Постанова № 69921170, 24.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 р. Справа №805/2779/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12год. 38хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Галатіної О.О.

при секретарі Картавих Г.В.

за участю

представника позивача Кононенка О.М.

представника відповідача Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень від 10 квітня 2017 року № 0038501200, № 0039501200, № 0037501200, № 0035501200, № 0034501200, № 0036501200 на загальну суму 190377,44грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2017 року Публічне акціонерне товариство "по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску від 10.04.2017р. № 0038501200, № 0039501200, № 0037501200, № 0035501200, № 0034501200, № 0036501200 на загальну суму 190377,44 грн. Позивач вважає вказані рішення необґрунтованими та такими що підлягають до скасування. Посилається на те, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України". Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за загальними правилами яких на час проведення АТО суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Просив суд визнати недійними та скасувати рішення 10.04.2017р. № 0038501200, № 0039501200, № 0037501200, № 0035501200, № 0034501200, № 0036501200.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" включено до цього Закону нормою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, яка з 1 січня 2016 року втратила чинність, а, отже, втратив чинність і п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" (код ЄДРПОУ 03361075, 84313, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1) зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

10 квітня 2017 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС стосовно відокремленого підрозділу позивача до Амвросіївського управління по газопостачанню та газифікації сформовано рішення № 0038501200 про застосування штрафних санкцій та нарахування штрафу у розмірі 29514,72 грн. та пені у розмірі 16310,38 грн. (20% від суми недоїмки) за період з 21.04.2015р. до 02.03.2016р.

10 квітня 2017 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС стосовно відокремленого підрозділу позивача до Горлівського управління по газопостачанню та газифікації сформовано рішення № 0039501200 про застосування штрафних санкцій та нарахування штрафу у розмірі 15112,59 грн. та пені у розмірі 12020,51 грн. (20% від суми недоїмки) за період з 21.04.2015р. до 26.01.2016р.

10 квітня 2017 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС стосовно відокремленого підрозділу позивача до Єнакіївського управління по газопостачанню та газифікації сформовано рішення № 0037501200 про застосування штрафних санкцій та нарахування штрафу у розмірі 2329,20 грн. та пені у розмірі 6410,49 грн. (20% від суми недоїмки) за період з 21.05.2015р. до 25.01.2017р.

10 квітня 2017 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС стосовно відокремленого підрозділу позивача до Старобешівського управління по газопостачанню та газифікації сформовано рішення № 0035501200 про застосування штрафних санкцій та нарахування штрафу у розмірі 867,51 грн. (10% від суми недоїмки за період з 23.12.2014р. по 23.12.2014р.) штраф у розмірі 50829,54 грн. (20% за період 21.01.2015р. до 11.04.2016р.) пені у розмірі 8379,84 грн.

10 квітня 2017 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС стосовно відокремленого підрозділу позивача до Шахтарського управління по газопостачанню та газифікації сформовано рішення № 0034501200 про застосування штрафних санкцій та нарахування штрафу у розмірі 578,15 грн. (10% за період з 21.10.2014р. 27.10.2014р.) штраф у розмірі 33977,58 грн. (за період 21.02.2015р. до 02.06.2016р). пені у розмірі 11065,28 грн.

10 квітня 2017 року Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДФС стосовно відокремленого підрозділу позивача до Донецького управління газонаповнювальної станції зрідженого газу сформовано рішення № 0036501200 про застосування штрафних санкцій та нарахування штрафу у розмірі 2785,38 грн. (20% за період з 21.03.2015р. по 03.04.2015р.) пені у розмірі 194,97 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом. При вирішенні даної справи суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, крім іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Спірним питанням даної справи є правомірність та обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року.

Таким чином, в межах даної справи вирішується питання правомірності спірних рішень відповідача в частині застосування до позивача за період з 14 квітня 2014 року до 25 січня 2017 року штрафу та пені.

Згідно з п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Амвросіївка, м. Горлівка, м. Єнакієве, смт. Старобешеве, м. Шахтарськ, м. Макіївка, де зареєстровані підрозділи позивача.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі було зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших є зазначено м. Амвросіївка, м. Горлівка, м. Єнакієве, смт. Старобешеве, м. Шахтарськ, м. Макіївка.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року діяло у період з 30 жовтня 2014 року по 4 листопада 2014 року та у період з 2 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року. Аналізуючи наведене, а також беручи до уваги факт прийняття 2 грудня 2015 року Розпорядження № 1275-р, суд дійшов висновку, що станом на час виникнення спірного періоду та прийняття спірного рішення факт перебування зазначено м. Амвросіївка, м. Горлівка, м. Єнакієве, смт. Старобешеве, м. Шахтарськ, м. Макіївка, на території, де проводилась антитерористична операція - є встановленим.

