Ухвала суду № 69913397, 01.09.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9378/17

Провадження № 1-кс/369/2646/17

УХВАЛА

Іменем України

01.09.2017 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

слідчого судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Потоцькій О.О.,

за участю прокурора Нацик Р.А.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, клопотання старшого слідчого Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старшого лейтенанта поліції Реведчук Л.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносного підозрюваного ОСОБА_1, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110200004717 від 02.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Старший слідчий Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старший лейтенант поліції Реведчук Л.І. звернулась до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 01.08.2017 у період часу з 14.00 по 21.00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1, будучи раніше судимим вироком Суворовського районного суду м. Херсон Херсонської області від 23.10.2007 за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та інших осіб поблизу себе, шляхом підбору ключа відчинив вхідні двері квартири АДРЕСА_1 київської області, після чого проник до вказаної квартири, звідки повторно таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10000 гривень та в сумі 400 доларів США, техніку, одяг, ювелірні вироби.

Після чого ОСОБА_1 із місця вчинення злочину зник, викраденим майном та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди зі слів останньої на загальну суму понад 200000 гривень.

Крім того, 02.08.2017 близько 13.00 годин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1, будучи раніше судимим вироком Суворовського районного суду м. Херсон Херсонської області від 23.10.2007за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, маючи на меті незаконне, без згоди власника та всупереч його волі, проникнення до квартири АДРЕСА_2, перелізши через балкон квартири №13 вказаного будинку незаконно проник через відчинене вікно до квартири №7, де перебуваючи був помічений власником ОСОБА_4, чим порушив вимоги ст.. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла чи іншого володіння, а саме: не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У вчиненні злочинів підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Новомиргород, Кіровоградської області, без реєстрації та без постійного місця проживання, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працюючий, судимийвироком Суворовського районного суду м. Херсон Херсонської області від 23.10.2007за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами: допитом потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, протоколом обшуку та огляду за місцем тимчасового проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, та місцем проживання потерпілої ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, а також тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Підставою застосування щодо ОСОБА_1запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання подальшим спробам:

●переховуватись від органів досудового розслідування - на протязі тривалого часу місце перебування та проживанняЛученка В.Б. органам досудового розслідування було не відоме. ОСОБА_1 не має місця реєстрації та постійного місця проживання, ніде не працює та його джерело доходів органам досудового розслідування не відоме. До того ж ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв'язків на території м. Києва та Київської області, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування;

●знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - в ході досудового розслідування місцезнаходження частини викрадених речей органам досудового розслідування не відоме, а тому є реальні підстави вважати, що обравши підозрюваному ОСОБА_1 менш суворий запобіжний захід, він матиме можливість спотворити, знищити або сховати (переховати) речові докази по справі, що унеможливить їх повернення потерпілій;

●незаконно впливати на потерпілого та свідків - в ході досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 на протязі певного часу винаймав квартиру АДРЕСА_5, у потерпілої ОСОБА_3, тобто являвся по суті її сусідом та сусідом потерпілої ОСОБА_4 Оскільки злочинну діяльність ОСОБА_1 було викрито (на що вказували й самі потерпілі при проведенні слідчих дій), то є підстави вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на них. Також місце знаходження викраденого майна (його частини) органам досудового розслідування не відоме, а тому є всі підстави вважати, що воно може зберігатися у особи - потенційногосвідка по справі, на якого може впливати підозрюваний ОСОБА_1;

●вчинити інше кримінальне правопорушення - підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за тяжкі злочини (в тому числі й майнові). Відбувши повністю покарання у вигляді позбавлення волі строком 13 років (відповідно до довідки про звільнення) на шлях виправлення не став.

Вищевикладене свідчить про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти вимог клопотання заперечував.

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію, наявність судимості, відсутність постійного місця роботи та постійного місця проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, оскільки, не має постійного місця проживання, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, а також може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного його вік, його сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких та було вчинено щодо власності іншої особи.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, в розмірі 80 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 (сто двадцять вісім тисяч гривень) грн.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старшого лейтенанта поліції Реведчук Л.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новомиргород, Кіровоградської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 30 жовтня 2017 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новомиргород, Кіровоградської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 128 000,00 (сто двадцять вісім тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ): 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Пінкевич Н.С.