Постанова № 69922591, 01.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2017 року № 826/1167/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Банк "Фінанси та кредит" Валендюка Владислава Сергійовича провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Банк "Фінанси та кредит" Валендюка Владислава Сергійовича, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" Валендюка Владислава Сергійовича щодо невключення ОСОБА_1 як вкладника за Договором -заявою № 300937/58747/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті від 25.09.2014 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Банк "Фінанси і кредит";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" Валендюка Владислава Сергійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторську вимогу ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та кредит" для отримання грошових коштів згідно Договору -заяви № 300937/58747/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті від 25.09.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Уповноважена особа безпідставно не включила ОСОБА_1 до переліку акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", чим остання обмежила її права як кредитора банку.

Представник Уповноваженої особи Фонду у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вказавши, що згідно інформації, отриманої від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивача було включено до переліку вкладників та 25.01.2016 нею отримано гарантовану суму грошового відшкодування. Щодо другої позовної вимоги позивач вказав, що ОСОБА_1 у встановлений Законом строк не скористалась своїм правом та не звернулась до Уповноваженої особи Фонду ї вимогою про включення її до реєстру кредиторів. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, надавши суду письмові заперечення на позов.

Судом на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представником відповідача було подано до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду, вказавши, що інформація про ліквідацію Банку була розміщена 23.12.2015 на офіційному сайті Фонду, відомості про ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит» опубліковано у газеті «Голос України» від 23.12.2015, тобто ще на момент затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та кредит" 14.04.2016 позивач міг дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 датована 30.01.2017, тобто після спливу строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст. 99 КАС України.

Натомість, згодом позивач подав до суду клопотання, у якому просив вважати строк подання адміністративного позову не порушеним, оскільки в той період (23.12.2015-21.01.2015) коли ОСОБА_1 повинна була подати до Банку вимогу про включення її до Реєстру вимог кредиторів, вона перебувала разом з чоловіком на лікуванні за кордоном (22.12.2015 - 22.01.2016), про що є відмітка в закордонному паспорті. Після прибутті в Україну позивач неодноразово зверталась до Банку з вимогою включення її до Реєстру вимог кредиторів, оскільки мала вагому підставу пропущення 30-денного строку, однак лише 01.11.2016 отримала лист № 3-131100/11/11662 з відмовою у її вимозі, з дати якого і обраховувала строк звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Заслухавши думку сторін, зокрема те, що позивач про порушення своїх прав та інтересів дізнався лише в листопаді 2016 року з листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" Валендюка В.С., з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд вбачає наявними підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 та АТ "Банк "Фінанси та кредит" було укладено договір-заяву про банківський строковий вклад (депозит) № 300937/58747/370-14 в іноземній валюті, згідно якого позивач внесла на вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 40 000, 00 євро, строком з 25.09.2014 по 30.09.2015.

За умовами Додаткової угоди від 25.09.2014 до вказаного Договору Банк нараховує та сплачує вкладникові відсотки за ставкою 13.35% річних на картковий рахунок НОМЕР_3 у Філія «Центральне РУ» АТ "Банк "Фінанси та кредит".

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 "Про віднесення ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 №171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 №230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та кредит" заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 на два роки з 18.12.2015 до 17.12.2017 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1703 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Згідно з зазначеним рішенням, всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валендюку Владиславу Сергійовичу з 05.09.2016.

Сторонами повідомлено суду, що інформація про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" була розміщена 23.12.2015 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та опублікована у газеті "Голос України" №242 (6242) від 23.12.2015.

Надалі, позивачем у листопаді було отримано лист від 01.11.2016 № 3-131100/11/11662, на її заяву від 24.10.2016 за № 7285-Г, про відмову у включенні до Реєстру вимог кредиторів у зв'язку з пропущенням 30-денного строку з дня опублікування відомостей про ліквідацію Банку та початку прийняття вимог кредиторів на таке включення (23.12.2015 - 21.01.2016) та відповідно погашення вимог.

За твердженнями позивача, вказані заяви не були розглянуті відповідачем належним чином, оскільки вона разом з чоловіком з 22.12.2015 по 22.01.2016 перебували на лікуванні за кордоном, що підтверджується відміткою в закордонному паспорті ЕН 347152, ваучером № 0000000564 від 15.11.2015, списком пасажирів від 15.11.2015, з огляду на що, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що не було заперечено представником позивача, що згідно інформації, отриманої від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивача було включено до переліку вкладників та 25.01.2016 нею отримано гарантовану суму грошового відшкодування в розмірі 200 000, 00 грн через Банк-агент ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується витягом з Переліку вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит", яким було виплачено суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за загальним реєстром станом на 03.02.2016 та випискою по рахунку позивача. У зв'язку з наведеним суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 як вкладника за Договором -заявою № 300937/58747/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті від 25.09.2014 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Банк "Фінанси і кредит", оскільки дії щодо вказаного вчинені.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Уповноважену особу Фонду внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторську вимогу ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та кредит" для отримання грошових коштів згідно Договору -заяви № 300937/58747/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті від 25.09.2014, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 3 та 4 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду (ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

У силу ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

При цьому, п. 5-4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

Як було зазначено вище, інформація про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" була розміщена 23.12.2015 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та опублікована у газеті "Голос України" №242 (6242) від 23.12.2015.

Тобто, починаючи з 23.12.2015 та протягом наступних 30 днів позивач, як кредитор, була наділена можливістю заявити Уповноваженій особі свої вимоги.

Позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду із заявою про включення її до реєстру вимог кредиторів з пропущенням 30-денного строку з дня опублікування відомостей про ліквідацію Банку та початку прийняття вимог кредиторів на таке включення (23.12.2015 - 21.01.2016), у зв'язку з тим, що вона разом з чоловіком з 22.12.2015 по 22.01.2016 перебували на лікуванні за кордоном, що підтверджується відміткою в закордонному паспорті ЕН 347152, ваучером № 0000000564 від 15.11.2015, списком пасажирів від 15.11.2015

Згодом, позивачем у листопаді було отримано лист від 01.11.2016 № 3-131100/11/11662, на її заяву від 24.10.2016 за № 7285-Г, про відмову у включенні до Реєстру вимог кредиторів у зв'язку з пропущенням 30-денного строку з дня опублікування відомостей про ліквідацію Банку та початку прийняття вимог кредиторів на таке включення (23.12.2015 - 21.01.2016) та відповідно погашення вимог.

Суд зазначає, що надані позивачем документи підтверджують факт перебування за кордоном з 23.12.2015 - 21.01.2016, але не є підтвердженням неможливості позивача звернутися із заявою про включення вимог кредиторів у 30-денний строк визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи те, що позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду з пропуском строку визначеного ст. 49 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є присічним та відновленню не підлягає, отже при не включенні позивача до реєстру вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та кредит" відповідач діяв відповідно до згадуваної норми Закону, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016 у адміністративній справі № К/800/54281/15.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги викладене, суд вказує про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур