Ухвала суду № 69920444, 31.10.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про задоволення скарги на дії

органів державної виконавчої служби

31 жовтня 2017 року Справа № 915/2214/15

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представників:

від скаржника (стягувача) ОСОБА_1, дов. від 22.09.2017;

від відділу ДВС ОСОБА_2, дов. від 20.10.2017;

представники боржника та третьої особи в судове засідання не зявилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк

на дії заступника начальника Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2

по виконанню рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016

у справі № 915/573/16,

за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк,

01133, вул. Щорса, 36-Б, м. Київ;

до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ФінГруп в особі ліквідаційної комісії,

57286, вул. Набережна, 56, с. Галицинове, Жовтневий район, Миколаївська область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

04053, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ;

про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (далі Банк) звернулося зі скаргою від 28.09.2017 № 02.2.3-671, зареєстрованою в Господарському суді Миколаївської області 02.10.2017 за № 13693/17, на дії Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі Відділ ДВС), допущені останнім у ході примусового виконання наказу від 21.06.2016, виданого на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у даній справі, у виконавчому провадженні № 53193183, в котрій просить суд:

- визнати незаконними дії посадових осіб Відділу ДВС у виконавчому провадженні № 53193183 в частині повернення виконавчого документа стягувачу;

- скасувати постанову Відділу ДВС від 31.08.2017 у виконавчому провадженні № 53193183 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- зобовязати Відділ ДВС виконати наказ Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2016.

Скаргу обґрунтовано тим, зокрема, що Банком 26.09.2017 отримано виконавчий документ, виданий на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у даній справі, та оскаржувану постанову заступника начальника Відділу ДВС ОСОБА_2, у котрій підставою для повернення виконавчого документа зазначено перешкоджання стягувачем проведенню виконавчих дій шляхом ненадання на відповідний запит державного виконавця відомостей щодо виконання боржником судового рішення. За твердженнями Банку, вказані в оскаржуваній постанові Відділу ДВС підстави повернення виконавчого документа не відповідають дійсності, так як Банк не отримував будь-яких запитів Відділу ДВС, та приписам п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон).

Ухвалою суду від 03.10.2017 скаргу прийнято до розгляду.

Вислухавши представника Банку, який підтримав скаргу з викладених у ній підстав, представника Відділу ДВС, яка просила суд відмовити в задоволенні скарги, вважаючи її безпідставною, а постанову від 31.08.2017 у виконавчому провадженні № 53193183 законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали скарги та господарської справи, суд приходить до такого.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у даній справі задоволено апеляційну скаргу Банку; скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2016; задоволено позов Банку та зобовязано ТОВ АВК-Інвест в особі ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Банку в загальному розмірі 57195445 грн. 03 коп., як визнану.

На підставі цієї постанови Господарським судом Миколаївської області видано наказ від 21.06.2016, який Банком предявлено для виконання до Відділу ДВС, і останнім постановою від 26.12.2016 відкрито виконавче провадження № 53193183.

У подальшому державним виконавцем Відділу ДВС ОСОБА_2 винесено оскаржувану постанову від 31.08.2017 про закінчення виконавчого провадження № 53193183. Зазначена постанова містить посилання на п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження та мотивована тим, що з метою отримання інформації про виконання боржником судового рішення державний виконавець неодноразово звертався до стягувача з попередженням про повернення виконавчого документа у разі перешкоджання виконавчим діям, проте стягувачем такі звернення залишено без реагування та виконання.

Оцінюючи спірні дії Відділу ДВС, суд виходить з такого.

Чинним законодавством визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).

Господарським процесуальним правом передбачено, що рішення, ухвали постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом (ст. 115 ГПК України). Судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів).

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне встановлену законодавством відповідальність (ст. 4-5 ГПК України).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців (ч. 1 ст. 5 Закону).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України). Наказ за своїм змістом відповідає резолютивній частині рішення.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобовязані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 6 ст. 19 Закону).

У відповідності до ст. 18 Закону, виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобовязаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; розяснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обовязки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у звязку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - субєктів оціночної діяльності - субєктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій субєктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обовязковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону).

У судовому засіданні державний виконавець Шкляренко пояснила, що на адресу Відділу від ліквідатора ТОВ АВК-Інвест ОСОБА_3 надійшло повідомлення від 02.02.2017, згідно якого боржником в особі ліквідаційної комісії останнього виконано рішення суду в даній справі шляхом включення до проміжного ліквідаційного балансу товариства кредиторські вимоги Банку в сумі 57195445 грн. 03 коп. Так як виникли сумніви щодо належного виконання боржником покладених на нього судовим рішенням зобовязань, та відсутністю боржника протягом тривалого часу за адресою, вказаною у виконавчому документі суду, нею направлено Банку вимогу від 24.05.2017 № 6595 про надання у пятиденний строк відомостей щодо наявності (чи відсутності) інформації відносно ліквідатора ОСОБА_3 або виконання боржником рішення суду. Зазначений лист отримано представником Банку, проте залишено без реагування та виконання. Таке розцінено як перешкоджання Банком проведенню виконавчих дій.

Суд вважає, що оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання винесено без достатніх правових підстав, так як бездіяльність Банку, яка виражається у залишені без реагування запиту державного виконавця, не може бути визнана перешкоджанням у проведенні виконавчих дій. Такий висновок випливає з того, що вжитий у законодавстві про виконавче провадження термін перешкоджання передбачає вчинення активних дій щодо створення перешкод для здійснення виконавчих дій.

Ураховуючи, що Відділом ДВС не доведено вчинення стягувачем дій щодо перешкоджання у виконавчому провадженні № 53193183 виконання виданого судом виконавчого документа в даній справі, то підстав для повернення виконавчого документа стягувану без виконання, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону, немає.

За таких обставин, суд визнає скаргу Банку обґрунтованою, а оскаржувану постанову Відділу ДВС такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області у виконавчому провадженні № 53193183 щодо повернення стягувачу виконавчого документа наказу Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2016 у справі № 915/2214/15 без виконання.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області при винесенні постанови від 31.08.2017 у виконавчому провадженні № 53193183 про повернення стягувачу виконавчого документа наказу Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2016 у справі № 915/2214/15 без виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом пяти днів з дня її винесення.

Суддя Ю.М.Коваль.