Постанова № 69921442, 15.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Татаринова Д.В.

при секретарі Сандига В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя,

до: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про: стягнення податкового боргу,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, діє на підставі довіреності №1169/10/10 від 23.02.2010;

від відповідача: не прибув, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя до приватного підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету Заводського району м. Запоріжжя податковий борг у розмірі 835,50 гривень.

В позовній заяві вказано, що відповідач відповідно до заяви про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності від 11.12.2008 здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування та має податковий борг перед бюджетом у розмірі 835,50 гривень з єдиного податку. В порушення діючого законодавства України вказану суму податкового боргу відповідачем до бюджету не сплачено. Позовні вимоги обґрунтовуються п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509 від 04.12.1990.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання вдруге не з'явився, витребувані документи не направив, про причину неявки суду не повідомив. Про час, місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до заяви від 11.12.2008 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідача було переведено на спрощену систему оподаткування обліку та звітності 3 січня 2009 року.

06.08.2009 працівниками ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб, про що складено акт №1897/1701/НОМЕР_1 від 06.08.2009, перевіркою встановлено порушення відповідачем п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» №727 від 03.07.1998, а саме порушено термін сплати податкового зобов’язання по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб за травень 2009 року.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007521701/0 від 06.08.2009.

Згідно картці особового рахунку платника єдиного податку відповідачу нараховано податкове зобов’язання по єдиному податку в розмірі 835,50 гривень.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000, відповідачу були направлені перша податкова вимога № 1/684 від 27.08.2009 та друга податкова вимога № 2/805 від 01.08.2009.

Заступником начальника ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя відповідно п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000, 24.11.2009 було винесене рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 198 від 02.11.2009.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно із п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкове зобов’язання визначене відповідачем самостійно та є узгодженим. Доказів оскарження першої та другої податкової вимоги відповідачем не надано.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (69021, м. Запоріжжя, вул. основна, 122к, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Заводського району м. Запоріжжя (р/р 34129999700004, код платежу 99999999, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677136) 835 (вісімсот тридцять п’ять) гривень 50 копійок податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 09 липня 2010 року.

Суддя Д.В. Татаринов