Ухвала суду № 69909234, 30.10.2017, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1466/16-к

Провадження № 1-кп/188/12/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року колегія суддів Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Бурди П.О.,

судді Ніколаєвої І.К.,

судді Місюри К.В.,

при секретарі Брагін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області клопотання потерпілої ОСОБА_1 та прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040530000332 від 24.05.2016 року, відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 115, ч. 1, 2 ст. 162, ч. 2, 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 162, ч. 2, 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 162, ч. 2, 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України,

за участю прокурора Ларченка Я.І.,

потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8,

захисників Тимченка О.В., Мелешка І.В., Цівань Н.В., Руденка О.В.,

ВСТАНОВИЛА:

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявила, що обвинувачений впливає на свідків та потерпілих.

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що органами досудового розслідування зібрано достатньо доказів вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, а саме: вбивства - умисного протиправного заподіянні смерті викраденої людини, передбаченого п. 3 ч. 2 ст.115 КК України, незаконного викрадення людини, вчиненого щодо двох і більше осіб, за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України; незаконного викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України; незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи, незаконному проведенні у них огляду, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України; незаконного проникнення до житла, іншого володіння особи, незаконному проведенні в них огляду, вчинені із погрозою застосування насильства, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України; хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_2 ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2016 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами Бабушкінсього районного суду м. Дніпропетровська від 21.07.2016, 16.09.2016 продовжено до 19.09.2016 та 15.11.2016 року відповідно.

07.10.2016 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2016 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 скасовано, та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 15.11.2016 та на ОСОБА_2 покладено обов'язки передбачені п.п. 1,2,3,4,8,9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце постійного проживання - будинок, 257, по вул. Червоноармійська, смт. Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровської області, цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, повідомляти про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування з особами, яких визнано свідками у кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Прокурор звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі,скоював злочин умисно, чітко розуміючи протиправність своїх дій, є мешканцем Петропавлівського району, де мешкають інші свідки, потерпілі та обвинувачені. Прокурор стверджує, що обвинувачений ОСОБА_2 незаконно впливає на потерпілих чи свідків, зокрема на потерпілого ОСОБА_20 та свідка ОСОБА_17, під час допиту в судовому засіданні яких вони відмовлялися давати свідчення, виглядали знервованими.

На думку прокурора, на цей час заявлені ризики, передбачені пунктами 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, в ході судового розгляду справи не зменшилися, посилаючись на статтю 178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується обвинувачення, застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_2 є недоцільним.

Потерпілі підтримали клопотання потерпілої ОСОБА_1

Захисник Тимченко О.В. вважає клопотання потерпілої таким, що подане особою яка відповідно до ст.331 КПк України не має права на його подання, а клопотання прокурора необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам до його змісту, і не підлягає задоволенню, оскільки відсутні докази вини обвинуваченого і відсутні докази ризиків, необхідних для обрання запобіжного заходу. Захисник звернув увагу суду на дотримання обвинуваченим обов'язку по явці в судові засідання, заявив, що в умовах відсутності запобіжного заходу обвинувачений своєчасно з'являється за викликом суду, не спілкується з свідками та потерпілими і не впливає на них, ухилятися від суду не збирається, має намір працювати, щоб утримати сім'ю.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За змістом ст.3 КПК України потерпілий за загальним правилом не відноситься ні до сторони обвинувачення, ні до сторони захисту, а є іншим учасником кримінального провадження. Як виняток, потерпілий відноситься до сторони кримінального провадження з боку обвинувачення у випадках, установлених цим Кодексом, зокрема ст.340 КПК України, узгідно з якою у разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду.

Отже, у клопотанні потерпілої ОСОБА_1 слід відмовити, як поданому за відсутності повноважень на подання такого клопотання.

За нормою ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч.4).

Колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення зібрані докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким.

При цьому колегія суддів бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Колегія суддів також вважає, що до моменту допиту судом всіх свідків обвинувачення існує ризик прямого чи опосередкованого впливу на них обвинуваченого, але він може бути попереджений шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, оскільки хоч суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризиків, вказаним в ст.177 КПК України, однак в п.74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» та п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» висловлена правова позиція, що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні, з якою колегія суддів погоджується стосовно випадку, що розглядається, адже прокурор не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у його клопотанні.

Колегія суддів дійшла думки, що достатнім запобіжним заходом для обвинуваченого ОСОБА_2 є особисте зобов'язання, яке згідно з ст.179 КПК України полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, і застосувати до нього обов'язки, передбачені пунктами 2-5 ч.5 вказаної статті.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.3, 331, 177 - 179, 194, 369 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У клопотанні потерпілої ОСОБА_1 відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити частково.

У обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк два місяці з 30.10.2017 року до 28.12.2017 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки, передбачені пунктами 2-5 ч.5 статті 194 КПК України:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками обвинувачення;

не відвідувати місця, де проводяться розважальні заходи, інші масові заходи.

Копію цієї ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.

Ухвала не підлягає окремому оскарженню.

Головуючий суддя П. О. Бурда

Судді І. К. Ніколаєва

К. В. Місюра