Як вже зазначалося судом, відповідно до п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів в зоні АТО, звільняються на період її проведення від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на підставі заяви, яка подається платником до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.

Суд зазначає, що приписи п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI не ставлять факт звільнення платника від обов'язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви, а прямо встановлює, що така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.

Як станом на час виникнення спірного періоду та прийняття спірного рішення, так і станом на час розгляду справи АТО у регіоні триває.

Суд вважає за необхідне зазначити, що 24 грудня 2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України) № 911-VIІІ (далі - Закон № 911-VIІІ), пунктом 28 якого з Закону № 1669-VII виключений пп. 8 п. 4 ст. 11 (вказаним пунктом 2 вересня 2014 року у Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI був внесений п. 9-3, яким певну категорію платників ЄСВ було звільнено від виконання своїх обов'язків на період проведення АТО).

Станом на час прийняття Закону № 911-VIІІ пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI на підставі Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року № 219-VIII, вже мав (та має станом на час розгляду даної справи) нумерацію "9-4", а не "9-3".

А ні Законом № 911-VIІІ, а ні будь-яким іншим законом приписи п. 9-4 Закону № 2464-VI виключені із цього закону (або змінені) станом на час виникнення спірних правовідносин (та станом на час розгляду даної справи) не були, а тому є чинними.

Суд зауважує, що чинна редакція Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI містить п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень. Відповідно до преамбули Закону № 2464-VI саме цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Таким чином, станом на час розгляду справи та на час прийняття спірного рішення, приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення певної категорії платників ЄСВ від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, - чинні, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання відповідача з цього приводу.

Суд зауважує, що підтвердження форс-мажорних обставин не є обов'язковою умовою, що обумовлюють необхідність звільнення платника від обов'язку, зокрема, про сплаті ЄСВ, оскільки приписами п. 9-4 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464-VI не вимагається надання будь-якого сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення платника від сплати ЄСВ - необхідним є подання до органу фіскальної служби лише заяви, складеної в довільній формі.

Однак, в матеріалах справи наявні сертифікати Торгово-промислової палати України № 1983/05-4 від 23.07.2014р. № 2085/05-4 від 30.07.2014р. №5454/05-4 від 30.10.2014р. та висновок № 1562/05-4 від 19.06.2014р., який підтверджує саме настання для підприємства позивача форс-мажорних обставин.

Посилання у пункті п. 9-4 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464-VI на порядок списання недоїмки, передбачений Податковим кодексом, стосується лише здійснення самої процедури/порядку списання недоїмки (що у межах даної справи не вирішується), а підтвердженням існування підстав для звільнення платника від сплати ЄСВ відповідно до зазначеного пункту є виключно знаходження платника на обліку в органах фіскальної служби, що розташовані на території населених пунктів, визначених відповідним переліком, де проходить АТО, та подання таким платником відповідної заяви до органу фіскальної служби не пізніше 30 днів з дня закінчення АТО.

Крім цього суд наголошує, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску, зазначених у п. 9-4 цього Закону, не застосовуються.

Щодо зобов'язань з ЄСВ за квітень 2014 року суд зазначає, що термін їх сплати з урахуванням ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI є порушеним платником лише після 20 травня 2014 року, тобто, після 14 квітня 2014 року. Крім цього, само по собі зобов'язання за квітень 2014 року також не може вважатись в повному обсязі таким, що виникло до початку проведення АТО, оскільки останню розпочато 14 квітня 2014 року.

Отже, відповідальність за порушення строку сплати зобов'язань за квітень 2014 року не має застосовуватись до платників в зоні АТО у період її проведення.

Відповідно, спірне рішення в частині нарахування позивачу за період з 21.10.2014р. до 25.01.2017р. штрафу та пені є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачені ним 2855,64 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень від 10 квітня 2017 року № 0038501200, № 0039501200, № 0037501200, № 0035501200, № 0034501200, № 0036501200 на загальну суму 190377,44грн. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату ) (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС № 0038501200 від 10 квітня 2017 року, № 0039501200 від 10 квітня 2017 року, 0037501200 від 10 квітня 2017 року, № 0035501200 від 10 квітня 2017 року, № 0034501200 від 10 квітня 2017 року, № 0036501200 від 10 квітня 2017 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на користь Публічного акціонерного товариства "по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" (код ЄДРПОУ 03361075) судовий збір у сумі 2855 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 64 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 24 жовтня 2017 року.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.