Ухвала суду № 69922063, 25.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

25 жовтня 2017 року м. Київ № 826/635/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Мазур А.С., суддів: Літвінової А.В., Аблова Є.В., при секретарі судових засідань - Ферштей А.М., за участю позивача ОСОБА_2 та представника позивача - Ковальова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Міністерства оборони України про залишення адміністративного позову без розгляду,-

за позовом ОСОБА_4

до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.01.17 року відкрито провадження у справі.

13.07.17 року представником Міністерства оборони України було подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, мотивуючи тим, що виплата грошового забезпечення пов'язана з проходженням військової служби, яка охоплюється поняттям публічної служби, для звернення до суду встановлено місячний строк, а тому, позивачем було пропущено строк для звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач та його представник заперечували проти задоволення клопотання Міністерства оборони України про залишення адміністративного позову без розгляду, посилаючись на те, що оскільки даний спір пов'язаний з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення, а тому строки позовної давності в спорах, пов'язаних з проходженням публічної служби не застосовуються

Представники відповідачів не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.

Розглянувши подане клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення його по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Відповідно ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Звертаючись з клопотанням про залишення адміністративного позову без розгляду, представник Міністерства оборони України мотивував його тим, що виплата грошового забезпечення пов'язана з проходженням військової служби, яка охоплюється поняттям публічної служби, для звернення до суду встановлено місячний строк, а тому, позивачем було пропущено строк для звернення до суду з даним позовом, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, що полягає у відсутності належної і своєчасної підготовки та подання клопотання про продовження строків виплати грошового забезпечення, у період з 01.05.15 року по 30.06.16 року під час перебування позивача у розпорядженні начальника Генерального штабу -Головнокомандувача ЗСУ у списках Центрального Управління підготовки та повсякденної діяльності військ ЗСУ та зобов'язання Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України нарахувати та виплатити грошове забезпечення за вказаний період.

Тобто, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд вважає, що оскільки грошове забезпечення військовослужбовця є формою оплати праці та винагородою за службу, а даний спір пов'язаний з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення військовослужбовця, а тому, строки звернення до суду, пов'язані з проходженням публічної служби в даному випадку не застосовуються.

Також, колегія суддів зазначає те, що в разі оскарження дій роботодавця щодо порушення законодавства про працю( в даному випадку спеціального закону щодо проходження військової служби), звернення до суду з позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення, гарантованого державою не має обмежуватися будь-яким строком для звернення до суду.

З огляду на вищевикладене, суд вказує, що із заявленими позовними вимогами позивач звернувся у межах строків звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, клопотання представника Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залишення адміністративного позову ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Мазур А.С.

Судді Літвінова А.В.

Аблов Є.В.