Вирок № 69914008, 01.11.2017, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1279/16-к

Провадження по справі № 1-кп/129/51/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2017 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючої Бондар О.В.,

з участю секретаря Килівник Ю.С.,

прокурора Драча Д.М.

обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_1,

потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Гайсині кримінальне провадження № 12016020120000257 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 Жовтнева-132, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, працюючого на тимчасових зробітках, раніше несудимого, на утриманні двоє малолітніх дітей 2007 р. нар., 2010 р.нар. - у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, -

Установив:

29.03.2016 р. о 8-50 год. ОСОБА_1 біля магазину «Ассоль» в м.Гайсині по вул. Грушевського, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно, безпричинно, проявляючи особливу зухвалість в присутності сторонніх осіб, підійшов до припаркованого на узбіччі дороги належного ОСОБА_2 автомобіля НОМЕР_1, двічі вдарив металевою трубою по лобовому склу зазначеного автомобіля і розбив його, спричинив таким чином матеріальну шкоду потерпілому на суму 1750,00 грн.

ОСОБА_2 подав до суду цивільний позов до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з цивільного відповідача матеріальну шкоду, заподіяну злочином, в сумі 2440,00 грн. та моральну шкоду в сумі 50000 грн., а також судові витрати.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вину визнав повністю, каявся і дав суду показання про те, що 29.03.2016 р. о 8-50 год. він своїм автомобілем їхав по вул. Грушевського, побачив автомобіль ОСОБА_2, припаркований на узбіччі біля магазину «Ассоль», взяв в руку зі свого автомобіля металеву трубу, яку використовує для бортування колес, підійшов до автомобіля НОМЕР_1, в якому сидів ОСОБА_2, тримаючи правою рукою трубу, двічі вдарив нею по лобовому склу автомобіля, скло розбилося, ці дії вчинив умисно, з хуліганських спонукань, маючи нікчемний привід, усвідомлював, що знаходиться в громадському місці в присутності сторонніх осіб; заподіяну злочином матеріальну шкоду потерпілому не відшкодував, цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 2440,00 грн. визнав повністю, проти задоволення моральної шкоди заперечив, вважав її недоведеною і необгрунтованою.

Крім визнання вини, винність обвинуваченого підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними і допустимими доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 29.03.2016 р. о 8-50 год. він перебував на водійському сидінні свого автомобіля НОМЕР_1, припаркованого на узбіччі по вул. Грушевського біля магазину «Ассоль», де чекав на свого колегу ОСОБА_3 побачив, як підійшов ОСОБА_1, тримаючи правою рукою предмет, схожий на кийок, почав наносити удари по лобовому склу автомобіля, скло розбилося, він отримав різані рани кистей рук, просив обвинуваченого покарати згідно закону; цивільний позов підтримав повністю, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду, заподіяну злочином, в сумі 2440,00 грн., яка складається з витрат на заміну пошкодженого ОСОБА_1 лобового скла в автомобілі, також просив стягнути з цивільного відповідача 50000 грн. моральної шкоди, заподіяної йому злочином, посилаючись на свої моральні страждання внаслідок протиправних дій цивільного відповідача: звертався до травматологічного відділення ОСОБА_4 ЦРЛ через сильний біль в кистях рук, де йому було надано медичну допомогу, кілька днів не виходив на роботу через порізи на руках, у звязку з скоєним злочином пережив негативні моральні страждання: страх, тривогу, психологічний дискомфорт, почуття образи, приниженої гідності, необхідність відновлювати своє здоров`я, свої моральні страждання оцінив в 50000 грн.;

- показаннями свідка ОСОБА_5Я про те, що бачив, як ОСОБА_1 бив металевою трубою по ску автомобіля біля зупинки біля магазину "Ассоль";

- показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що він мав зустрітися з ОСОБА_2, коли приїхав, побачив розбите лобове скло, він потерпілого дізнався про цю подію, бачив на руках потерплого порізи від скла;

