Ухвала суду № 69922305, 31.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2017 року

справа № 804/3887/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати недійсною індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену в листі «Про надання податкової консультації» від 28.04.2017 №9419/6/99-99-12-03-04-15.

В обґрунтування позову посилається на те, що податкова консультація не відповідає вимогам закону, оскільки згідно з діючим законодавством об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг залізної руди (кварциту), що добута у податковому (звітному) періоді, а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість відповідного виду товарної продукції добутої мінеральної сировини – залізної руди (кварцитів), що складається з витрат на видобування та первинну переробку або фактична споживча (ринкова) вартість залізної руди (кварцитів).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року позов було задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДФС України подала апеляційну, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що податкова консультація була надана відповідно до рішень судів.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПрАТ «Північний ГЗК» просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПрАТ «Північний ГЗК» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції, представник ДФС України не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.05.2017 на адресу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшов лист Державної фіскальної служби України від 28.04.2017 №9419/6/99-99-12-03-04-15 про надання податкової консультації.

Вказаною консультацією позивачу було роз’яснено, що згідно з рішеннями судів для гірничих підприємств об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин слід вважати обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли лише первинну переробку мінеральної сировини (переробку залізистих кварцитів до неагломерованого магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини – неагломерованого магнетитового концентрату, що є продуктом первинної переробки добутої залізної руди.

Вирішуючи спір суд зазначає, що згідно із підпунктом 14.1.172. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно зі ст.52 Податкового кодексу України контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Таким чином, наведеним законодавчим приписом передбачено визнання податкової консультації недійсною в судовому порядку у випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позиції контролюючого органу із застосування конкретних норм податкового законодавства, в межах повноважень.

Відповідачем в податковій консультації зазначено, що базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини – неагломерованого магнетитового концентрату, що є продуктом первинної переробки добутої залізної руди.

Відповідно до підпункту 14.1.51. пункту 14.1. статті 14 ПК України добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

Згідно із підпунктом 14.1.150. пункту 14.1. статті 14 ПК України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм.

У підпункті 14.1.91. пункту 14.1. статті 14 ПК України дано визначення, корисних копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Підпунктом 14.1.150 пункту 14.1. статті 14 ПК України надано поняття мінеральної сировини - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

У справі №804/5826/15 судами встановлено, що ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» здійснює не лише первинну переробку мінеральної сировини, а й проводить повний технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції - глибоке збагачення, яке становить складний ланцюг виробничих процесів від видобутку і транспортування залізної руди до виробництва концентрату залізорудного агломераційного та окатків залізорудних у тому числі неофлюсованих.

Таким чином, кінцевий продукт виробництва - агломераційний концентрат залізної руди та окатки залізорудні неможливо віднести до мінеральної сировини, оскільки позивач здійснює не лише первинну переробку мінеральної сировини, а й проводить повний технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції - глибоке збагачення.

В силу пункту 252.2 статті 252 ПК України платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Відповідно до п.252.3 ст. 252 ПК України об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать:

обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

В пункті 252.7. статті 257 ПК України встановлено, що вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

- за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

- за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Виходячи із положень зазначених правових норм судом пре6шої інстанції вірно зроблено висновок, що об'єктом оподаткування є обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у тому числі тієї, що пройшла стадію первинної переробки (переробку кварцитів до роздробленої руди, а не проведення переробки до магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини - залізної руди, що складається з витрат на видобування та первинну переробку в розумінні п. 14.1.15 ст.14 Податкового кодексу України та з урахуванням правил розрахунку, передбачених пунктами 252.7.2, 252.12, 252.14 та 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України.

При цьому, до первинної переробки (збагачення) відноситься сировина, яка пройшла сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Крім того, не належить до первинної переробки сировина, яка збагачена фізико-хімічним методом з якісною зміною мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури та продукція, що пройшла операції агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами.

Як вірно зазначено судом першої інстанції відповідач у наданій податковій консультації не враховує того, що Податковий кодекс України передбачає оподаткування діяльності пов’язаної з видобутком та лише первинною переробкою залізної руди. Видобуток залізної руди передбачає тільки первинну переробку кварцитів до роздробленої руди, а не проведення переробки до неагломерованого залізорудного концентрату.

Також відповідач не враховує, що для визначення бази оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин може проводитись маркетингова оцінка такої товарної продукції, як руда дроблена (дроблені кварцити), а неагломерований залізорудний концентрат ні під час первинної переробки, ні під час глибокого збагачення ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» не виробляється.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання податкової консультації недійсної та задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене у справі рішення першої інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена в апеляційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 31 жовтня 2017 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова