Постанова № 6991085, 17.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року м.Полтава Справа № 2а-46421/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Олійник Ю.В.,

за участю:

представника позивача Фишука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Лукулл" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

12.08.2009 позивач Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів(далі позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Лукулл" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21004,50 грн та пені за порушення термінів сплати у розмірі 999,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів зазначив, що Приватне підприємство "Лукулл" порушило вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В письмових запереченнях позов визнав частково, зазначивши про неправильне обчислення позивачем суми адміністративно-господарських санкцій, яка повинна становити 19250,22 грн, та про безпідставне нарахування пені.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № 875 (далі Закон № 875) в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 вищезазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що 27.02.2009 відповідачем подано до Полтавського обласного відділення фонду зайнятості звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 89 осіб. Проте, відповідачем помилково обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 2 робочих місць (оскільки 89 х 4 % = 4 кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів).

Разом з тим, протягом 2008 року на підприємстві працевлаштовано 3 особи, яким встановлена інвалідність, одна з яких пропрацювала 12 місяців, одна 6 місяців, одна - 8 місяців. Середньооблікова кількість інвалідів, які працювали на підприємстві, - 2 (12 +6+8 =26 / 12 (кількість місяців у році).

Частиною 3 статті 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В ході судового розгляду зясовано, що протягом 2008 року середньооблікова кількість інвалідів складає 2 особи, хоча встановлений законом норматив створених для інвалідів робочих місць дорівнює 4.

Посилання представника відповідача на звернення до районної служби зайнятості суд критично оцінює, оскільки відповідно до листа Пирятинського районного центру зайнятості № 1631 від 19.10.2009 відповідач до Пирятинського районного центру зайнятості звітів про наявність вакансій за формою №3-ПН у 2008 році не подавав.

Доказів самостійного пошуку інвалідів для працевлаштування на виконання нормативу, встановленого Законом, відповідачем не надано.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі , організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Таким чином, за 2 робочих місця ( 4-2), призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2009 (термін сплати встановлено частиною 4 статті 20 вищевказаного Закону до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 21004,5 грн.

В добровільному порядку адміністративно-господарські санкції відповідачем не сплачені.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої за повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленої дати позивачем правлмірно нараховано пеню у розмірі 999,6 грн.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21004,5 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 999,6 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03. 1991 року № 875, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Лукулл" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Лукулл" (с.Харківці, Пирятинський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 22519518) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1 м. Полтава; отримувач: УДК в Пирятинському районі, банк отримувача: ГУДКУ в Полтавській області, р/р 31219230700379, МФО 831019, ЄДРПОУ: 34698810) адміністративно-господарські санкції в сумі 21004 (двадцять одна тисяча чотири) грн. 50 (пятдесят) коп. та пеню в сумі 999 (дев'ятсот дев'яносто девять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2009 року.

Суддя С.М. Серга