Рішення № 69904999, 24.10.2017, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/380/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого - судді Бак М.Д.,

секретар судового засідання Лемак А.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача -

ТОВ "Консервний завод "Універ" - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідача -

ПАТ "Державний ощадний банк України" - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ", публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання поруки припиненою та визнання неукладеною додаткової угоди до договору поруки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ "Консервний завод "Універ", ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання припиненою з 06.06.2013 року поруки за Договором поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року з наступними змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою № 1 від 02.08.2011 року та Додатковою угодою № 2 від 20.10.2011 року, укладеними між ним, ПАТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Консервний завод "Універ", та визнання неукладеною Додаткової угоди № 3 від 27.08.2013 року до Договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року.

В обгрунтування позову позивач вказує на те, що 25.03.2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Консервний завод "Універ" укладено договір кредитної лінії № 250311. Також 25.03.2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України", ТОВ "Консервний завод "Універ" та ним, позивачем, було укладено вказаний договір поруки № 250311-п2. За умовами договору поруки він зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Договір поруки укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань, що виникають з кредитного договору № 250311 від 25.03.2011 року щодо повернення суми кредитних коштів у розмірі 34000000,00 грн.

02.08.2011 року між відповідачами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року, відповідно до якої максимальний ліміт кредитування збільшено до 44000000,00 грн., 20.10.2011 року - Додаткову угоду № 2 до Договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року, згідно умов якої максимальний ліміт кредитування збільшено до 51000000,00 грн.

27.08.2013 року між відповідачами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року, відповідно до якої сторонами кредитного договору змінено максимальний ліміт та валюту кредитування з гривні на долар США (п. 2.3 Додаткової угоди № 5 від 27.08.2013 року). 27.08.2013 року підписано Додаткову угоду № 3 до Договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року, згідно умов якої змінено максимальний ліміт та валюту кредитування з гривні (51000000,00 грн.) на долари США (6837500,00 доларів США).

У 2016 році йому, позивачеві, стало відомо, що 06.06.2013 року між відповідачами в якості чергового траншу на виконання умов кредитного договору отримано суму коштів у розмірі 5600000,00 доларів США, які були того ж дня конвертовані у гривні та спрямовані на погашення заборгованості за попередніми траншами в межах цього ж кредитного договору. Однак, станом на 06.06.2013 року позичальником - ТОВ "Консервний завод "Універ" було майже вичерпано максимальний ліміт кредитування, передбачений договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року з урахуванням Додаткових угод № 1 та № 2 (51000000,00 грн.) і інші додаткові угоди (про зміну валюти зобов'язання, за яке поручився позивач, чи збільшення ліміту кредитування) станом на 06.06.2013 року між позичальником та банком не укладалися. Таким чином, 06.06.2013 року відповідачами всупереч умовам кредитного договору змінено (збільшено) зобов'язання за кредитним договором та вчинено дії, за які він, позивач, як поручитель, не поручався і які призвели до збільшення його відповідальності за договором поруки та покладення на нього додаткових валютних ризиків. За умовами договору поруки та додаткових угод, які були чинними станом на 06.06.2013 року, він, позивач, зобов'язався перед кредитором за боржника - ТОВ "Консервний завод "Універ" щодо повернення кредитних коштів у валюті кредиту - гривні, розмір зобов'язання - 51000000,00 грн.

Збільшення обсягу відповідальності полягає в тому, що в результаті отримання понадлімітних кредитних коштів у доларах США на 06.06.2013 року максимальний розмір зобов'язання становив не 51000000,00 грн., а 96544858,80 грн., відповідно збільшився і обсяг відповідальності щодо нарахування відсотків за користування кредитом та за штрафними санкціями.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. При припиненні поруки з підстав зміни зобов'язання без згоди поручителя поручитель не лише не відповідає за повернення боржником збільшеної суми боргу, а й з моменту такого збільшення його обов'язок за договором поруки повністю припиняється, перестає існувати. Тому з моменту переказу чергового траншу у розмірі 5600000,00 доларів США на рахунок позичальника, що відбулося 06.06.2013 року, на що він, позивач, згоди не давав, порука є припиненою.

Подальше укладення 27.08.2013 року Додаткової угоди № 3 до Договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року, відповідно до умов якої змінено максимальний ліміт та валюту кредитування, не має правового значення, оскільки неможливо змінити зобов'язання, яке припинилося. Додаткова угода № 3 набирає чинності з дня підписання її сторонами, а, отже, її дія не поширюється на відносини, які виникли з 06.06.2013 року, відповідних застережень Додаткова угода не містить і поручитель за такі відносини не поручався. Крім того, з врахуванням припинення поруки, Додаткова угода № 3 не створює жодних нових зобов'язань по поруці, оскільки не містить всіх істотних умов, які повинен містити договір поруки (визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, обсяг відповідальності поручителя, відомості про сторони, відомості про боржника). Додаткова угода № 3 не містить предмету договору, відсутній строк дії поруки, обсяг відповідальності поручителя. За таких обставин Додаткова угода № 3 є неукладеною як така, що не містить істотних умов договору і не дозволяє встановити зміст домовленостей сторін щодо конкретних зобов'язань його, позивача, як поручителя.

У додатковому обгрунтуванні до позову (Т. 1 а.с. 150-152) позивач зазначив, що виписки з банківських рахунків щодо надання кредитних коштів за період з 2011 року по 2016 рік, а також виписки з банківських рахунків щодо погашення кредиту свідчать про те, що з 2011 року до 06.06.2013 року позичальником - ТОВ "Консервний завод "Універ" отримано 23640000,00 грн. та 4611000,00 доларів США. У цей період боржником спрямовано на погашення кредиту 6539130,00 грн. та 17100870 доларів США. Таким чином, станом на 05.06.2013 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становила 35437232,51 грн. Після отримання 06.06.2013 року боржником чергового траншу кредиту у розмірі 5600000,00 доларів США, що еквівалентно 45612000,00 грн. загальна сума наданого непогашеного кредиту станом на 06.06.2013 року становила вже 81049232,51 грн., що майже на 30000000,00 грн. перевищує максимальний ліміт кредитування згідно укладених між сторонами договорів. Таким чином, 06.06.2013 року без погодження з поручителем мав місце факт зміни однієї з істотних умов зобов'язання, що в результаті призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позов з підстав, якими обгрунтовано позовні вимоги, та просять задовольнити.

Представник позивача також надав пояснення аналогічні по суті викладеному в письмових поясненнях від 15.06.2017 року (Т. 2 а.с. 39-44), 22.06.2017 року (Т. 2 а.с. 112-116), запереченні на заяву про застосування строку позовної давності від 08.09.2017 року (Т. 2 а.с. 163-165). Зокрема, зіслався на те, що твердження відповідача щодо надання позивачем згоди на "майбутні правочини" необгрунтовані. Умова договору поруки про забезпечення виконання зобов'язань, що можуть виникнути в майбутньому, не є попередньою згодою поручителя на зміну умов основного договору, оскільки положення договору не містять інформації про те, що у майбутньому зміни основного зобов'язання повинні здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.

Обов'язковою умовою припинення поруки згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України є відсутність згоди поручителя на внесення змін до забезпеченого порукою зобов'язання, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Згода поручителя на збільшення обсягу відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки. Випадкова поінформованість поручителя і навіть відсутність з його боку заперечень щодо збільшення обсягу відповідальності не може розглядатися як надання поручителем згоди на такі зміни.

13.05.2013 року на загальних зборах учасників ТОВ "Консервний завод "Універ", на яких був присутній позивач, вирішувалося питання звернення до філії - Закарпатське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" щодо внесення змін до умов договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року шляхом збільшення діючого ліміту кредитування на 7000000,00 грн. та переведення залишку заборгованості траншів у національній валюті у долари США, а не питання звернення до філії з приводу надання чергового траншу кредиту у розмірі 5600000,00 доларів США. Позивач був на зборах як учасник ТОВ "Консервний завод "Універ", а не як поручитель, письмової чи іншої будь-якої явно вираженої згоди на збільшення ліміту кредитування шляхом отримання зазначеного траншу не надавав.

Припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя презюмується. Договір поруки, укладений позивачем, припинився 06.06.2013 року із настанням обставин, які призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Такими обставинами є збільшення максимального ліміту кредитування та зміна валюти зобов'язання. Збільшення максимального ліміту кредитування 06.06.2013 року та як наслідок істотне збільшення обсягу відповідальності позивача підтверджується висновками спеціалістів.

Щодо надання згоди позивачем на зміну основного зобов'язання шляхом укладення Додаткової угоди № 3 до договору поруки від 27.08.2013 року, то факт укладення даного додаткового договору не виключає того, що сама порука припинилася станом на дату збільшення відповідальності поручителя без його згоди. Оскільки внесення змін у припинене зобов'язання є неприпустимим та таким, що не відповідає суті цивільно-правових зобов'язань, то Додаткову угоду № 3 від 27.08.2013 року слід розглядати як окремий договір, умови якого повинні відповідати вимогам Цивільного кодексу України. Проте, Додаткова угода № 3 не містить істотних умов договору, тому є неукладеною.

Підстави для застосування до спірних правовідносин матеріального права ОСОБА_7 Федерації відсутні, оскільки договором поруки визначено, що під законодавством в цьому договорі сторони розуміють чинне законодавство України.

Про отримання позичальником траншу у розмірі 5600000,00 доларів США, умов його надання, внаслідок чого припинилася порука, позивач дізнався 02.11.2016 року після отримання копії позову ПАТ "Державний ощадний банк України" до нього, як поручителя про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № 250311 від 25.03.2011 року, поданого до Нагатинського районного суду м. Москви, тому строк позовної давності ним не пропущено. Також невірним є тлумачення відповідачем того, що позивач дізнався про порушення свого права 27.08.2013 року, оскільки Додаткова угода № 3 від 27.08.2013 року до договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року не містить жодної інформації про банківську операцію, проведену 06.06.2013 року щодо збільшення кредитного ліміту без згоди поручителя.

Представники відповідача - ПАТ "Державний ощадний банк України" в судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі, просять відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у запереченнях проти позову (Т. 1 а.с. 122-124, Т. 2 а.с. 94, 95), заяві про застосування строку позовної давності (Т. 1 а.с. 144). У запереченні та згаданій заяві відповідач зазначив про застосування позовної давності, оскільки позивач знав про зміну зобов'язання за договором, починаючи з 27.08.2013 року - дати підписання ним Додаткової угоди № 3 до договору поруки. Таким чином, звертаючись до суду із позовом у 2017 році позивач пропустив встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності, що згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Існування вказаних у позові підстав для визнання поруки припиненою спростовують такі обставини. 25.03.2011 року між банком та позичальником було укладено договір кредитної лінії, який діє зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до кредитного договору № 1 від 02.08.2011 року, № 2 від 20.10.2011 року, № 3 від 30.03.2012 року, № 4 від 30.10.2012 року, № 5 від 27.08.2013 року. За умовами кредитного договору банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування у розмірі 6837500,00 доларів США. Згідно п. 2.2, 2.3 кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.08.2013 року) кредит надається у вигляді мультивалютної (долари США та гривня) відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 31.12.2017 року.

Виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечено в тому числі порукою згідно договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року, укладеного між банком, поручителем та позичальником. Згідно п. 1.1 договору поруки поручитель - позивач у справі зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Якщо в договорі поруки передбачена можливість зміни розміру зобов'язання та строків їх виплати, а ця умова стала результатом домовленості сторін, то вважається, що поручитель дав згоду на зміну розміру зобов'язання.

Позивач надав згоду на можливість зміни зобов'язань за кредитним договором не тільки шляхом застереження в договорі поруки, а й фактом підписання додаткових угод до договору поруки, в тому числі Додаткової угоди № 3 від 27.08.2013 року, яку просить визнати неукладеною. Враховуючи наведене та посилання у договорі поруки на всі додаткові угоди до кредитного договору, що могли бути укладені після укладення договору поруки, укладені позичальником додаткові угоди про зміну зобов'язання за кредитним договором взагалі не потребували будь-якого узгодження та підписання додаткових угод до договору поруки з поручителем.

Крім того, 13.05.2013 року позивач, як засновник (учасник) товариства був присутній та обраний головою зборів учасників ТОВ "Консервний завод "Універ", на яких розглядалося питання звернення до банку з приводу збільшення діючого ліміту кредитування, зміну валюти кредитування, переведення залишку заборгованості траншів у національній валюті в долари США. Рішення учасників товариства, в тому числі позивача, щодо надання кредитних коштів оформлено протоколом № 42 зборів учасників від 13.05.2013 року. Таким чином, позивач не тільки знав про отримання чергового траншу, а й виступив ініціатором його отримання.

Також у запереченні вказано про те, що позивач є громадянином ОСОБА_7 Федерації. У договорі поруки передбачено, що відносини, які виникають при укладенні та виконанні договору не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України. Тому до інших розділів договору поруки (наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору) підлягає застосуванню судами України матеріальне право ОСОБА_7 Федерації.

Представники відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" в судовому засіданні позов визнали повністю, про що також були подані заяви представником відповідача (Т. 1 а.с. 159) та відповідачем (Т. 2 а.с. 24, 25).

Представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що позивач поручився за виконання зобов'язань ТОВ "Консервний завод "Універ" в межах визначеного в договорі ліміту кредитування - 51000000,00 грн. У травні 2013 року товариством були ініційовані зміни до договору щодо переведення залишку заборгованості у валюту. Також представник відповідача підтримала викладене у письмовому поясненні від 15.06.2017 року (Т. 2 а.с. 31-38). У поясненні вказано, що на надання ТОВ "Консервний завод "Універ" грошових коштів у розмірі 5600000,00 доларів США в межах основного кредитного договору позивачем, як поручителем, згода не надавалася. Проте, такі додаткові погодження і не потребувалися, оскільки ці грошові кошти надавалися позичальникові за його ініціативою в межах основного кредитного договору і всі правовідносини щодо їх повернення та використання регулюються кредитним договором. Оскільки позивачем не надавалася згода на отримання ТОВ "Консервний завод "Універ" грошових коштів в сумі 5600000,00 доларів США, наслідком чого стало істотне збільшення обсягу його відповідальності, порука позивача за виконання товариством своїх кредитних зобов'язань припинена в силу приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України. У зв'язку з припиненням відносин поруки Додаткова угода № 3 від 27.08.2013 року до договору поруки за своєю правовою природою є новою порукою. Тому при її укладенні повинні бути дотримані всі вимоги законодавства щодо належної форми договору та його істотних умов. Однак, Додаткова угода № 3 не містить строку дії поруки, обсягу відповідальності поручителя, та не дозволяє встановити дійсний зміст домовленостей сторін щодо конкретних зобов'язань поручителя, а тому є неукладеною.

Судом досліджено такі документи:

- копія договору поруки № 250311-п2 від 25 березня 2011 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", фізичною особою - ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 9-12);

- копія Додаткової угоди №1 до договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року, укладеної 02 серпня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", фізичною особою - ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 13);

- копія Додаткової угоди №2 до договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 р. та додаткової угоди № 1 від 02 серпня 2011 року, укладеної 20 жовтня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", фізичною особою - ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 14);

- копія Додаткової угоди № 3 до Договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 р., укладеної 27 серпня 2013 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", фізичною особою - ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 15);

- копія Договору кредитної лінії № 250311 від 25 березня 2011 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" з Додатком 1 (Т. 1 а.с. 127-133);

- копія Додаткової угоди № 1 до договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 р., укладеної 02 серпня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 134-135);

- копія Додаткової угоди № 2 до договору відновлюваної кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 р. та Додаткової угоди № 1 від 02 серпня 2011 року, укладеної 20 жовтня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 136-138);

- копія Додаткової угоди № 3 до договору відновлюваної кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 р., Додаткової угоди № 1 від 02 серпня 2011 року та Додаткової угоди № 2 від 20 жовтня 2011 року, укладеної 30 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 139);

- копія Додаткової угоди № 4 до Договору кредитної лінії № 250311 від 25 березня 2011 року, Додаткової угоди № 1 від 02 серпня 2011 року, Додаткової угоди № 2 від 20 жовтня 2011 року та Додаткової угоди № 3 від 30 березня 2012 року, укладеної 30 жовтня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 140);

- копія Додаткової угоди № 5 до Договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року, укладеної 27 серпня 2013 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Консервний завод "Універ" (Т. 1 а.с. 16-18, 141-143);

- копія банківської виписки ТОВ "Консервний завод "Універ" за 06.06.2013 року (Т. 1 а.с. 19);

- розрахунки видачі та погашення кредиту за період з 2011 по 2015 р.р. у гривнях та доларах США, виконані представником позивача (Т. 1 а.с. 153-158);

- копія виписки про рух коштів на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" за 06.06.2013 року (Т. 1 а.с. 161);

- копія протоколу № 68 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" від 17.11.2016 року (Т. 2 а.с. 26-28);

- копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ", номер витягу НОМЕР_1 від 28.03.2017 року (Т. 2 а.с. 29, 30);

- висновок спеціаліста по питаннях, поставлених у Заяві ОСОБА_1 від 03.06.2017 року та наданих на дослідження документах, від 14 червня 2017 року, виконаний спеціалістом ОСОБА_8 (Т. 2 а.с. 45-71);

- переклад позову ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Нагатинського районного суду м. Москви (Т. 2 а.с. 72-91);

- переклад короткої апеляційної скарги на рішення Нагатинського районного суду м. Москви по цивільній справі № 02-0639/2017 від 14.06.2017 року (Т.2 а.с. 92-93);

- копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю Консервний завод Універ, номер витягу НОМЕР_2 від 09.06.2017 року (Т. 2 а.с. 97-100);

- копія протоколу № 42 зборів Учасників ТзОВ "Консервний завод "Універ" від 13 травня 2013 року (Т. 2 а.с. 101-102);

- висновок спеціаліста по питаннях, поставлених ОСОБА_1 від 17.06.2017 року та наданих для дослідження документів від 17 липня 2017 року, виконаний спеціалістом ОСОБА_9 (Т.2 а.с.120-140);

- відповідь голови ліквідаційної комісії/ліквідатор ТОВ "Консервний завод "Універ" від 03.08.2017 року на звернення ОСОБА_1, у якому вказано про виявлення за результатами інвентаризації документів на підприємстві отримання 06.06.2013 року траншу в розмірі 5600000,00 доларів США у межах договору кредитної лінії № 250311 та додаткових угод до нього (Т. 2 а.с. 141).

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, з'ясувавши обставини, дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 25 березня 2011 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк), фізичною особою - ОСОБА_1 (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ" (позичальник) укладено договір поруки № 250311-п2. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 року № 502 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 року № 261" затверджено зміни до статуту відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в частині зміни найменування на публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Згідно п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. У п. 4 договору поруки визначено випадки припинення поруки, одним з яких виступає зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

02 серпня 2011 року між сторонами договору поруки укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року, 20 жовтня 2011 року - Додаткову угоду № 2 до договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 р. та додаткової угоди № 1 від 02 серпня 2011 року, 27 серпня 2013 року - Додаткову угоду № 3 до Договору поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 р. Додаткові угоди є частинами договору поруки.

Зобов'язанням відповідно до договору поруки є зобов'язання позичальника - ТОВ "Консервний завод "Універ", що випливають з кредитного договору, а саме: повернути кредит у строк та на умовах, зазначених у кредитному договорі; сплатити кредитору проценти за користування кредитом, у розмірі та на умовах, зазначених у кредитному договорі; сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі; сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, а також, після укладення Додаткової угоди № 1 від 02.08.2011 року, - відшкодувати кредитору збитки в повному обсязі, під якими розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата ним грошових коштів, а також неодержані ним доходи.

Розмір кредиту, який підлягав поверненню поручителем, змінювався. Так, при укладенні договору поруки кредит, як частина зобов'язання поручителя, становив 34000000,00 гривень, після змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 02.08.2011 року - 44000000,00 гривень, Додатковою угодою № 2 від 20.10.2011 року - 51000000,00 гривень, Додатковою угодою № 3 від 27.08.2013 року - 6837500,00 доларів США.

Кредитний договір - це договір кредитної лінії № 250311 від 25 березня 2011 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладання цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання.

У пунктах 2.2, 2.3 кредитного договору передбачено, що кредит надається у вигляді мультивалютної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами).

Між сторонами договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 р. було укладено п'ять додаткових угод, якими змінювалися суми максимального ліміту кредитування, а саме: 02 серпня 2011 року Додаткову угоду № 1, якою збільшено суму максимального ліміту кредитування до 44000000,00 грн. (при укладенні договору така становила 34000000,00 грн.); 20 жовтня 2011 року Додаткову угоду № 2, згідно якої суму максимального ліміту кредитування визначено в 51000000,00 грн.; 30 березня 2012 року Додаткову угоду № 3, якою виключено з договору п. 2.3.6; 30 жовтня 2012 року Додаткову угоду № 4 про зміни в п. 2.7.3 договору; 27 серпня 2013 року Додаткову угоду № 5, якою поряд з іншими змінами погоджено суму максимального ліміту кредитування в еквіваленті 6837500,00 доларів США.

13 травня 2013 року проведено збори учасників ТОВ "Консервний завод "Універ", присутнім засновником на яких був позивач, на яких прийнято рішення звернутися з клопотанням до філії - Закарпатське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" щодо внесення змін в умови договору кредитної лінії № 250311 від 25 березня 2011 року (із змінами), укладеного між АТ "Ощадбанк" та ТОВ "Консервний завод "Універ" в частині збільшення діючого ліміту кредитування на суму еквівалентну 7000000,00 грн., зміни валюти кредитування на долари США.

06 червня 2013 року від філії - Закарпатське обласне управління АТ "Ощадбанк" на рахунок ТОВ "Консервний завод "Універ" поступила сума 5600000,00, яка згідно призначення платежу є перерахуванням коштів відповідно до кредитного договору № 250311 від 25.03.2011 року. В той же день банком проведена операція продажу вказаної суми на міжбанківському валютному ринку згідно заявки ТОВ "Консервний завод "Універ" від 06.06.2013 року, еквівалент від продажу становив 45544858,80 грн. 06.06.2013 року кошти в сумі 45597709,70 грн. сплачено ТОВ "Консервний завод "Універ" на погашення кредиту згідно договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року.

Наведені обставини стверджуються дослідженими судом вказаними вище письмовими доказами та ці обставини сторони не оспорювали.

Висновки спеціалістів, а саме: висновок спеціаліста ОСОБА_8 по питаннях, поставлених у заяві ОСОБА_1 від 03.06.2017 року та наданих на дослідження документах, від 14.06.2017 року (Т. 2 а.с. 45-71) та висновок спеціаліста ОСОБА_9 по питаннях, поставлених ОСОБА_1 від 17.06.2017 року та наданих для дослідження документів від 17.07.2017 року (Т.2 а.с.120-140), у відповідності до яких спеціалістами встановлено перевищення максимального ліміту кредитування 51000000,00 грн., діючого на 06.06.2013 року на суму 29875288,51 грн., не є допустимими доказами з таких мотивів.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) одним із джерел доказів є висновок експерта.

Згідно ч. 3 ст. 147 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

Висновки спеціалістів, які містять відповідь на питання, поставлене позивачем, не відповідають даним вимогам.

Суд констатує, що між сторонами виникли договірні правовідносини, врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, порука припиняється за наявності факту зміни забезпеченого порукою зобов'язання без згоди поручителя та наслідку у виді збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Порукою позивача забезпечено виконання зобов'язань позичальником - ТОВ "Консервний завод "Універ" за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року, укладеним з ПАТ "Державний ощадний банк України". Зобов'язання позивача як поручителя полягає забезпеченні виконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та інших передбачених договором платежів згідно обсягу зобов'язання, встановленого у договорі поруки. Сума кредиту, за повернення якої поручився позивач, станом на 06.06.2013 року становила 51000000,00 гривень.

Предмет вказаного вище договору кредитної лінії (п. 2.1 договору) становить зобов'язання банку надати на умовах договору, а позичальника - отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Кредитом є грошові кошти банку, що підлягають видачі позичальнику та поверненню в порядку та на умовах, визначених договором, у межах діючого ліміту кредитування.

У пунктах 10.1, 10.2 договору кредитної лінії, у які не вносилися зміни під час виконання договору, передбачено, що договір може бути змінений та доповнений за взаємною згодою сторін, всі зміни та доповнення до договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Згідно встановлених судом обставин станом на 06.06.2013 року сума ліміту кредитування за договором кредитної лінії складала 51000000,00 грн. Грошові кошти в сумі 5600000,00 доларів США, фактично надані позичальнику в порядку договору кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року, незалежно від охоплення даної суми рамками діючого ліміту кредитування, за відсутності в цій частині змін до договору не змінювали обов'язок позичальника по поверненню кредиту відповідно до умов, визначених договором.

З викладених мотивів немає підстав для висновку про те, що 06.06.2013 року відбулася зміна забезпеченого порукою зобов'язання. Відповідно отримання позичальником вказаної вище суми грошових коштів не могло призвести та не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Отже, обставини, що виникли, не мають ознак, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України, за яких порука припиняється, обсяг відповідальності поручителя не змінився, тому 06.06.2013 року порука не припинилася.

За відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання припиненою поруки за договором поруки № 250311-п2 від 25.03.2011 року не підлягає задоволенню і позовна вимога про визнання неукладеною Додаткової угоди № 3 від 27.08.2013 року до даного договору, яка є його частиною.

Враховуючи наведене, те, що позов пред'явлено до двох відповідачів, визнання позову одним із них не може бути прийнято судом.

Виходячи із встановлених обставин, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Універ", публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання поруки припиненою та визнання неукладеною додаткової угоди до договору поруки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено 30.10.2017 року.

ГоловуючийОСОБА_10