Постанова № 69922155, 26.10.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1556/17

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Хоменко Л.В.

за участю: представника позивачів адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2, довіреність від 10.01.2017 року № 31-19-0.9-198/2-17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач 1), ОСОБА_4 (далі – позивач 2) звернулись до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі – Головне управління, відповідач) в якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 від 22.06.2017 року № К-4582/0-1653/6-17 та від 22.08.2017 року № К-7319/0-2986/6-17 про відмову у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 та зобов'язати прийняти рішення про надання дозволу позивачу 1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконуючого обов’язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_5 від 22.06.2017 року № Г-4579/0-1655/6-17 та від 22.08.2017 року № Г-7318/0-2985/6-17 про відмову у наданні ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 та зобов'язати прийняти рішення про надання дозволу позивачу 2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,000 та 1,5000 га, відповідно, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області. Однак, за результатами розгляду зазначених клопотань, 22.06.2017 року відповідач прийняв рішення № К-4582/0-1653/6-17 та № Г-4579/0-1655/6-17, якими відмовив позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, з мотивів необхідності першочергового забезпечення земельними ділянками місцевих жителів учасників АТО.

Позивач не погоджується із такою відмовою та вважає її протиправною, оскільки відмова з наведених вище підстав не передбачена чинним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що відмова у наданні позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою обумовлена резервуванням земельних ділянок для учасників антитерористичної операції, відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" № 898-р від 19.08.2015 року та Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" № 413 від 07.06.2017 року.

Посилаючись на викладене, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відповідності до чинного законодавства звернулись до Головного управління Держгеокадастру України у Тернопільській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,000 га та 1,5000 га, відповідно, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області.

До клопотання ними були подані копії паспорта, ідентифікаційного коду та викопіювання з публічної кадастрової карти України.

29.05.2017 року листом (вих. № 226) Товстенською селищною радою відповідача було поінформовано про те, що орган місцевого самоврядування не заперечує щодо можливості прийняття рішення про надання дозволу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідно орієнтовною площею 2,000 та 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області.

Однак, за результатами розгляду зазначених клопотань, 22.06.2017 року відповідач прийняв рішення № К-4582/0-1653/6-17 та № Г-4579/0-1655/6-17, яким відмовив позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, з мотивів необхідності першочергового забезпечення земельними ділянками місцевих жителів учасників АТО.

В подальшому, розглянувши повторно клопотання позивача 1 та позивача 2 Головне управління рішеннями від 22.08.2017 року № К-7319/0-2986/6-17 та від 22.08.2017 року № Г-7318/0-2985/6-17 відмовило ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, мотивуючи тим, що земельні ділянки на які претендують позивачі не входять у перелік земельних ділянок оприлюднених відповідачем на офіційному веб-сайті, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року на території Тернопільської області.

Не погоджуючись із такими рішеннями суб’єкта владних повноважень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом "а" частини третьої статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 ЗК України.

Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу позивачам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач приймає одне з таких рішень: дає дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або інформує про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови, які визначені частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) передбачено першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, інвалідів війни, учасникам війни, особам (сім'ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону.

Так, Законом №3551-XII передбачено надання пільг учасникам бойових дій (п.4 ст.12 Закону №3551-XII), інвалідам війни (п.18 ст.13 цього Закону №3551-XII), учасникам війни (п. 13 ст.14 Закону №3551-XII), особам (сім'ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону, у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 898-р від 19.08.2015 року "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, якою визначено порядок передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації.

У розділі "Система організації процесу виконання Стратегії" встановлено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:

формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою:

Sбп = Sаук х 0,25,

де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області;

Sаук - площа земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;

надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;

враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

На виконання вказаної постанови наказом Головного управління від 22.06.2017 року №190 затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються для передачі у власність громадянам, в межах норм безоплатної приватизації у III кварталі 2017 року на території Тернопільської області (далі – Перелік), який опубліковано на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області http://ternopilska.land.gov.ua.

Отже, вказаною постановою встановлено обов'язок Держгеокадастру та його територіальних органів формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області та зобов'язано Держгеокадастр та його територіальні органи надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції.

Крім того, суд звертає увагу на те, що земельний масив на території Товстенської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області, у якому бажають отримати земельні ділянки позивачі не внесений у Перелік.

Як випливає із оскаржених рішень від 22.06.2017 року № К-4582/0-1653/6-17, № Г-4579/0-1655/6-17, та від 22.08.2017 року № К-7319/0-2986/6-17, № Г-7318/0-2985/6-17 підставою для відмови позивачам щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою є невідповідність вимогам нормативно-правових актів.

Таким чином, позиція Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області є законною та такою, що відповідає вимогам земельного законодавства, оскільки місце розташування земельних ділянок, які позивачі бажають отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, не відповідають вимогам нормативно-правових актів.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання повторно розглянути та зобов’язання прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, суд зазначає наступне.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивачами не враховано, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, діяльність Головного управління є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження – сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за Головним управлінням, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Право надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 69 та частини першої статті 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.