Ухвала суду № 69909561, 25.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1307/17 Справа № 201/14900/17 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Крот С.І.,

суддів Піскун О.П., Слоквенка Г.П.,

секретаря Старовойтова Є.В.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданніматеріали за апеляційними скаргамизахисника ОСОБА_2, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4на ухвалу слідчого суддіЖовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 жовтня2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3,03 січня 1971року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

Республіки Вірменія, громадянина України, який

зареєстрований та фактично проживає за адресою:

Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Космонавтів, буд.72,

підозрюваного у вчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України,

за участю прокурора Бикова А.В.,

захисника ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзізахисник ОСОБА_2просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, щослідчий безпідставно дійшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України. Зазначає, що з повідомлення ОСОБА_3 про підозру від 04 жовтня 2017 року неможливо встановити, у вчинені якого саме кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_3 передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України чи передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, та при яких обставинах вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України. Вважає, що наявність попередньої змови не підтверджено належними та допустимими доказами. Вказує на те, що в ухвалі слідчого судді не зазначено підстав, за яких слідчий суддя дійшов висновку про наявність саме обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину з посиланням на належні та допустимі докази. Стверджує, що в ухвалі слідчого судді не наведено жодного обґрунтування щодо доведеності прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Звертає увагу на те, що слідчий суддя не зазначив обґрунтування визначеного максимального розміру застави 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тільки послався на тяжкість інкримінованого злочину.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, встановити, що у разі внесення підозрюваним чи іншою особою застави у розмірі 765 розмірів пожиточних мінімумів для працездатних осіб, що становить1 224 000 грн., він підлягає звільненню з-під варти.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що судом не враховано тяжкість та специфіка кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, дані про особу підозрюваного, зокрема, наявності у власності будинку по вул.Космонавтів, 72 у м.Павлограді, а також встановлена сума збитків на суму 1219607,2 грн.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 рокузадоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області, застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 грудня 2017 року, встановлено заставу у розмірі300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 480000 грн., покладено обовязки, передбачені ст.194 КПК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів, а також зазначив, що перебуваючи на волі останній може з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення зникнути, з місця проживання та переховуватись від органів досудового розслідування, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та встановлення істини по справі. ОСОБА_1 того вказав, що прокурором було доведено і недостатність застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника та просили задовольнити її, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника та вважав за необхідне збільшити розмір застави, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 366 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що перебуваючи на волі останній може, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового розслідування, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та встановлення істини по справі.

Посилання захисника на відсутність обґрунтованої підозри колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПА у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для предявлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

Обгрунтованість підозри ОСОБА_3 підтверджується наданими до клопотання слідчого доказами, а саме: договором підряду № 136-16 від 31.03.2016 року та додатковою угодою до нього (а.с.22-25), локальною схемою на будівельні роботи №7-1-1 (а.с.26-27), довідкою про ціну виконаної будівельної роботи та витрат (а.с. 28), договором підряду №92/32з-16 від 04.10.2016 року (а.с.29-34), висновком судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи № 12162/13778 від 01.08.2017 року (а.с.35-37), висновком судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи № 12159/13442 від 31.07.2017 року (а.с.38-39), договором № 14/150-16 від 31.03.2016 року та Актом № 6 до договору від 17.05.2016 року (а.с.40-43), та іншими доданими доказами.

Що стосується доводів захисника про неможливість встановлення, у вчинені якого саме кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_3, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки ОСОБА_3 04 жовтня 2017 року будо повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 366 КК України, і повідомлення було вручене під підпис (а.с.16-20). На даний час триває також досудове розслідування за ч.2 ст. 364 КК України, яке було внесене до ЄРДР лише 31 липня 2017 року (а.с.7) та у випадках, передбачених ст. 276 КПК України,ОСОБА_3 також може бути повідомлено про підозру.

Що стосується доводів захисника про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності провини, перебуваючи на волі останній може, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового розслідування, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та встановлення істини по справі.

ОСОБА_1 того, підтвердженням наявності вищевказаним ризикам є те, що підозрюваний перетинав кордон 29.01.2015 року до Вірменії та повернувся 08.02.2015 року до України, а так же само 25.03. та 04.04.2016 року, 25.05. та 04.06.2017 року, 29.06. та 04.07.2017 року. А також підозрюваний 01.07.2017 року притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення подібних кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 366 КК України. На даний час не встановлено всіх осіб, причетних до скоєння кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, у провадженні плануються призначення експертиз і допит свідків.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З огляду на викладене зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_3 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.

При розгляді клопотання слідчим суддею також з додержанням правової позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ у справі Харченко проти України, розглянуто можливість застосування щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначено вмотивовано з урахуванням дійсних обставин вчиненого правопорушення та положень ч. 4 ст. 182 КПК України.

З огляду на викладене зазначені в апеляційних скаргах захисника та прокурора доводи та підстави, з яких вони просять скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 та прокурора не підлягаютьзадоволенню.

Керуючись, ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_2, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 -залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюзалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9