Ухвала суду № 69913543, 26.10.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37780/17

Провадження № 1-кс/761/23963/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Гаджука Д.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Томчука М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 067 73, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Черкаси, українець, громадянин України, з середньою освітою, який перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, судимий:

-20.04.2009 Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до 6 років 8 місяців позбавлення волі, звільнений у 2013 році,

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1,2 ст. 199, ч. 3 ст. 190 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Гаджуком Д.В. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Кудрі В.І. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 31.08.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1,2 ст. 199, ч. 3 ст. 190 КК України, що скоєні за таких обставин.

ОСОБА_1 упродовж квітня - серпня 2017 року, використовуючи підроблену іноземну валюту у вигляді банкнот номіналом 100 доларів США, неодноразово за допомогою терміналів самообслуговування ПАТ «КБ «Приват Банк» із функцією обміну валют, здійснював валютно - обмінні операції з підробленими купюрами, зараховуючи кошти від таких операцій у гривні на банківські картки.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2017 до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.10.2017.

Постановою керівника Київської місцевої прокуратури №10 від 24.10.2017 строк досудового розслідування продовжений до трьох місяців, тобто до 30.11.2017.

На переконання слідчого, раніше встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися.

З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки наполягали на необґрунтованості підозри та недоведеності наведених у клопотанні ризиків непроцесуальної поведінки ОСОБА_1

Крім того, просили врахувати, що у зв'язку з перебуванням підозрюваного під вартою останній позбавлений можливості утримувати хвору малолітню дитину, тому просили запобіжний захід змінити на домашній арешт.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, зокрема, стаття ст. 199 КПК покладає на слідчого суддю обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, у вказаному вище рішенні ЄСПЛ зауважив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованих злочинів.

Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2017 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, тавчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки останнього, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Так, характер інкримінованих підозрюваному злочинів, які мають корисливу спрямованість, наявність у останнього судимості за вчинення розбійного нападу, також свідчать про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітньої дитини та постійне місце проживання, підозрюваний може вчинити дії з метою переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також, ризик щодо можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки ОСОБА_1 має незняту та непогашену судимість за вчинення злочину корисливої спрямованості, не має офіційного та стабільного джерела доходів, тобто не виключено, що здійснення злочинної діяльності є єдиним способом заробітку підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_1

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно отримати низку висновків вчасно призначених експертиз, ознайомити підозрюваного та його захисника з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування.

Приймаючи до уваги, що постановою керівника Київської місцевої прокуратури №10 від 24.10.2017 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 30.11.2017, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Кудрі В.І. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою по 30 листопада 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві,прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч