Ухвала суду № 69922257, 25.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2017 року

справа № 804/4033/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/4033/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі по тексту – Позивач) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту – Відповідач), в якому просило визнати недійсною індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладеної у листі «Про надання податкової консультації» від 28.04.2017 року № 9481/6/99-99-12-03-04-15.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року відкрито провадження по справі № 804/4033/17.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що в оскаржуваній податковій консультації Відповідачем не було враховано висновки суду, яким скасована попередня податкова консультація.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/4033/17 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації – задоволено повністю (головуючий суддя – Букіна Л.Є., судді – Врона О.В., Захарчук-Борисенко Н.В.).

Визнано недійсною індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену у листі Державної фіскальної служби України «Про надання податкової консультації» від 28.04.2017 року № 9481/6/99-99-12-03-04-15.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що Відповідачем надано Публічному акціонерному товариству «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» індивідуальну податкову консультацію без урахування висновків суду, яким скасовано попередню податкову консультацію, та без належного обґрунтування зазначених відомостей про вироблення Позивачем товарної продукції неагломерованого залізорудного концентрату.

Відповідач – Державна фіскальна служба України, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/4033/17 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що надана Відповідачем індивідуальна консультація відповідає нормам та змісту відповідного податку чи збору та здійснена на виконання рішення суду. Зазначено, що згідно з рішеннями судів для гірничих підприємств об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин слід вважати обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли лише первинну переробку мінеральної сировини (переробку залізистих кварцитів до неагломерованого магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини – неагломерованого магнетитового концентрату, що є продуктом первинної переробки добутої залізної руди, а тому об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин для Позивача є обсяг неагломерованого залізорудного концентрату.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат, подало заперечення на апеляційну скаргу до суду, в яких просило залишити без змін постанову суду першої інстанції як законну та обгрунтовану. При цьому ПАТ «ПівдГЗК» застосовується технологія глибокого збагачення, разом з тим, з приписів чинного законодавства слідує, що до первинної переробки не відносяться технологічні операції збагачення фізико-хімічними методами, що призводять до якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури, а тому в даному випадку об’єктом оподаткування є саме мінеральна сировина – руда залізна.

Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/4033/17 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, як законну та обґрунтовану.

У судовому засіданні, заслухавши представників Позивача та Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Державної фіскальної служби України з запитом від 17.03.2015 року № 52-06/2281 про надання податкової індивідуальної консультації в порядку ст. 52 Податкового кодексу України щодо механізму справляння рентної плати за користування надрами для добичі корисних копалин виключно для гірничодобувних підприємств (а.с.24-25).

Листом Державної фіскальної служби України від 09.04.2015 року № 7577/6/99-99-15-04-01-15 про надання податкової консультації зазначено, що, зокрема під час оцінки ділянок надр, що утворені залізними кварцитами, здійснюється експертна оцінка таких кондицій мінеральної сировини як сукупність технологічних процесів з добування кварцитів та їх первинна переробка до магнетитових концентратів. При цьому рентабельність гірничого підприємства з видобування залізистих обчислюється з урахуванням величин витрат, які формують собівартість товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), а також маркетингових оцінок вартості такої товарної продукції, як магнетитовий концентрат на ринку (а.с.26-27).

Вищезазначена податкова консультація оскаржена ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в судовому порядку. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 року у справі № 804/5808/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 15.12.2015 року, індивідуальна податкова консультація від 09.04.2015 року № 7577/65/99-99-15-04-01-15 скасована.

В ухвалі Вищого адміністративного суду від 15.12.2015 року у справі № 804/5808/15 зроблені висновки, що об'єктом оподаткування є саме мінеральна сировина - руда залізна, а кінцевий продукт виробництва (концентрат та агломерат залізорудний) не можливо віднести до мінеральної сировини та визначити як об'єкт оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

На виконання вищезазначених судових рішень, листом Державної фіскальної служби України від 28.04.2017 року № 9418/6/99-99-12-03-04-15 про надання податкової консультації зазначено, що об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин для Товариства є обсяг неагломерованого залізорудного концентрату (а.с.28-29).

Визнання протиправною та скасування вказаної податкової консультації і було предметом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку рішенню суб’єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За змістом пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду.

Судом встановлено, що податковим органом в податковій консультації роз’яснено позивачу, що рентна плата повинна розраховуватись з обсягу неагломерованого залізорудного концентрату.

Відповідно до підпункту 14.1.51 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

У підпунктах 14.1.91, 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначені поняття: корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки; мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Згідно з підпунктом 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач здійснює не лише первинну переробку мінеральної сировини, а й проводить повний технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції - глибоке збагачення, яке становить складний ланцюг виробничих процесів від видобутку і транспортування залізної руди до виробництва концентрату залізорудного агломераційного та окатків залізорудних.

Таким чином, кінцевий продукт виробництва - агломераційний концентрат залізної руди та окатки залізорудні не можливо віднести до мінеральної сировини, оскільки позивач здійснює не лише первинну переробку мінеральної сировини, а й проводить повний технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції - глибоке збагачення.

При цьому, до первинної переробки (збагачення) відноситься сировина, яка пройшла сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Слід зазначити, що не належить до первинної переробки сировина, яка збагачена фізико-хімічним методом з якісною зміною мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури та продукція, що пройшла операції агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами.

Пунктом 252.2 статті 252 Податкового кодексу України встановлено, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Відповідно до пункту 252.3 статті 252 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать: обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

Визначення відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) здійснюється платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п. 252.5 ст. 252 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, у відповідності до п. 252.6 ст. 252 Податкового кодексу України, є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Згідно з пунктом 252.7 статті 257 Податкового кодексу України, вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено механізму справляння рентної плати окремо для гірничо-збагачувальних підприємств, які не реалізують товарну продукцію (залізну руду). У даному випадку, оскільки кінцевий продукт виробництва товариства є агломераційний концентрат залізної руди, який не можливо віднести до мінеральної сировини, отже така продукція не може бути визначена як об'єкт рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до п. 252.3.1 ст. 252 Податкового кодексу України.

З урахуванням технологічих процесів переробки сировини та виробництва готової продукції, приймаючи до уваги, що товариством не здійснюється реалізація готової продукції, колегія суддів, що у даному випадку законним механізмом є обчислення рентної плати згідно п. 252.7.2 ст. 252 Податкового кодексу України за розрахунковою вартістю добутої корисної копалини.

Оскільки кінцевий продукт виробництва - агломераційний концентрат залізної руди та окатки залізорудні не можливо віднести до мінеральної сировини та визначити як об’єкт рентної плати за користування надрами, суд першої інстанції правильно встановив, що для гірничо-збагачувальних підприємств об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли первинну переробку мінеральної сировини, а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировими - залізної руди, що складається з витрат на видобування та первинну переробку.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 15.12.2015 року у справі № 804/5808/15 судом касаційної інстанції було встановлено правомірність скасування судами попередніх інстанцій попередньої податкової консультації від 09.04.2015 року № 7577/6/99-99-15-04-01-15 та зазначено, що об’єктом оподаткування є саме мінеральна сировина - руда залізна, а кінцевий продукт виробництва (концентрат та агломерат залізорудний) не можливо віднести до мінеральної сировини та визначити об’єкт оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

У відповідності до приписів статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що податковим органом безпідставно не було враховано правову позицію, викладену в рішеннях судів, що набрали законної сили, щодо визначення об’єкту оподаткування.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/4033/17 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/4033/17 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 30 жовтня 2017 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова