Рішення № 69920270, 31.10.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017р.Справа № 917/1509/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"(30022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд.5; адреса для листування: 39601, м. Кременчук, пр-т Свободи, буд. 8)

до Відділу з фізичної культури і спорту Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради (площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39614)

про стягнення 32 108,91 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява про стягнення 32 108,91 грн. згідно договору постачання теплової енергії № 1113 від 01.03.2008р., з них: 1270,00 грн. - пені, , 29277,63 грн. - інфляційних, 1561,28 грн. - 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав.

Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 13.09.2017, від 06.10.2017.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.10.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (позивачем) та Відділом з фізичної культури і спорту Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради (відповідачем) було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1113 від 01.03.2008р., з невідємними додатками до нього (далі - Договір); (а.с.24-29).

Відповідно до п. 1.1 Договору теплопостачальна організація (позивач) зобов'язалась надавати відповідачу (споживачеві) вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Згідно п. 2.2.2 Договору відповідач зобовязався оплачувати постачальнику вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а.с.29) розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття розрахунковий період та календарний місяць при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними.

Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця.

Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

За період січень 2014р. - червень 2017р. позивач поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 963249,53 грн. (розрахунок а.с.14-15).

На оплату вказаної суми позивачем були виписані рахунки за номерами 1113 від 31.07.2014р., від 31.08.2014р., від 30.09.2014р., від 31.10.2014р., від 30.11.2014р., від 31.12.2014р., від 31.01.2015р., від 28.02.2015р., від 31.03.2015р., від 30.04.2015р., від 31.05.2015р., від 30.06.2015р., від 31.07.2015р., від 31.08.2015р., від 30.09.2015р., від 31.10.2015р., від 30.11.2015р., від 31.12.2015р., від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., від 31.05.2016р., від 31.07.2016р., від 31.08.2016р., від 30.09.2016р, від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р., від 30.04.2017р., від 29.05.2017, від 31.05.2017р., від 30.06.2017р. (а.с.33-68).

Вказані рахунки були вручені відповідачу, що підтверджується виписками з книги вручення рахунків за період липень 2014р. - червень 2017р. (а.с.69-103).

Відповідачем було сплачено заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями № 319 від 04.09.2014р., № 370 від 05.11.2014р., № 372 від 05.11.2014р., № 369 від 05.11.2014р., № 371 від 05.11.2014р., № 380 від 14.11.2014р., № 10 від 30.01.2015р., № 12 від 30.01.2015р., № 11 від 30.01.2015р., № 46 від 13.02.2015р., № 47 від 13.02.2015р., № 247 від 16.04.2015р. та виписками банку по рахунку від 25.05.2015р. № 370, № 372, №371, від 29.05.2015р. № 390, від 22.10.2015р № 740, № 805, від 18.12.2015р. № 874, від 28.12.2015р., № 943, № 944, від 26.02.2016р. № 50, від 29.03.2016р. № 121, від 15.04.2016 № 159, № 230, від 19.05.2016р. № 277, від 15.11.2016р. № 680, № 679, від 17.03.2017р. №117, №109, №110, від 14.04.2017р. №159, №160, №226, від 31.05.2017 №287, від 13.07.2017 № 378 (а.с.104- 138).

Позивач вказує, що відповідач повністю оплатив теплову енергію, проте порушив визначені договором строки оплати.

В звязку з цим позивач заявив вимоги про стягнення 1270,00 грн. пені, нарахованої за період 13.10.2016р. 17.07.2017р., 29277,63 грн. інфляційних за період 14.08.2014р. 15.07.2017р., 1561,28 грн. - 3% річних за період 14.08.2014р. - 12.07.2017р.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.4.2.2 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Такі ж умови узгоджені сторонами в п.6 Додатку № 4 до Договору.

На підставі цих положень позивач заявив вимоги про стягнення 1270,00 грн. пені, нарахованої за період 13.10.2016р. 17.07.2017р.

Судом встановлено, що позивачем терміни прострочення платежів визначені правильно, нарахування пені проведено у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України в межах шестимісячного строку, враховано обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ; розрахунок проведено правильно.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 1270,00 грн. пені є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі даної норми позивач заявив до стягнення 1561,28 грн. - 3% річних за період 14.08.2014р. - 12.07.2017р. Правильність даного розрахунку підтверджено судом при перевірці.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 1561,28 грн. - 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Також на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 29277,63 грн. інфляційних за період 14.08.2014р. 15.07.2017р. (детальний розрахунок а.с.16-23).

В п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань розяснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Наведене не було враховано позивачем при визначенні періодів та боргу нарахування інфляційних, за зобовязаннями листопада 2014р., березня 2015р., липня 2015р., серпня 2015р., січня 2016р., січня 2017р, травня 2017р. розрахунок проведено не за повний місяць існування боргу та без врахування суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений

Після проведення перерахунку судом встановлено, що сума інфляційних становить 15864,59 грн. (розрахунок суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині є правомірними та задовольняються судом.

В іншій частині у позові щодо інфляційних слід відмовити за їх безпідставністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1600,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 10.08.2017р. № 636825(а.с.9).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, покладаються на відповідача в сумі 928,00грн. - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд розяснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення незалежно від наявності виконавчого провадження згідно ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу з фізичної культури і спорту Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради (площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39614; ідентифікаційний код 02931346) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (30022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд.5; ідентифікаційний код 00131819) 1270 грн. 00 коп. пені, 15864грн. 59 коп. інфляційних, 1561 грн. 28 коп. річних, 928грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 01.11.2017р.

Суддя Т. М. Безрук