Ухвала суду № 69919771, 30.10.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.10.2017 Справа № 904/6551/17

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017р. у справі:

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 124700грн.00коп., 3% річних у розмірі 4309грн.49коп. та суми інфляційної складової у розмірі 19937грн.30коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність №1580 від 12.07.2016

Від відповідача (заявника): Наконечна Т.М., довіреність №22 від 24.01.2017

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція" з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 124460грн.00коп., інфляційної складової у розмірі 15127грн.15коп., 3% річних у розмірі 4168грн.11коп.

Рішенням суду від 23.08.2017р. позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція" про стягнення суми основного боргу у розмірі 124700грн.00коп., 3% річних у розмірі 4309грн.49коп. та суми інфляційної складової у розмірі 19937грн.30коп. задоволено частково.

11.09.2017р. на виконання вищевказаного рішення виданий судовий наказ.

20.10.2017р. на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017р. у справі №904/6551/17. Заявник просить суд розстрочити виконання рішення на один рік, починаючи з 20.10.2017р., щомісячно рівними платежами в розмірі 12192грн.75коп.

Заява вмотивована складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами заявника, складністю щодо виплати заробітної плати, сплати податків та розрахунків з іншими контрагентами. Крім того, заявник вказує про наявність зобов'язання зі сплати боргу на користь ГУ ДФС у Дніпропетровській області грошових коштів у розмірі 432779грн.91коп. На підтвердження своїх тверджень заявник надав вимогу про сплату боргу (недоїмку) № Ю-1/17 від 06.09.2017р. (а.с.76 том 2).

Ухвалою господарського суду від 20.10.2017р. вищезазначену заяву прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.10.2017р.

27.10.2017р. до господарського суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на заяву про розстрочення виконання рішення, в яких позивач заперечує проти задоволення заяви з огляду на наступне. Позивач зазначає, що боржник не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, боржник є самостійною юридичною особою, неплатоспроможність підприємства боржника не є винятковою обставиною для розстрочки виконання рішення. Також у поясненнях зазначено про існування у позивача непогашених грошових зобов'язань перед банками та фінансовими установами.

У судовому засіданні 30.10.2017р. заявник подав клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручення підтвердження часткової сплати суми боргу у розмірі 12192грн.75коп. та суми судового збору у розмірі 2198грн.76коп.

Заява про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховуває матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Посилання відповідача на скрутний фінансовий стан само по собі не є винятковою обставиною в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення.

Публічне акціонерне товариство "Синельниківська теплоізоляція" на даний час продовжує свою господарську діяльність, а тому повинно нести й обов'язки за укладеними договорами, вчасно розраховуватись відповідно до їх умов, використовуючи для цього усі підприємницькі можливості та правові механізми.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому в силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Боржник посилається на те, що має заборгованість щодо сплати заробітної плати на підтвердження цих обставин доказів суду не надав. Твердження заявника щодо зобов'язання виконувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 432779грн.91коп. не можуть прийняті судом, оскільки даний борг не звільняє боржника від погашення заборгованості перед позивачем.

Обставини, на які заявник посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" визначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків...".

За таких обставин боржником не надано доказів, які б свідчили про те, що його скрутний фінансовий стан є винятковим випадком і зазначені в заяві обставини роблять неможливим або ускладнюють виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, правові підстави для надання розстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2017 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.17 р. у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Р.Г. Новікова