Постанова № 69920764, 25.10.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.10.2017 року справа №905/2970/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді За участю представників сторін: від апелянта (позивача) від відповідачаОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явились; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", м. Київна рішення господарського суду Донецької областівід30.05.2017 року у справі№905/2970/16 (суддя Паляниця Ю.О.)за позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", м. Київдо відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний", м. Дружківка Донецької областіпростягнення 18046,80 грн страхового відшкодування в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі за текстом – ПрАТ "АСК "ІНГО Україна") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО - Донбас Північний" (далі за текстом – ПрАТ "СК "АСКО - Донбас Північний") про стягнення 18046,80 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.10.2016 року позовну заяву ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" до ПрАТ "СК "АСКО – Донбас Північний" повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017 року, ухвалу господарського суду Донецької області від 17.10.2016 року у справі №905/2970/16 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.05.2017 року у справі №905/2970/16 відмовлено у задоволенні позову ПрАТ "АСК "ОСОБА_4 Україна" до ПрАТ "СК "Аско-Донбас Північний" про стягнення 18046,80 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2017 року у справі №905/2970/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі заявник вказав про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та про невідповідність висновків викладених місцевим господарським судом, обставинам справи. Вважає, що страховику цивільно-правової відповідальності, а саме відповідачу у даній справі, для прийняття рішення про страхове відшкодування не потрібно отримувати постанову суду в адміністративній справі про притягнення особи, відповідальність якої застрахована, до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначив, що господарський суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів", необхідні відповідачу для прийняття рішення про страхове відшкодування, а відповідач, в свою чергу, незаконно ухилився від вчинення таких виплат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів та визначено у наступному складі: ОСОБА_1 – головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_4, ОСОБА_5

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.08.2017 року о 14 год. 00 хв.

07.08.2017 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, у якому Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АСКО Донбас - Північний" просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 30.05.2017 року у справі №905/2970/16 без змін.

Розгляд справи відкладався ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2017 року, від 14.09.2017 року. Неоднаразово змінювався склад колегії суддів.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1972 від 24.10.2017 року, у зв’язку із звільненням у відставку суддю-члена колегії ОСОБА_6 на підставі рішення Вищої ради правосуддя України, призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/2970/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.10.2017 року змінено відсутнього суддю та визначено наступний склад колегії: ОСОБА_1 – головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

Представники позивача та відповідача у судове засідання 25.10.2017 року не з'явились. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася судом обов’язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї ст. передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 18.05.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - Страховик) та ОСОБА_7 (далі - Страхувальник) було укладено договір №630560726.13 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків.

Відповідно до п. 1 Договору страхування визначено наступний транспортний засіб: марка/модель: Mitsubishi Asx, реєстраційний номер: BB8200CK, рік випуску: 2013.

Строк дії вказаного Договору визначено з 18.05.2013 року до 17.05.2014 року.

10.10.2013 року о 08 год. 00 хв. на території шахти 1-а "Київська" відбулось зіткнення транспортних засобів: 1. Легковий ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8, за кермом якого перебував ОСОБА_9, та Mitsubishi Asx, державний номер BB8200CK, що належить ОСОБА_7, який був за кермом.

Факт скоєння вказаного ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, складену Відділенням Державтоінспекції Антрацитівського РВ УМВС в Луганській області (а.с.36, т.1) та довідкою №81077912 про дорожньо-транспортну пригоду, складену УПП в м. Києві ДПП НПУ (а.с.37, т.1).

Згідно із попередніми висновками, які наявні у розділі ІV вказаної довідки №81077912, дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_9 п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою №1306 від 10.10.2001 року Кабінету Міністрів України.

Виходячи із змісту висновку №163-13 (складання якого було завершено 25.11.2013 року) Бюро судових автотоварознавчих експертиз матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Mitsubishi Asx, реєстраційний номер BB8200CK, від пошкодження внаслідок ДТП становить 26642,00 грн. Вартість відновлювального ремонту після ДТП вказаного транспортного засобу 20069,00 грн.

Відповідно до рахунка №3175 від 15.10.2013 року ТОВ "Прайм Кар", фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Asx, реєстраційний номер BB8200CK, становила 20046,80 грн з ПДВ.

Згідно страхового акту позивача №104875 від 22.10.2013 року, ПрАТ "АСК «ІНГО Україна" було погоджено виплату страхового відшкодування на загальну суму у розмірі 19046,80 грн (за вирахуванням франшизи в сумі 1000,00 грн, яка передбачена п. 2 договору №630560726.13 від 18.05.2013 року).

Як свідчать матеріали справи, а саме платіжне дорученням №13388 від 11.11.2013 року, позивач перерахував на користь ТОВ "Прайм Кар", як виконавця відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, грошові кошти в сумі 19046,80 грн. в якості страхового відшкодування ОСОБА_10

На думку позивача, у зв’язку із фактичною сплатою у відповідності до договору №630560726.13 від 18.05.2013 року добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків страхового відшкодування потерпілій особі, до нього перейшло право вимоги до відповідальної особи за заподіяний збиток, спричинений забезпеченому ним транспортному засобу Mitsubishi Asx, державний номер BB8200CK, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.10.2013 року на території шахти 1-а "Київська", за винних дій ОСОБА_9 – водія легкового ЗАЗу, державний номер НОМЕР_1, відповідальність за яким забезпечена відповідачем.

Вину вказаної особи у виникненні спірної дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженні транспортного засобу Mitsubishi Asx, державний номер BB8200CK, позивач вважає встановленою та доведеною, зважаючи на зміст розділу ІV довідки №81077912 про дорожньо-транспортну пригоду.

ПрАТ "АСК "ІНГО України" листом-претензією №2737 від 26.08.2016 року звернулась до ПрАТ "СК "АСКО - Донбас Північний" в якому просила добровільно врегулювати даний спір та перерахувати страхове відшкодування в сумі 18046,80 грн. на рахунок позивача.

Вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення та листом №1005 від 21.09.2016 року ПрАТ "СК "АСКО - Донбас Північний" просило надати позивача додаткові документи, які необхідні для розгляду даного питання.

Зважаючи, що відповідач у встановлений законом обов’язок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" заявлено вимоги про стягнення 18046,80 грн (за вирахуванням франшизи в сумі 1000,00 грн, яка передбачена полісом АВ/3623710), що стало предметом розгляду у даній справі.

Як вже зазначалось, судом першої інстанції у задоволені позову було відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення у справі, місцевий господарський суд виходив із того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які доводять вину особи - водія, відповідальність якого застрахована відповідачем, оскільки позивачем не надано рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило ДТП та матеріальну шкоду страхувальнику ПрАТ "АСК "ІНГО Україна".

При розгляді вищевказаних позовних вимог, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок ДТП автомобілю Mitsubishi Asx, державний номер BB8200CK, до позивача перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.

Згідно положень п. 2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 01.04.1994 року №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою, а п. 4 цього ж роз'яснення вказано, що питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів, рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що вина водія ОСОБА_9 у вчиненні ДТП може бути встановлена на підставі довідки ДАІ, оскільки такою довідкою не встановлюється факт протиправності поведінки певної особи, наявності її вини.

Статтею 221 КУпАП встановлено, що постанови по справам про адміністративні правопорушення щодо порушень правил дорожнього руху приймаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обставини вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюються з дослідженням належних доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення де серед іншого зазначаються: "У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: "дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі." (ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення"); "у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів … на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП (додаток 9), що підписується особами, які брали участь в огляді, та працівником Державтоінспекції МВС" (п. 6.1. "Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затверджена Наказом МВС України від 26.02.2009 року №77, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 року за № 374/16390).

В той же час в матеріалах справи відсутній та позивачем не надано адміністративного протоколу, складеного органами ДАІ, в наслідок чого не є можливим встановити інші обставини вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення.

З матеріалів справи не вбачається доказів вини водія транспортного засобу ЗАЗ, державний номер НОМЕР_2, окрім самого лише визначення в довідці ДАІ №81077912, що ДТП сталась внаслідок порушення останнім п. 10.9 Правил дорожнього руху.

Також, в матеріалах відсутні пояснення самого водія ОСОБА_9 в яких останній повідомив про причини події, що сталася в наслідок зіткнення двох автомобілів. Не міститься у справі й пояснень свідків, потерпілої сторони, як додаткових доказів вини водія.

З метою об’єктивного, повного та всебічного розгляду справи, судом апеляційної інстанції перевірено відомості Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, як особи, винної у скоєнні ДТП, - відсутня. У зв’язку з проведенням антитерористичної операції до інших судів адміністративні матеріали по притягненню ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності справи не передавались та іншими судами в Луганській області рішення по адміністративній справі не приймалось.

Колегія суддів зауважує, що саме лише посилання органу ДАІ у довідці на оформлення адміністративних матеріалів щодо порушення ОСОБА_9 Правил дорожнього руху, та подальше винесення судом в м. Антрацит постанови про притягнення його до відповідальності, не підтверджує встановлення вини ОСОБА_9 у скоєнні ДТП, оскільки встановлення вини особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (ст. 124 КУпАП), має здійснюватися саме постановою місцевого районного суду загальної юрисдикції у справі про адміністративне правопорушення, яка відповідно до ст 35 ГПК України є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_9, який керував транспортним засобом ЗАЗ, державний номерк ВВ8200СК, у завданні такої шкоди не встановлена у передбаченому чинним законодавством порядку.

До того ж, як правильно зазначено місцевим господарським судом, з чим також погоджується судова колегія, за відсутності у матеріалах справи будь-яких документів щодо дорожньо-транспортної пригоди 10.10.2013 року (протоколу про адміністративне правопорушення, схеми дорожньо-транспортної пригоди, письмових пояснень учасників та свідків пригоди тощо), окрім довідки №81077912, суд також позбавлений можливості самостійно дослідити обставини дорожньо-транспортної пригоди та зробити висновок щодо особи, з вини якої така пригода відбулась.

Отже, обставини даної справи свідчать про те, що ОСОБА_9, цивільно-правова відповідальність якого, як особи, яка експлуатує автомобіль ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) №АВ/3623710 (АЕ/1975567 2739069) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів приймав участь у спірній ДТП, однак будь-яких належних та допустимих в розумінні ст. 34 ГПК України доказів, які б підтверджували встановлення вини цієї особи та притягнення її до адміністративної відповідальності, як то постанова районного суду або матеріали слідчих органів по ДТП в матеріалах справи відсутні.

Відтак, за недоведеності належними та допустимими засобами доказування протиправної поведінки і вини громадянина ОСОБА_9 у скоєнні ДТП та вчинення ним адміністративного правопорушення у вигляді порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження застрахованого позивачем автомобіля, та враховуючи, що висновок про наявність вини не може ґрунтуватися лише на довідці ДАІ Антрацитівського РВ УМВС України в Луганській області від 10.10.2013 року, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП (виплатити страхове відшкодування).

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2017 року у справі №905/2970/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2017 року у справі №905/2970/16 – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2017 року у справі №905/2970/16 – залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Н.В.Будко

ОСОБА_3