- протоколом огляду місця події від 29.03.2016 р. з фототаблицею, згідно з яким оглянуто автомобіль НОМЕР_1 припаркованого на узбіччі по вул. Грушевського, зеленого кольору, належний ОСОБА_2, на якому ліва частина лобового скла пошкоджена, пошкодження у виді тріщин, два сліди пошкодження у вигляді продовгуватих слідів вдавлення всередину розміром 30*3 см, на водійському та пасажирському сидіннях, панелі виявлено крихти скла;

- протоколом огляду місця події від 29.03.2016 р. з фототаблицею, згідно з яким оглянуто автомобіль НОМЕР_2 припаркованого на узбіччі по вул. Грушевського в м.Гайсині, білого кольору, водій автомобіля ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції металеву трубу довжиною один метр, діаметром 4 см;

-протоколом огляду предмету від 19.04.2016 року, згідлно з яким слідчим в присутності понятих оглянуто металеву трубу довжиною 65 см, діаметр 4 см., товщина стінки 3 мм;

- постановою слідчого від 19.04.2016 року, якою визнано металеву трубу, видану ОСОБА_1, речовим доказом в кримінальному провадженні № 12016020120000257 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ОСОБА_4

Зазначені докази в свої сукупності та взаємозв`язку між собою і обставинами справи поза розумним сумнівом і неспростовно доводять винуватість ОСОБА_1 у поставленому йому за вину злочині, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (узгоджені між собою, без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" та п.57 рішення ЄСПЛ в справі "Яременко проти України".

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину і законну за нього санкцію, особу винного та визначені ст. 66 КК України помякшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винної у скоєнні злочину особи та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання ОСОБА_1, за відсутності обтяжуючих, помякшуючими його покарання обставинами суд визнає щире каяття й правдиві показання, відсутність у нього судимості, позитивні характеристики з місця проживання, наявність на утриманні двох малолітніх дітей; також суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України скоєний злочин є невеликої тяжкості, заподіяна злочином шкода потерпілому не відшкодована, а також прохання потерпілого покарати обвинуваченого відповідно до норм закону.

За таких обставин суд визнає, що виправити ОСОБА_1 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо, призначивши йому покарання у виді обмеження волі.

На підставі п.в ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного покарання, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, не позбавлений батьківських прав відносно них, вперше скоїв злочин невеликої тяжкості.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.

Оскільки, злочинними діями ОСОБА_1 заподіяно ОСОБА_2 моральної шкоди у виді моральних страждань у виді страху, тривоги, психологічного дискомфорту, почуття образи, приниженої гідності, з огляду на глибину та тривалість перенесених позивачем душевних переживань внаслідок протиправних дій цивільного відповідача, виходячи із засад розумності і справедливості, з урахуванням вимог ч.1 ст.1167ЦК України, пунктів 3,5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.05.1995 р «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд приходить до висновку, щоз цивільного відповідача на користь цивільного позивача підлягає стягненню 3 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, і такий її розмір забезпечить баланс між захистом порушених прав позивача та інтересів відповідача (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), який є працездатним, має на утриманні двох малолітніх дітей. Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в сумі 2440,00 грн., підтверджені товарним чеком ФОП «ОСОБА_8М.» від 29.03.2016 р. на суму 1600 грн. вартість скла лобового, накладною від 30.03.2016 року про купівлю ущільнувача для лобового скла на суму 150 грн., рахунку-фактури ФОП «ОСОБА_9К.» від 30.03.2016 р. на виконані роботи по заміні лобового скла на суму 690,00 грн., підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити з огляду на їх недоведеність під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 369 - 374 КПК України, суд, -

Присудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі п.в ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити.

Речовий доказ: металеву трубу довжиною 65 см знищити.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2440,00 грн. матеріальної та 3 000 грн. моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити через їх недоведеність.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Гайсинський районний суд Вінницької області.

Суддя: