далі Додаток 1), визначено, що застосовуються такі принципи інтегрування безпеки:

машини повинні розроблятися і вироблятися придатними до застосування за призначенням та такими, щоб під час встановлення, налагодження, експлуатації та обслуговування згідно з передбачуваними умовами, а також з урахуванням будь-якого обґрунтовано передбачуваного застосування не за призначенням вони не створювали небезпеки для людей.

Під час розроблення та вироблення машини необхідно забезпечити недопущення будь-якого ризику протягом передбачуваного строку її життєвого циклу з урахуванням фаз транспортування, складання та демонтажу, виведення з експлуатації та утилізації.

Тобто кожна машина має певний передбачуваний строк її експлуатації.

Відповідно до 54 Додатку 1 до кожної машини повинні надаватись інструкції, що викладені українською мовою.

Інструкції, що супроводжують машини, повинні бути оригіналами інструкцій або перекладами оригіналів інструкцій. При цьому переклад повинен супроводжуватися оригіналом інструкції.

В інструкції з експлуатації машини зазначаються необхідні для її безпечної експлуатації види перевірок і обслуговування та періодичність їх проведення. У разі потреби слід зазначити швидкозношувані складові частини та компоненти машини і критерії їх заміни (абз.3 п.17 Додатку 1).

Відповідно до п.56 Додатку 1 інструкція, що супроводжує машину, повинна містити у разі потреби принаймні, серед іншого, таку інформацію:

повне найменування і місцезнаходження виробника або його уповноваженого представника;

позначення серії або типу машини таке ж саме, як і нанесене відповідно до пункту 53 цих вимог на самій машині, крім серійного номера;

декларацію про відповідність або документ, в якому викладено її зміст, із зазначенням характеристик машини; наявність серійного номера машини і підпису в цій декларації необовязкова;

загальний опис машини;

креслення, схеми, описи і пояснення, необхідні для експлуатації, обслуговування та ремонту машини і для перевіряння правильності її функціонування;

порядок введення в експлуатацію та порядок експлуатації машини і, якщо це необхідно, настанову щодо навчання операторів;

опис заходів безпеки, які повинні бути вжиті користувачем, у тому числі необхідність застосування засобів індивідуального захисту;

основні характеристики інструментів, які можуть бути встановлені на машині;

умови, за яких машина зберігає стійкість під час експлуатації, транспортування, збирання, демонтування в разі виведення з експлуатації, під час випробувань та передбачуваних відмов;

правила убезпечення операцій транспортування, маніпулювання та зберігання, які повинні враховувати масу машини та її частин, що зазвичай транспортуються окремо;

опис дій, які слід виконувати у разі настання нещасних випадків або аварії;

опис операцій регулювання та технічного обслуговування, які слід виконувати користувачеві, та заходи профілактичного технічного обслуговування, яких необхідно дотримуватися.

У п.1 Додатку 12 «Вимоги до технічної документації на машину» до Технічного регламенту (далі - Додаток 12) зазначено, що технічна документація на машину повинна доводити, що машина відповідає вимогам Технічного регламенту безпеки машин.

Згідно з п.п.1 п.2 Додатку 12. Технічна документація повинна, зокрема, містити:

комплект конструкторської документації, що включає: загальний опис машини; загальні креслення машини разом із схемами кіл керування, а також відповідні описи і пояснення, необхідні для розуміння роботи машини; усі детальні креслення, що супроводжуються розрахунками, результатами випробувань, сертифікатами тощо, які необхідні для перевірки відповідності машини вимогам щодо безпеки та охорони здоровя;

документацію з оцінки ризиків, яка відображає необхідні процедури, а саме: перелік вимог щодо безпеки та охорони здоровя, які застосовуються до машини; опис виконаних захисних заходів щодо зменшення визначених небезпек або зменшення ризиків і, якщо це необхідно, зазначення залишкових ризиків, повязаних з машиною;

застосовані національні стандарти, зазначені у пункті 11 Технічного регламенту безпеки машин, та інші нормативні документи з визначенням вимог щодо безпеки та охорони здоровя, на які поширюється дія таких стандартів;

усі технічні звіти, в яких представлені результати випробувань, проведених виробником або призначеним органом з оцінки відповідності, обраним виробником або його уповноваженим представником;

копії інструкцій на машину;

у разі необхідності копії декларації про відповідність машин або іншого устатковання, вмонтованого в машину;

копію декларації про відповідність.

Тобто знаходять підтвердження доводи відповідача, що діючими нормативно-правовими актами України не визначено розмір граничного терміну експлуатації електротягача. Разом з тим, наведені норми свідчать, що всі дані відносно конкретної машини (щодо її технічних характеристик, проведення певних видів перевірок, технічного обслуговування машин, порядку її експлуатації, передбачуваного строку її експлуатації тощо) зазначаються у технічній (експлуатаційній) документації на таку машину.

З розділу ІІІ Висновку експертизи № 37057031.05-03.1-0468.17 від 08.06.2017 «Перелік наданих на експертизу матеріалів», вбачається, що Підприємством надавались для проведення даної експертизи паспорт та Інструкція з експлуатації на тягач пічних вагонів електричний малогабаритний типу АТБ-300 (інв. № 4003815, 1969 р., СРСР) (а. с.85).

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачається обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Інструкція з експлуатації на тягач пічних вагонів електричний малогабаритний типу АТБ-300 (інв. № 4003815, 1969 р., СРСР) в матеріалах справи відсутня.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься наданий відповідачем «Паспорт, руководство по монтажу и эксплуатации» (далі - Паспорт), складений ТОВ «Центр Промислово-Технічної Експертизи» відносно тягача пічних вагонів електричного типу АТБ-300, інв. № 4003815, 1969 року виготовлення (а. с.63-75). Рік складання даного Паспорта не зазначений.

У пункті 4.1 «Ресурсы, сроки службы и хранения», розділу 4 Паспорта зазначено:

«Оборудование и детали имеют гарантию 18 месяцев.

Ресурс изделия до первого среднего ремонта 3258 час в течение срока службы 5 лет, в том числе срок хранения 6 месяцев в консервации (упаковке) для действующих предприятий.

Межремонтный ресурс 7056 час при текущем ремонте(ах) в течение срока службы 5 лет.

Указанные ресурсы, сроки службы и хранения действительны при соблюдении потребителем требований действующей эксплуатационной документации» (а. с.71).

Тобто строк служби ОСОБА_5 наведений у технічній (експлуатаційній) документації на дану машину і докази відсутності спливу граничного терміну експлуатації ОСОБА_5, як і докази проведень технічних оглядів вказаної машини, відповідачем суду не надані.

В звязку з цим колегія суддів вважає, що відповідачем не доведена відсутність порушення п.п.9, 14 ОСОБА_4 № 687, зазначеного у п.2 р.V акту перевірки від 09.12.2016, щодо непроведення Підприємством технічного огляду (позачергового) ОСОБА_5 у зв'язку з закінченням граничного строку експлуатації.

Стосовно доводів відповідача про безпідставність встановлення Управлінням Держпраці в п.3 р.V акту перевірки від 09.12.2016 того, що ОСОБА_5 (електролафет) не обладнаний надійним гальмом, обмежувачем для утримання вагонів і вагонеток на майданчику (висувний упор не фіксує візок, при цьому відбувається рух від однієї колісної пари до іншої колісної пари візка), пристосуванням для загальмування зупиненого лафета, колегія суддів зазначає наступне:

За твердженням відповідача ОСОБА_5 згідно з Паспортом не повинен містити такий пристрій як гальмо, обмежувач для утримання вагонів і вагонеток на майданчику; електротягач обладнаний черв'ячним редуктором, який забезпечує достатній коефіцієнт гальмування, через що тягач не обладнаний гальмом (п.1.3 Паспорта).

Дійсно, у п.1.3 Паспорта наведена «Схема устройства тягача печных вагонов электрического», яка не містить такої позиції як «гальмо» (а. с.67).

Разом з тим, у Схемі будови тягача пічних вагонів електричного малогабаритного типу АТБ-300, наведені у розділу ІV Висновку експертизи № 37057031.05-03.1-0468.17 від 08.06.2017, під номером 7 міститься така позиція як «гальмо» (а. с.87).

Також у даному Висновку зазначено, «Експлуатаційними документами на тягач пічних вагонів електричний малогабаритний тип АТБ-300 передбачена перевірка… …ефективності роботи педалей і систем зчеплення та гальмування…» (а. с.88).

Крім того, з наданих відповідачем суду кресленнях та схемах ОСОБА_5 (а. с.98, 99) вбачається, що дана машина має, як «Тормоз колодочный ТТ-200», так і «Упор выдвижной» (а. с.98, див. на зв.).

При цьому доказів того, що електротягач обладнаний черв'ячним редуктором, який забезпечує достатній коефіцієнт гальмування, через що тягач не обладнаний гальмом, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про безпідставне встановлення несправностей ОСОБА_5, наведених позивачем в п.3 р.V акту перевірки від 09.12.2016, через недоведення позивачем відсутності цих несправностей.

Посилання відповідача на те, що електротягач та електролафет - це два зовсім різних види обладнання, колегією суддів відхиляються, як такі, що не спростовують наявності несправностей ОСОБА_5, зафіксованих в даному пункті акту перевірки від 09.12.2016, і не впливають на суть спірних правовідносин.

З приводу встановлених Управлінням Держпраці в п.5 р.V акту перевірки від 09.12.2016 обставин, що в алюмосилікатному цеху дільниці обжигу шляхи пересування передавальних візків вздовж колон 8-12, рейки мають виробітку, зварні настили, що приводить до сходу електротягача (електролафету), колегія суддів зазначає наступне.

За твердженням відповідача, в даному випадку, по-перше, відсутні відомості, що саме цей факт приводить до сходу ОСОБА_5, крім того, діючими нормативно-правовими актами не передбачені нормативи, які встановлюють норми виробітки або зварювальних настилів на шляхах пересування.

Разом з тим, такі відомості, як зазначено позивачем в п.5 р.V акту перевірки від 09.12.2016, підтверджено записом в «Журналі приймання-здачі машиністів електролафету», що відповідачем належними доказами не спростовано.

Відсутність же у нормативно-правових актах нормативів, які встановлюють норми виробітки або зварювальних настилів на шляхах пересування, на думку колегії суддів, не може слугувати підставою для висновку про відсутність несправностей, зазначених у п.5 р.V акту перевірки від 09.12.2016, через відсутність певних нормативів у нормативно-правових актах.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що за приписами ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устатковання, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устатковання, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Крім того, у п.12 Додатку 3 «Додаткові основні вимоги щодо запобігання специфічним небезпекам, повязаним з рухом машин» до Технічного регламенту передбачено, що машина повинна бути розроблена, вироблена та за необхідності розміщена на пересувній платформі таким чином, щоб неконтрольовані коливання центру ваги під час руху не впливали на її стійкість або не спричиняли надмірного навантаження на її конструкцію.

В свою чергу, за положеннями п.п.3, 4 у п.3 Додатку 4 «Додаткові основні вимоги щодо запобігання специфічним небезпекам, які виникають під час піднімальних робіт» до Технічного регламенту вказано, що машини повинні бути розроблені і побудовані так, щоб їх стійкість, передбачена пунктом 16 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин, зберігалася як під час експлуатації, так і поза нею, включаючи всі стадії транспортування, складання, демонтажу, передбачуваного виходу з ладу елементів, а також під час випробувань, виконуваних відповідно до інструкції з експлуатації.

Для цього виробник або його уповноважений представник повинен застосовувати відповідні методи перевірки.

Машини, що пересуваються вздовж напрямних рейок та рейкових шляхів, повинні бути обладнані пристроями, що запобігають сходженню з напрямних рейок чи рейкової колії.

Якщо, незважаючи на наявність таких пристроїв, зберігається ризик сходження з рейок або несправності рейок чи рухомих елементів, такі пристрої повинні запобігати падінню обладнання, компонентів чи вантажу або перекиданню машини.

