Ухвала суду № 69917167, 30.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1739/17

Номер справи місцевого суду: 505/1430/17

Головуючий у першій інстанції Чеботаренко

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Котелевського Р.І.,

суддів: Прібилова В.М., Грідіної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу адвоката Шаталіна М.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 23.06.2017 року по кримінальному провадженню №12017160180000856 від 10.06.2017 року,-

встановив:

оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого 1-го відділення СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області Соколова М.В. погоджене прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області Петросяном Н.А. в кримінальному провадженні №12017160180000856 від 10.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21063» державний реєстраційний номер НОМЕР_5, 1987 року випуску, кузов НОМЕР_6, коричневого кольору, який належить підозрюваному ОСОБА_2, та заборонено будь-яким чином ним розпоряджатися.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки автомобіль має значення речових доказів, може містити на собі сліди злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України оскільки накладення арешту необхідно для позбавлення можливості приховувати, знищити, відчужувати зазначене майно, яке має доказове значення у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник Шаталін М.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення. Захисник посилається на те, що незважаючи на той факт, що майно було вилучено під час огляду 09.06.2017 року, клопотання про накладення арешту на майно слідчим було подано 12.06.2017 року, тобто в порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України, а в подальшому рішення слідчим суддею було прийнято - 23.06.2017 року, що суперечить вимогам ст.172 КПК України. Крім того, захисник посилається на те, що відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Апеляційний розгляд проведено за відсутністю захисника Шаталіна М.В., який про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання СМС-повідомленням на його номер телефону, який був зазначений в апеляційній скарзі. Відповідно до довідки апеляційного суду, 27.10.2017 року о 1357 год., СМС - повідомлення про виклик до суду було доставлено Шаталіну М.В. Прокурор в судове засідання також не з'явився, але надіслав до апеляційного суду заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі та додав документи, які свідчать про завершення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

За таких умов, апеляційний суд вважає, що процедура судового розгляду в апеляційному суді за відсутністю учасників процесу в повній мірі узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з рішенням у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Приймаючи до уваги те, що будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в апеляційному суді, захисник Шаталін М.В. не з'явився в судове засідання, апеляційний суд оцінює таку поведінку апелянта, як небажання останнього особисто прийняти участь в розгляді його справи в суді. Прокурор, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в апеляційному суді, також не з'явився в судове засідання та надав заяву про розгляд апеляційної скарги захисника в його відсутність.

З урахуванням наведеного, враховуючи положення ч.4 ст.34 та ч.4 ст.107 КПК України апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.

Заслухавши суддю-доповідача; вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Що стосується строків звернення з апеляційною скаргою, апеляційним судом встановлене таке.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно матеріалів судового провадження оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику ОСОБА_2 або його представника, копія рішення їм не надсилалася, а про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді, підозрюваному та його захиснику стало відомо під час виконання вимог ст.290 КПК України, а саме 10.20.2017 року. Апеляційна скарга подана на пошту 16.10.2017 року, тобто в строк визначений законом. За таких підстав, з урахуванням положень ч.3 ст.395 КПК України, строк на апеляційне оскарження захисником Шаталіним М.В. пропущений не був, а тому поновлення не потребує.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судового провадження, апеляційним судом встановлено таке.

Слідчим відділом Подільського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12017160180000856 від 10.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що 09.06.2017 року о 21:50год. до чергової частини Подільського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення по телефону від учасників дорожнього руху про те, що по вул. Залізничників, 71 в м. Подільськ сталася ДТП. При прибутті СОГ було встановлено, що по вул. Залізничників, 71 в м. Подільськ, водій автомобіля «ВАЗ 21063», д/н НОМЕР_5, коричневого кольору, під керуванням громадянина ОСОБА_2, здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка рухалася на велосипеді по вул. Залізничників в м. Подільськ. Від отриманих травм ОСОБА_6 померла в лікарні.

10.06.2017 року слідчим відділом Подільського ВП ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160180000856, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

09.06.2017 року в ході огляду місця події автомобіль «ВАЗ 21063», д/н НОМЕР_5 було вилучено.

12.06.2017 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ 21063» державний номерний знак НОМЕР_5.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що вилучене майно відповідає критеріям визначеним ст.ст. 167, 170 КПК України, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є речовими доказами в провадженні та підлягає експертному дослідженню для встановлення обставин кримінального правопорушення пов'язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху, які потягли за собою загибель людини (а.с. 9).

Апеляційним судом встановлено, що клопотання слідчого та обставини на які посилається слідчий, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, відповідає вимогам ст.171 КПК України та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні такого клопотання.

Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість тверджень органу досудового розслідування щодо необхідності накладення арешту на майно, яке є предметом злочину в даному кримінальному провадженні та речовими доказами по справі, врахувавши положення ст.ст. 167, 170 КПК України, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді і не вбачає підстав сумніватися в розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження на його початковій стадії. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для інших осіб, апеляційним судом не встановлено та апелянтом не доведено.

Слідчий звернувся до слідчого судді про накладення арешту на майно в строк передбачений ч.5 ст.171 КПК України, а саме 12.06.2017 року, тобто на наступний робочий день після здійснення огляду та вилучення майна, що відповідає вимогам ч.7 ст.115 КПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно в порушення вимог ст.172 КПК України, то вони є безпідставними, оскільки такий розгляд був обумовлений тим, що клопотання передавалося в порядку ст.34 КПК України до іншого суду.

Так, відповідно до матеріалів справи 12.06.2017 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно. 14.06.2017 року в.о. голови Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловська Г.В. звернулася з поданням про передачу клопотання слідчого з одного суду до іншого місцевого суду у зв'язку з тим, що в Котовському міськрайонному суді Одеської області не вистачає суддів для розгляду клопотання. 19.06.2017 року ухвалою апеляційного суду Одеської області подання було задоволено та клопотання слідчого направлено до Красноокнянського районного суду Одеської області для розгляду по суті, яке судом було отримано відповідно до штампу вхідної кореспонденції 21.06.2017 року, та 23.06.2017 року було розглянуто протягом двох днів, як це передбачено ч.1 ст.172 КПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення про накладення арешту на майно, то вони також є необґрунтованими, з огляду на таке.

На думку апеляційного суду, для ефективного розслідування даного кримінального провадження, орган досудового розслідування на даній стадії досудового слідства, з урахуванням конкретних обставин справи та ризику подальшої втрати речових доказів, має потребу у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема накладення арешту на це майно, до встановлення всіх фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, що цілком відповідає положенням ст. 2 КПК України.

Як свідчать матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування, вилучене майно, за версією органу досудового розслідування, автомобіль «ВАЗ 21063», д/н НОМЕР_5 постановою слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області визнаний речовим доказом, може бути знаряддям злочину, може містити сліди та відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. За таких умов вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому у відповідності до вимог ч.2 ст.167, ст.170 КПК України, на це майно може бути накладено арешт.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що на даній стадії досудового розслідування застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі і знищенню чи пошкодженню даного майна.

Настання будь-яких реальних негативних наслідків в результаті накладення арешту на майно, які б переважали інтереси держави у цьому кримінальному провадженні, з матеріалів кримінального провадження не вбачається та стороною захисту надано не було.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, а тому колегія суддів визнає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Шаталіна М.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 23.06.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого 1-го відділення СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області Соколова М.В. погодженого прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області Петросяном Н.А. в кримінальному провадженні №12017160180000856 від 10.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21063» державний реєстраційний номер НОМЕР_5, 1987 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, кузов НОМЕР_6, та заборонено будь-яким чином ним розпоряджатися - залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

Р.І. Котелевський В.М. Прібилов Н.В. Грідіна