Рішення № 69902834, 26.10.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

26 жовтня 2017 року Справа № 927/923/17

Позивач: Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 03366374, вул. Реміснича, 19, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14», код ЄДРПОУ 30731879, вул. Любецька, 35, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення 1192433,30 грн

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №403-1 від 13.05.2017, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №15/09/17 від 15.09.2017, представник.

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління №14 про стягнення 1192433,30 грн, з яких 816440,82 грн пені та 375992,48 грн штрафу за прострочення виконання робіт за договором №170703_40 від 17.11.2016.

Позов обґрунтовано тим, що 17.11.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір №170703_40 на виконання робіт по капітальному ремонту дороги по вул. Пушкіна в м. Чернігові, проте відповідач до виконання робіт з капітального ремонту дороги не приступив. Додатковою угодою №1 від 03.04.2017 договір № 170703_40 від 17.11.2016 було розірвано. Оскільки в порушення умов договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 816440,82 грн та додатковий штраф у розмірі 375992,48 грн, а всього 1192433,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.10.2017.

У судовому засіданні 19.10.2017 оголошено перерву до 26.10.2017.

У судове засідання з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

У поданих письмових поясненнях щодо календарного графіку з капітального ремонту дороги по вул. Пушкіна в м. Чернігові позивач зазначає, що календарним графіком, який був складений та затверджений директором ТОВ Шляхо-будівельне управління №14 ОСОБА_3, а також погоджений начальником Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради ОСОБА_4, передбачався хід виконання робіт за умовною поділкою клітинка - 7 днів, з 18 листопада по 8 грудня 2016 року та з 6 березня по 29 жовтня 2017 року. Також представник позивача пояснила, що у 2017 році початок робіт було заплановано на 06.03.2017, з 1 робочого тижня весни.

Будь-яких розрахунків, обґрунтувань та належних доказів на підтвердження цього позивачем суду не надано.

Представник позивача вважає, що відповідач міг розпочати та виконати деякі роботи з капітального ремонту дороги по вул. Пушкіна, виконанню яких не перешкоджає температурний режим, наприклад, здійснити розбирання існуючих споруд, що передбачає зняття дорожнього покриття та зливової каналізації вручну на відстані 30 см від бордюру з обох боків по усій дорозі.

На заперечення відповідача, що це призвело би до звуження проїзжої частини, представник позивача зазначила, що на тій частині вул. Пушкіна, де односторонній рух, можливо було взагалі перекрити рух транспортних засобів, а на тій частині вул. Пушкіна, де двосторонній рух, можливо було зробити рух лише у одному напрямку.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У своєму відзиві на позов відповідач, посилаючись на п. 21.8.10 Державних будівельних норм В.2.3-4:2007 (далі ДБН 2007), зазначає, що роботи з капітального ремонту дороги по вул. Пушкіна у листопаді 2016 року та взимку неможливо було виконати у зв'язку з несприятливими погодними умовами, а саме зниженням температури повітря нижче 10 градусів за Цельсієм. Також відповідач вказує, що роботи не проводилися у зв'язку зі збільшенням кошторисної вартості робіт, до чого призвело збільшення мінімальної заробітної плати з 01.01.2017 та здорожчання асфальтобетонної суміші. У зв'язку з відмовою позивача збільшити ціну договору, виконання робіт за попередньою ціною, на думку відповідача, завдало би йому збитків та призвело до банкрутства. Отже, відповідач вважає, що невиконання робіт сталося не з його вини. У разі задоволення позовних вимог відповідач відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір неустойки та стягнути з відповідача пеню та штраф у розмірі 1% від заявленої суми.

Представник відповідача у письмових поясненнях, з посиланням на Технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 №54, та ДБН 2007, зазначає, що роботи з ремонту доріг виконуються поетапно. Довжина ділянки, на якій безпосередньо одночасно здійснюються заходи щодо влаштування дорожнього одягу, має бути не довшою ніж 100 м, так як контрольовані ділянки бажано розмежовувати кожні 50-100 м, а вимоги щодо одночасного укладання асфальтобетонного покриття на ремонтовану ділянку обмежують підрядника у часі застигання такої суміші, її доставки, технічної можливості асфальтоукладальних машин та механізмів. Представник відповідача вказує, що через такі особливості не можливо викласти усю ділянку за один день чи тиждень.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що роботи взимку не могли бути виконані у повному обсязі. Також зазначив, що при укладенні договору сторони усвідомлювали, що такі роботи не можуть бути проведені у зимовий період, оскільки будуть порушувати вимоги ДБН, а увесь комплекс робіт від зняття старого покриття і покладення нового мав би відбуватись по певним відрізкам дороги комплексно, а не окремо по видам робіт по всьому об'єкту.

З наведеними обставинами також погодився представник позивача.

На доводи представника позивача щодо можливості виконання певного виду робіт, а саме розбирання існуючих споруд, представник позивача зауважив, що у разі виконання таких робіт проїзжа частина звузилась б щонайменше на 60 см, і як наслідок, це викликало незручності у водіїв автотранспортних засобів і пішоходів на декілька місяців (до весни). Зокрема, неможливо було б зупинитись автомобілю біля тротуару, пішоходи при переході вулиці потрапляли б у ями, а частину вулиці з одностороннім рухом взагалі б довелося закрити для проїзду на тривалий час тощо. Наведені незручності, зважаючи на знаходження на цій вулиці міського палацу урочистих подій, викликали б у населення різкий негативний відклик.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані представниками сторін докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом, 17.11.2016 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Шляхо-будівельне управління №14 (далі - Генпідрядник) укладено договір №170703_40 на виконання робіт по капітальному ремонту дороги по вул. Пушкіна в м. Чернігові (далі Договір) (а. с. 7-10).

Відповідно до п. 1.1 Договору Генпідрядник зобовязується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи Капітальний ремонт дороги по вул. Пушкіна в м. Чернігові (згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) (CPV за ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та пропозиції конкурсних торгів, а Замовник прийняти і оплатити вказані роботи у порядку, визначеному Договором та чинним законодавством України.

Обсяги робіт та вимоги щодо їх якості встановлюються у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та цього Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що Генпідрядник виконує роботи, керуючись діючими та території України будівельними нормами та правилами, державними стандартами України, іншими нормативними актами у сфері будівництва.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього договору є динамічною і становить 4476101,00 грн, крім того ПДВ 895220,20 грн; разом з ПДВ ціна Договору становить 5371321,20 грн, у тому числі зворотні суми (вартість матеріальних ресурсів від розбирання (демонтажу), що становить 36450,00 грн), із них:

- фінансування на 2016 рік становить 2040251,91 грн, крім того ПДВ 408050,39 грн, разом з ПДВ 2448302,30 грн;

- фінансування на 2017 рік становить 2435849,08 грн, крім того ПДВ 487169,82 грн, разом з ПДВ 2923018,90 грн.

Розрахунки за виконані роботи Замовник проводить не пізніше 180 календарних днів після підписання акту виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, за умови надходження з бюджету на розрахунковий рахунок Замовника коштів за проведені роботи, які є предметом цього Договору (п. 4.1 Договору).

Строки виконання робіт за Договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору. Кінцевий термін виконання робіт за Договором 31.12.2017 (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.7 Договору місце виконання робіт: вул. Пушкіна в м. Чернігові (протяжністю 468 м).

Розділом 8 Договору встановлено відповідальність сторін. Так, відповідно до п. 8.4 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором щодо строків виконання робіт, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за просторочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків, сплати штрафних санкцій та гарантійного строку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за Договором (п. 11.1 Договору).

До Договору додається та є його невід'ємною частиною: договірна ціна (Додаток 1), зведений кошторисний розрахунок вартості робіт (Додаток 2) та календарний графік виконання робіт (Додаток 3) (п. 13.1 Договору).

Згідно з договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості обєкту будівництва вартість капітального ремонту дороги по вул. Пушкіна в м. Чернігові становить 5371,3212 тис. грн (а. с. 12, 33).

У наданому календарному графіку виконання робіт з капітального ремонту дороги по вул. Пушкіна в м. Чернігів, який складено та затверджено директором відповідача ОСОБА_3, а також погоджений керівником позивача ОСОБА_4, зазначено найменування робіт, їх кількість у тис. грн, а також схематично за допомогою клітинок відображено послідовність та строки виконання цих робіт у 2016 та 2017 роках без зазначення конкретних дат (днів, тижнів, місяців тощо) (а. с. 11).

Відповідно до календарного графіку передбачалось виконати наступні роботи: розбирання існуючих споруд 33,099 тис. грн (позначено 3 клітинки у 2016 році та 4 у 2017 році); розбирання щитків знаків 0,098 тис. грн (позначено 1 клітинку у 2017 році); фрезерування існуючого покриття 38,563 тис. грн (позначено 8 клітинок у 2017); земляне полотно 29,8080 тис. грн (позначено 10 клітинок у 2017); влаштування елементів перекриття каналів на ПК2+43 38,289 тис. грн (позначено 5 клітинок у 2017); улаштування дорожнього одягу 4158,158 тис. грн (позначено 24 клітинки у 2017); улаштування з'їздів 284,679 тис. грн (позначено 18 клітинок у 2017); улаштування тротуарів 747,072 тис. грн (позначено 13 клітинок у 2017); дорожні знаки 18,730 тис. грн (позначено 11 клітинок у 2017); розмітка 22,8252 тис. грн (позначено 7 клітинок у 2017), разом 5371,3212 тис. грн. Також графік містить примітку про можливість коригування графіку виконання робіт у звязку з погодними умовами.

Натомість, згідно з локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1 на ремонт покриття Капітальний ремонт дороги по вул. Пушкіна в м. Чернігів вартість робіт становить: розбирання існуючих споруд 37762 грн; розбирання щитків знаків 127 грн; фрезерування існуючого покриття 32251 грн; земляне полотно 30859 грн; влаштування елементів перекриття каналів на ПК2+43 32372 грн; улаштування дорожнього одягу 3374963 грн; улаштування з'їздів 229497 грн; улаштування тротуарів 621407 грн; дорожні знаки 15480 грн; розмітка 19863 грн, разом 4394581 грн. (а. с. 15-24).

Відповідачем позивачу направлено лист №141 від 28.03.2017, у якому він, посилаючись на значне збільшення з 01.01.2017 мінімальної заробітної плати та підвищення виробниками асфальтобетонної суміші цін на їх продукцію, просив позивача розглянути можливість збільшення ціни Договору та внесення до нього відповідних змін шляхом укладання додаткової угоди. Також у листі зазначено, що через несприятливі погодні умови відповідач не зміг виконати роботи в межах встановленого Договором строку у 2016 році, про що позивач повідомлявся листом №610 від 13.12.2016. До листа відповідачем додано розрахунок договірної ціни станом на 27.03.2017, яка відповідно до цього розрахунку становить 6482,7288 тис. грн, а також копії листів ТОВ Агротранс-Північ від 28.03.2017 №16 та ТОВ Чернігівагрошляхбуд від 28.03.2017 №577, у яких йдеться про підвищення цін на асфальтобетонну суміш (а. с. 35-53).

На підтвердження настання несприятливих погодних умов відповідачем надано суду листи Чернігівського обласного центу з гідрометеорології № 05/462 від 22.03.2017 та №05/1321 від 12.10.2017 з інформацією про середньодобову, максимальну та мінімальну температуру повітря за період з 05.11.2016 по 28.02.2017 та з 01.03.2017 по 04.04.2017 по м. Чернігову.

Листом від 29.03.2017 №414 позивач відмовив відповідачу у збільшенні ціни Договору, оскільки не вбачав для цього законних підстав, та просив відповідача продовжити виконання робіт згідно з умовами укладеного договору (а. с. 54).

У зв'язку з цим, відповідач листом № 151 від 30.03.2017 запропонував позивачу розірвати договір №170703_40 від 17.11.2016 (а. с. 55).

03.04.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №1 про дострокове розірвання Договору (а. с. 34).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 03.04.2017 сторони дійшли взаємної згоди достроково розірвати Договір №170703_40 від 17.11.2016. Сторони вважають Договір таким, що припинив свою чинність з 03.04.2017. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками та є невідємною частиною Договору.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобовязаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобовязання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За правилами ст. 847 Цивільного кодексу України підрядник зобовязаний своєчасно попередити замовника про наявність обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

При цьому, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї за приписами ч.2 ст.14 ЦК України.

Виходячи із норм ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230, 231 Господарського кодексу України, застосування санкцій у вигляді штрафу можливе лише за умови порушення зобовязань, які передбачені законодавчо закріпленими нормами та/або виникають із умов договору.

Як розяснено у п.1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснюючи оцінку правомірності розрахунку пені та штрафу, беручи до уваги умови п.8.4 Договору, суд має оцінити застосовані в розрахунку вартісні показники та строки невиконання робіт.

Як вбачається з розрахунку, наведеного у позовній заяві, позивачем за період з 18.11.2016 по 18.04.2017 включно нараховано пеню у розмірі 816440,82 грн - у звязку з простроченням відповідачем виконання робіт, а також штраф у розмірі 375992,48 грн - за прострочення виконання відповідачем робіт понад місяць.

Пеня та штраф нараховані позивачем на усю суму вартості робіт 5371321,20 грн.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором щодо строків виконання робіт, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за просторочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому, суд самостійно не може встановити термін виконання відповідачем певних видів підрядних робіт у 2016 та 2017 роках, оскільки з позначень клітинок у календарному графіку не можливо чітко встановити дату початку виконання визначених у такому графіку робіт, та як наслідок не можливо встановити час прострочення виконання таких робіт відповідачем. У календарному графіку визначені лише суми та види робіт, а пояснення позивача, що клітинка графіку відповідає 7 дням, жодними доказами та поясненнями не підтверджена позивачем.

Про неналежність календарного графіку також свідчить неправильне встановлення вартості робіт, оскільки у кошторисі зазначені інші суми.

Отже, при здійсненні нарахування пені, позивачем чітко не визначено терміни виконання підрядних робіт відповідачем, вартість прострочених робіт по кожному дню нарахування, а також не обґрунтовано нарахування пені на усю суму вартості робіт за Договором, а не вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, як це обумовлено п. 8.4 Договору.

Аналогічна правова позиція суду застосовується і до нарахованого позивачем розміру штрафу.

Суд також не погоджується з позивачем щодо строку прострочення робіт за договором з 18.11.2016 по 18.04.2017, враховуючи дату розірвання сторонами договору 03.04.2017.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що нараховані відповідачем пеня у розмірі 816440,82 грн та штраф у розмірі 375992,48 грн є необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У своєму відзиві відповідач, посилаючись на п. 21.8.10 Державних будівельних норм В.2.3-4:2007 (далі ДБН 2007), зазначає, що роботи з капітального ремонту дороги по вул. Пушкіна у листопаді 2016 року та взимку неможливо було виконати у зв'язку з несприятливими погодними умовами, а саме зниженням температури повітря нижче 10 градусів за Цельсієм.

При цьому, суд зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин був чинним ДБН В.2.3-4:2015 (далі ДБН 2015), затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №234 від 21.09.2015 (чинний з 01.04.2016). З набранням чинності ДБН В.2.3-4:2015 визнається таким, що втратив чинність, ДБН В.2.3-4:2007. Проте ДБН 2015 також містить аналогічну норму, що вказана у п. 21.8.10 ДБН 2007.

Відповідно до п. 20.8.5 ДБН 2015 покриття та основи дорожнього одягу з асфальтобетонних сумішей треба влаштовувати в суху погоду. Укладання холодних та гарячих асфальтобетонних сумішей потрібно проводити весною або влітку за температури повітря не нижче ніж плюс 5 °С, восени не нижче ніж плюс 10 °С.

Отже, п. 20.8.5 ДБН 2015 не передбачено укладання холодних та гарячих асфальтобетонних сумішей взимку.

Згідно з довідкою Чернігівського обласного центру гідрометеорології №05/462 від 22.03.2017 середньодобова температура у період з 05.11.2016 по 28.02.2017 була нижчою ніж 10 °С.

Відповідно до п. 3.1 Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 №54, (далі Правила) під час планування робіт з ремонту та утримання вулиць та доріг повинна враховуватись оцінка стану вулиць та доріг.

Згідно з п. 3.2 Правил оцінку стану вулиць та доріг виконують на підставі результатів таких видів технічних оглядів та обстежень:

а) поточних технічних оглядів, які постійно здійснюють дорожньо-експлуатаційні організації;

б) сезонних технічних (періодичних) оглядів, які здійснюють керівники дорожньо-експлуатаційних організацій щонайменше 2 рази на рік після закінчення зимового та літнього сезонів;

в) спеціальних (детальних) обстежень, які здійснюють спеціалізовані організації через кожні 3 - 4 роки, а також комісії з питань щодо стану вулиць та доріг, які за потребою створюються балансоутримувачами вулиць та доріг.

Обстеження вулиць та доріг може бути лінійним або вибірковим. Під час лінійних обстежень транспортно-експлуатаційні показники визначають по всій вулиці (дорозі), а під час вибіркових - тільки на окремих її контрольних ділянках або точках (п. 3.6 Правил).

Відповідно до п. 3.7 Правил під час лінійних обстежень міцності дорожнього одягу заміри його загального модуля пружності виконують через 50 м.

Під час вибіркових обстежень міцності дорожнього одягу заміри його загального модуля пружності виконують в контрольних точках.

Контрольні точки під час вибіркових обстежень рівності та шорсткості (слизькості) дорожнього покриття визначають на ділянках вулиці (дороги), які мають однакову конструкцію дорожнього одягу, пошкодження (дефекти) дорожнього покриття, інтенсивність руху транспортних засобів і можуть бути віднесені до одного типу місцевості за умов зволоження. Довжина контрольної ділянки повинна становити 50 - 500 м (п. 3.8 Правил).

Детальний технологічний процес капітального ремонту дорожнього покриття зазначений у розділах 6, 7 Правил.

Згідно з п. 6.2 Правил ремонт дорожнього покриття із застосуванням гарячої або холодної асфальтобетонної суміші, а також з щебеневих (гравійних) матеріалів, оброблених органічними в'яжучими матеріалами виконують у суху погоду навесні і влітку, коли температура повітря не нижче ніж плюс 5 град.C, а восени не нижче ніж плюс 10 град.C. Ремонт дорожнього покриття із застосуванням теплої асфальтобетонної суміші і литого асфальту виконують у суху погоду, коли температура повітря не нижче мінус 10 град.C.

Бетонну суміш готують безпосередньо поряд з місцем ремонтних робіт у малогабаритних пересувних розчиномішалках або бетономішалках примусової дії. У мішалку засипають суміш з піску, ферохромового та гранульованого шлаків і перемішують протягом 1 - 2 хвилин. Одночасно з безперервним перемішуванням у суміш поступово додають рідке скло, розбавлене водою до щільності 1,38 г/куб.см, продовжуючи перемішувати суміш протягом 2 - 3 хвилин (п. 6.27 Правил).

Після закладання вибоїни бетонною сумішшю на основі рідкого промислового скла рух транспорту по відремонтованому покриттю дозволяється через 5 - 7 годин (п. 6.31 Правил).

Згідно з п. 6.92 Правил Укладання нового асфальтобетонного шару поверх існуючого можна здійснювати без розігрівання або з розігріванням старого покриття:

а) у першому випадку старе покриття спочатку оброблюють органічним розчином (соляровим маслом, гасом тощо) у кількості 0,1 - 0,15 літра на квадратний метр, а потім рідким бітумом у кількості 0,3 - 0,5 літра на квадратний метр; не пізніше ніж через 3 - 5 годин після цього укладають асфальтобетонне покриття;

б) у другому випадку старе покриття розігрівають до температури не вище ніж плюс 180 град.C і відразу укладають новий шар або виконують технологічні операції, які здійснюють під час регенерації дорожнього покриття методом термоукладання;

в) в усіх випадках перед виконанням ремонтних робіт старе покриття ретельно очищують від пилу і забруднень.

Пунктами 6.94-6.96 Правил встановлено наступне.

Для заміни дорожнього покриття (верхнього або всіх його шарів) використовують дорожні фрези холодного або термічного фрезерування асфальтобетонного покриття або автобетоноломи для видалення цементно-бетонного покриття.

Для того, щоб видалений термічним фрезеруванням асфальтобетон був придатним для повторного використання, температура розігрівання дорожнього покриття не повинна перевищувати плюс 180 град.C.

Після видалення дорожнього покриття або верхнього його шару виконують такі підготовчі роботи:

а) очищують оголену поверхню основи дорожнього одягу або незрізаного шару покриття;

б) закладають дрібні пошкодження;

в) у разі необхідності підґрунтовують поверхню рідким бітумом у кількості 0,5 - 0,8 або 0,2 - 0,3 літра на квадратний метр для обробки відповідно основи або нижнього шару асфальтобетонного покриття.

Під час зміцнення дорожнього одягу режим укладання й ущільнення асфальтобетонної суміші та інших матеріалів у конструктивних шарах дорожнього одягу приймають таким, як і для нового їх будівництва.

Також норми щодо технологічного процесу капітального ремонту дорожнього покриття зазначено у ДБН 2015.

Враховуючи норми, наведені у Технічних правилах ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів та ДБН 2015, господарський суд погоджується з доводами відповідача, що роботи з капітального ремонту дороги проводяться не окремо по видам робіт по усій вулиці, а комплексно по певним відрізкам (50-100м), що унеможливлювало їх виконання у повному обсязі і у такому порядку з 18.11.2016 по 28.02.2017 та у тривалі періоди березня 2017 року.

З наявного у справі листування відповідача з позивачем, враховуючи предмет договору - капітальний ремонт дороги, умови п. 2.2 Договору та вимоги ДБН, вбачається вчинення відповідачем дій (доведення до відома позивача як замовника) про настання несприятливих погодних умов та неможливості проведення підрядних робіт у зимовий час, що оцінюється судом як правомірна поведінка відповідача, у тому числі в силу приписів ст. 847 Цивільного кодексу України.

Як визнає сам позивач, зважаючи на наведені вище обставини, він усвідомлював при підписанні Договору, що взимку не будуть виконуватись такі роботи, а тому суд доходить висновку про наявність вини і позивача при встановленні відповідних домовленостей щодо строків виконання робіт згідно складеного графіку.

Оскільки відповідно до наданої Чернігівським обласним центром гідрометеорології інформації температура повітря була нижчою за температуру, визначену у нормах ДБН В.2.3-4:2015, відповідач обєктивно не міг приступити до виконання будівельних (підрядних) робіт, як підготовчих, так і влаштування покриття та основи дорожнього одягу з асфальтобетонних сумішей, у період з 18.11.2016 по 28.02.2017 та тривалі періоди березня 2017, а тому суд доходить висновку про відсутність вини, а саме умислу або необережності, у діях відповідача.

Також суд враховує ту обставину, що початок виконання підрядних робіт відповідачем за несприятливих погодних умов та поетапно по видам робіт по усій ділянці згідно графіку, міг призвести до порушення державних будівельних норм, умов договору, якості підрядних робіт, значних незручностей автомобілістів і пішоходів, і викликало б значне соціальне невдоволення населення.

Як ще одну підставу невиконання своїх зобовязань за Договором відповідач зазначає збільшення кошторисної вартості робіт у звязку зі значним збільшенням з 01.01.2017 розміру мінімальної заробітної плати та підвищенням виробниками цін на асфальтобетонну суміш, а також відмову позивача збільшити ціну Договору.

Статтею 8 Закону України Про державний бюджет на 2017 рік установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень.

Проте відповідачем не надано суду економічного обґрунтування та доказів на підтвердження того, що зі збільшенням мінімальної заробітної плати збільшилась заробітна плата працівникам ТОВ «Шляхо-будівельне управління №14», у тому числі, що працівники отримують мінімальну заробітну плату, а тому доводи відповідача у цій частині господарським судом не приймаються.

На підтвердження підвищення виробниками цін на асфальтобетонну суміш відповідачем надано копії листів ТОВ Агротранс-Північ від 28.03.2017 №16 та ТОВ Чернігівагрошляхбуд від 28.03.2017 №577.

Відповідно до ч. 3 ст. 844 Цивільного кодексу України Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 5 ст. 844 Цивільного кодексу України у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Статтею 856 Цивільного кодексу України визначено, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Відповідно до ч. 3 ст. 320 Господарського кодексу України підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими.

Згідно з ч. 4 ст. 321 Господарського кодексу України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у разі відмови замовника - розірвання договору в установленому порядку.

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що за відсутності вини замовника, зупинення (притримання) виконання робіт підрядником у звязку із здорожчанням їх вартості є неправомірним. Такі спірні обставини вирішуються у порядку, визначеному наведеними правовими нормами.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про неможливість виконати роботи внаслідок підвищення виробниками цін на асфальтобетонну суміш та відмовою позивача збільшити ціну договору господарським судом також не приймаються.

При цьому, як вважає суд, позивачем також не доведено, які саме ним понесено збитки внаслідок невиконання відповідачем умов Договору, оскільки невиконання відповідачем визначених Договором робіт не встановлює для позивача обовязків щодо оплат, відшкодування вартості таких робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає з боку відповідача вини у формі умислу або необережності у порушенні зобовязань за Договором, оскільки невиконання таких зобовязань зумовлено, у тому числі погодними умовами, необхідністю виконання робіт комплексно по певним відрізкам, а не окремо по видам робіт, що не відповідає умовам графіку, і що, у свою чергу, усвідомлював позивач при укладанні Договору і погодженні графіку, виникненням значного соціального невдоволення через невиправдані незручності протягом тривалого часу, що з огляду на принципи справедливості, розумності та добросовісності є не менш важливим ніж формальне дотримання графіку робіт, який, як вже встановлено судом, не є належно обґрунтованим. Натомість, у спірних взаємовідносинах вбачається двостороння вина у встановленні строків та порядку виконання робіт за відповідними графіком.

Зважаючи на викладене, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій (пеня та штраф) у частині з зазначених позивачем невиконаних підрядних робіт.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України).

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Інші докази та пояснення позивача судом до уваги не беруться, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Керуючись ст. 22, 32-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 31.10.2017.

СуддяВ.В. Шморгун