Разом з зазначеним, колегія суддів враховує, що у Висновку експертизи № 24908201.09М.06-0152.17 від 23.06.2017, складеному ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держпраці» у зв'язку з розслідуванням нещасного випадку, що стався 25.11.2016 з машиністом електротягача ОСОБА_3 (а. с.135-150), встановлено, що на ділянці між 8-11 пікетами ухил становить 0,004-0,006, або 0,23 градуси-0,34 градуси, на ділянці між 6-8 пікетами ухил колії становить 0,013-0,014, або 0,74 градуси-0,8 градуси. Різниця між головками рейок на дільниці між колонами 10-14 становить 40-61 мм (різниця не повинна перевищувати 6 мм для ширини колії 1520 мм (ПТЕ залізниць України, п.3.10)» (а. с.149).

Таким чином, наведене свідчить про встановлення чинним законодавством обовязку у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, утримувати виробниче обладнання та устатковання у належному технічному стані, встановлення певних вимог щодо рейок та рейкових шляхів, вздовж яких пересуваються машини, зокрема і електротягач (а. с.67).

Посилання відповідача на відсутність шляхів пересування передавальних візків вздовж колон 8-12 в алюмосилікатному цеху дільниці обжигу, та на те, що візки взагалі не використовуються та не знаходяться в алюмосилікатному цеху, колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на наступне.

У Висновку експертизи № 24908201.09М.06-0152.17 від 23.06.2017 зазначено:

- тягач для пічних візків електричний типу АТБ 300, зав. № 2 знаходиться в несправному працездатному стані;

- в Паспорті, настанові по монтажу та експлуатації є інформація, яка не відповідає дійсності.

- будова механізму пересування електротягача не відповідає вимогам НПАОП 26.26-1.08-97 /п.7.8.7 та п. 7.8.9/, в т.ч. відсутність надійного гальма та перевищення швидкості руху більш ніж 2 км/год на III, IV та V положеннях контролера;

- візок тунельної печі № 073 знаходиться в працездатному стані;

- візок тунельної печі № 081 знаходиться в несправному працездатному стані;

- рейкова колія руху електротягачів для пічних візків на відстані між колонами 10-14 знаходиться в незадовільному стані. Значна різниця перевищення рівня головок рейок може призвести до зіскакування коліс електротягйча з рейок;

- рейкова колія руху пічних візків на відстані між колонами 10-14 знаходиться в незадовільному стані. Значна різниця перевищення рівня головок рейок може призвести до зіскакування коліс візка з рейок; під час виконання робіт, ймовірно;

- під час робіт, ймовірно, були порушені вимоги технологічного процесу виконання робіт електротягачами під час транспортування ними пічних візків в алюмосилікатному цеху, а саме - п. 2.13: заборонено транспортування візок з використанням несанкціонованих пристосувань/тросів, ланцюгів, металевих «лап». На наданих фотоматеріалах зафіксовано сталевий канат, один кінець якого знаходиться на майданчику для обслуговування електротягача робочим, що ним керує, а другий іде до транспортованих пічних візків (а. с.149 150).

За визначенням, наведеним у ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідач, зазначаючи про відсутність шляхів пересування передавальних візків вздовж колон 8-12 в алюмосилікатному цеху дільниці обжигу, та те, що візки взагалі не використовуються та не знаходяться в алюмосилікатному цеху, всупереч вимогам ч.1 ст.71 КАС України, не надав суду належних доказів на підтвердження цих доводів, встановлених позивачем в ході перевірки обставин не спростував.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок позивача про наявність несправностей ОСОБА_5 та шляхів пересування передавальних візків, рейок, зафіксованих в акті перевірки від 09.12.2016, які створюють загрозу життю працюючих, що, відповідно, свідчить про обґрунтованість вимог позивача про застосування заходів реагування і заборону експлуатувати вказані машину та устатковання.

З приводу посилання відповідача на неврахування судом першої інстанції в якості доказу Висновку експертизи №37057031.05-03.1-0468.17 від 08.06.2017, апеляційний суд зазначає, що згідно з приписами ч.ч.2, 3 ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Апеляційний суд, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в даному випадку недотримання судом першої інстанції наведених процесуальних норм не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції у відповідності до ст.202 КАС України.

Згідно положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За правилами ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 808/1438/17 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко