Ухвала суду № 69916799, 31.10.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20312/17

Провадження 1-кс/522/20865/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - Попревич В.М.,

секретар судового засідання Торчинська О.О.,

за участю прокурора - Ляховченка І.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, який народився 22.10.1979 року у м. Одеса, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, працюючого на Одеському канатному заводі, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1.

Відповідно до витягу з ЄРДР № 12017161500003511 від 29.10.2017 року, 29.10.2017 приблизно о 14 годині, ОСОБА_1 будучи раніше судимим за злочин проти власності, знаходячись в торгівельній залі магазину «ЕВА» (ТОВ «РУШ»), розташованого за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога 37/39, взяв з полиці, де розташовувалися товари, дві пляшки рідини для прання марки «Perwoll» ємкістю по 2 літри та не звертаючи увагу на присутність поблизу працівників магазину «ЕВА», з корисливих мотивів, відкрито заволодів двома пляшками рідини для прання марки «Perwoll» ємкістю по 2 літри, загальною вартістю 378 грн., поклавши їх до свого рюкзаку сіро-чорного кольору.

Однак злочин так і не був закінчений з причини, яка не залежала від волі ОСОБА_1, оскільки його було затримано старшим продавцем магазину «ЕВА» ОСОБА_5 та двома перехожими, особи яких слідством не встановлено.

29 жовтня 2017 року ОСОБА_1 о 14.11 год. затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі.

Підозрюваний та захисник заперечили проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку про наступне.

Згідно зі ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі лише якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місця події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

У відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 212 КПК України особа відповідальна за перебування затриманих зобовязана забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоровя затриманого. До складу осіб, що надають затриманому медичну допомогу, за його бажанням може бути допущена конкретна особа, що має право на зайняття медичною діяльністю.

Так, після доставлення до суду підозрюваного було виявлено що на його тілі містяться тілесні ушкодження, які за словами самого ОСОБА_1 були завдані йому при затриманні 29.10.2017 року. Як вбачається з акту огляду на предмет наявності тілесних ушкоджень ОСОБА_1 від 29.10.2017 року, в останнього виявлені тілесні ушкодження у виді гематоми в області лівої брови, садна в області лівого вуха, садна і царапини в області шиї зліва, пошкодження носа, синяк на переніссі, садна на лівій кисті руки із слідами від наручників.

Відповідно до ч.6,7 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобовязаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя зобовязаний діяти в порядку, передбаченомучастиною шостоюцієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

Як вбачається із рішення Європейського суду з прав людини у справі "Йонкало і Нечипорук проти України" Як суд неодноразово зазначав, твердження про погане поводження повинні бути підкріплені належними доказами. Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див. як класичний прецедент згадане вище рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п.161). Коли вся чи значна частина інформації про події, про які йдеться, відома виключно органам влади як це має місце у справі щодо увязнених осіб, які перебувають під контролем органів влади, і коли у таких осіб під час їхнього увязнення зявляються тілесні ушкодження, це породжує відповідні обґрунтовані презумпції факту. При цьому тягар доведення можна вважати покладеним на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «ОСОБА_2 проти Туреччини» (Salman v.Turkey) [ВП], заява №21986/93, п.100, ECHR 2000-VII).

Наявність на тілі підозрюваного ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, на думку слідчого судді знаходиться у причинно-наслідковому звязку із його затриманням. Такий факт, суперечить терміну законності затримання, а також унеможливлює прийняття рішення щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1, слідчий суддя вважає, що на даному етапі не здійснюючи дослідження доказів у судовому розгляді, є всі підстави вважати, що особа є підозрюваною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, крім цього Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для предявлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Слідчий суддя критично ставиться до посилань сторони обвинувачення на наявність ризику що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, з тих підстав, що останній проживає та зареєстрований у м. Одесі, тобто в нього наявні стійкі соціальні звязки. Крім цього, ОСОБА_1 є учасником АТО, внаслідок чого страждає на посттравматичну енцефалопатію ІІ-ІІІ ст., характеризується за місцем проживання виключно позитивно, що на думку слідчого судді спростовує ризик передбачений у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, слідчий суддя, критично ставиться до посилань сторони обвинувачення на наявність ризику вказаного у п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який повинен бути обґрунтованим та належним чином вмотивованим, однак, слідчий у своєму клопотанні тільки формально посилається на його наявність, що на думку слідчого судді не є належним доводом та не дає підстав застосування виняткового запобіжного заходу.

При цьому, слідчий суддя приймає до уваги той факт,, що ОСОБА_1 був раніше засуджений за корисливий злочин, на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного злочину, що свідчить про можливість вчинення підозрюваним аналогічного правопорушення, або продовження протиправної поведінки, таким чином слідчим суддею встановлено наявність ризику вказаного у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Той факт, що свідки на даний час не допитані судом, тобто їх показання, ще не можуть вважатися джерелом доказів у відповідності до вимог ст. 91 КПК України, слідчий суддя вбачає наявність ризику вказаного у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи до уваги обставини вказані у ст. 178 КПК України, а саме розмір шкоди, у якій підозрюється ОСОБА_1 - 378 грн., стійкість соціальних звязків, позитивні характеристики та стан його здоров'я, а також наявність в останнього тілесних ушкоджень невідомого характеру слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням вище викладеного, вважаю за необхідним та достатнім застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобовязання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобовязання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обовязки, передбачені статтею 194 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Керуючись ст.ст.7, 17,132, 177, 193, 194, КПК України,слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 відмовити.

Відносно ОСОБА_1, обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Покласти на ОСОБА_1 виконувати передбачені ст. 194 КПК України обовязки зявлятися за першою вимогою до слідчого, прокурора та в суд на визначений ним час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, письмово повідомивши під розпис, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали слідчого судді два місяці, тобто до 31.12.2017 року.

Направити на адресу прокурора Одеської області копію ухвали для перевірки викладених в ній обставин.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом пяти діб з дня її постановлення.

Слідчий суддя: Попревич В.М.

31.10.2017