Постанова № 69921291, 31.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 р. Справа № 805/3529/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Державного підприємства “Мирноградвугілля” про стягнення заборгованості в сумі 60681,59 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства “Мирноградвугілля” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2017 року по 30.09.2017 року за списком № 2 у сумі 60681,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на адресу відповідача ним були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 01.06.2017 року по 30.09.2017 року. Відповідно до вказаних розрахунків загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем за списком №2 складає 60681,59 грн.

Також позивач зазначає, що відповідач не сплатив суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у встановлений законодавством строк, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.06.2017 року по 30.09.2017 року у розмірі 60681,59 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з Державного підприємства “Мирноградвугілля” заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2017 року по 30.09.2017 року за списком № 2 у сумі 60681,59 грн.

Позивач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання, згідно якого наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про визнання позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що всі особи які беруть участь у справі не прибули у судове засідання та належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Мирноградської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи – 32087941, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань(а.с. 73-74).

Відокремлений підрозділ “Автомобіліст” є відокремленим підрозділом Держаного підприємства “Мирноградвугілля” без статусу юридичної особи.

Колишні працівники ДП “Мирноградвугілля” перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком №2, що підтверджено протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу та виданими відповідачем довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 21-58).

В період з 01.06.2017 року по 30.09.2017 року органи Пенсійного фонду України здійснювали нарахування та виплату пенсії зазначеним вище особам, про що свідчать довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії (а.с. 59-68).

Впродовж спірного періоду територіальні органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної колишнім працівникам ДП “Мирноградвугілля” відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах згідно з п.п. “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а відповідач отримав їх про що свідчить вхідний штамп підприємства на супровідному листі позивача (а.с. 8-10, 16-20).

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України, не здійснив.

Внаслідок невиконання страхувальником обов’язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, виникла заборгованість за період з 01.06.2017 року по 30.09.2017 року сумі 60681,59 грн.

Наявність у ДП “Мирноградвугілля” заборгованості, стягнення якої є предметом спору, підтверджена даними картки особового рахунку страхувальника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с. 12-14, 80-81).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Страхувальниками, відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 6.4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктами 6.7 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» не передбачено обов’язкове узгодження органами Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із підприємствами та організаціями (платниками).

Відповідач у порушення вищезазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, позивачу у встановлені строки не вносив.

Суд зазначає, що розрахунки Пенсійного фонду щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов’язковими для виконання, відповідачем не оскаржені (доказів протилежного суду не надано), тому вони є обов’язковими для виконання.

З огляду на ту обставину, що позивачем підтверджено факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у загальному розмірі 60681,59 грн., суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Державного підприємства “Мирноградвугілля” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2017 року по 30.09.2017 року за списком № 2 у сумі 60681,59 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Мирноградвугілля” (ЄДРПОУ 32087941, юридична адреса: 85323, Донецька область, місто Мирноград, вулиця Соборна, будинок, 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (ЄДРПОУ 21963441, юридична адреса: 85320, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Артема, будинок 13) заборгованість із сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №2 у сумі 60681 (шістдесят тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 59 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Загацька Т. В.