Рішення № 69902623, 23.10.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2017 рокуСправа № 921/524/17-г/13Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув матеріали справи

за первісним позовом: Борщівської міської ради, вул. Грушевського, 2, м.Борщів, Тернопільська область, 48700

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - свердловину для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Борщівської міської ради, вул. Грушевського, 2, м.Борщів, Тернопільська область

про стягнення 198 124,52 грн витрат, понесених ФОП ОСОБА_1 на самочинне будівництво свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери

За участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Міська І.В., довіреність №1789/07-18 від 25.09.2017 року

відповідача за первісним (позивача за зустрічним): ОСОБА_3, довіреність б/н від 09.10.2017 року

Учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснюється за відсутності відповідного клопотання.

В судовому засіданні 23.10.2017 року відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Борщівська міська рада, м. Борщів, Тернопільська область, звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Тернопіль, про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - свердловину для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2017 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2017 на 11 год.00 хв.

У відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 13.10.2017 року на 9 год. 30 хв. та на 23.10.2017 року на 10 год. 30 хв. з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

13.10.2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся у даній справі із зустрічною позовною заявою (вх.№633 від 13.10.2017) до Борщівської міської ради, відповідно до якої просить суд стягнути з Борщівської міської ради 198 124,52 грн витрат, понесених ФОП ОСОБА_1 на самочинне будівництво свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери.

Вказану зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, про що винесено відповідну ухвалу від 13.10.2017 року.

23.10.2017 року від Борщівської міської ради надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№18929 від 23.10.2017) в частині зазначення індивідуалізуючих ознак об'єкта нерухомого майна, та просить суд визнати за Борщівською міською радою право власності на об'єкт нерухомого майна, який був самочинно збудований фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності Борщівської міської ради - водозабірну споруду Свердловина №1 по вул. С.Бандери у м. Борщів Тернопільської області, і яка зареєстрована в Геолого-екологічному центрі Львівської геологорозвідувальної експедиції ДП НАК "Надра України" 09 серпня 2011 року, реєстраційний №750, та побудована для здійснення водопостачання 40-квартирного житлового будинку по вул. С.Бандери в м. Борщів Тернопільської області. Копію вказаної заяви вручено в судовому засіданні представнику ФОП ОСОБА_1

Подану заяву про уточнення позовних вимог судом прийнято як таку, що не суперечить положенням ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні 23.10.2017 року суд перейшов до розгляду спору по суті.

Представник Борщівської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги по первісному позову (з урахуванням заяви вх.№18929 від 23.10.2017) повністю підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, стверджує про те, що ФОП ОСОБА_1 самочинно на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Борщова в особі Борщівської міської ради, здійснено будівництво нерухомого майна - артезіанської свердловини для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери, на яку, керуючись ч.5 ст.376 ЦК України, просить суд визнати право власності.

Представник ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечень щодо первісного позову не подав. Водночас, підтримав викладене у зустрічній позовній заяві (вх.№633 від 13.10.2017), відповідно до якої не заперечує факту самочинного будівництва ФОП ОСОБА_1 свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери, як і не заперечує щодо визнання права власності на таку свердловину за Борщівською міською радою. Поряд з цим, керуючись ч.6 ст.376 ЦК України, просить суд стягнути з Борщівської міської ради 198124,52 грн витрат, понесених ФОП ОСОБА_1 на таке будівництво. Додатково до зустрічної позовної заяви долучено копії проектно-технічної документації на свердловину по вул. С.Бандери в м. Борщеві, докази в підтвердження понесених витрат.

23.10.2017 року від Борщівської міської ради надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№18928 від 23.10.2017), підтриманий її представником в судовому засіданні, відповідно до якого міська рада не заперечила проти зустрічного позову у разі задоволення первісного позову про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - водозабірну споруду Свердловина №1 по вул. С.Бандери у м. Борщів Тернопільської області, яка зареєстрована в Геолого-екологічному центрі Львівської геологорозвідувальної експедиції ДП НАК "Надра України" 09 серпня 2011 року, реєстраційний №750 та побудована для здійснення водопостачання 40-квартирного житлового будинку по вул. С.Бандери в м.Борщів Тернопільської області. Крім того, в судовому засіданні 23.10.2017 представник Борщівської міської ради зазначив, що заперечень щодо розрахунку заявленої до стягнення суми витрат не має.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

- рішенням виконавчого комітету Борщівської міської ради від 16 вересня 2010 року №393 Приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проектно-вишукувальних робіт для будівництва свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери.

У 2011 році Борщівським міським головою погоджено заяву про наміри ПП ОСОБА_1 щодо будівництва водозабору Q=4м3/год, Н=100 м2 для водопостачання житлового будинку по вул. С.Бандери в м. Борщів Тернопільської області.

В подальшому, 24.05.2011 року, між ДП НАК "Надра України", від імені якої діє Львівська геологорозвідувальна експедиція (як Підрядником) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір на виконання геологорозвідувальних робіт №35/11, предметом якого зазначено - буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини глибиною 100м в м. Борщові по вул. С.Бандери Тернопільської області.

За умовами вказаного Договору (п.п. 2.1, 3.1) визначено кошторисну вартість робіт - 88912,12 грн (з ПДВ), яку Замовник зобов'язався оплатити наступним чином:

- перерахувати в 10-денний термін з дня підписання договору аванс в розмірі 50% від кошторисної вартості робіт. Після виконання робіт Підрядником на суму авансу, згідно проміжних актів виконаних робіт, надалі роботи продовжуються при авансуванні; - наступного етапу робіт в розмірі 30% від загальної вартості робіт. Остаточний розрахунок проводиться на протязі 10 днів згідно двосторонньо затверджених актів виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, в липні 2011 року, за замовленням ФОП ОСОБА_1, за адресою вул. С.Бандери в м. Борщів проведено будівництво водозабірної споруди - Свердловина №1, глибиною 100,0 м, яку зареєстровано в Геолого-екологічному центрі Львівської ГРЕ 09.08.2011 року, реєстраційний №750, та видано паспорт водозабірної споруди.

Листом від 03.08.2017 року за вих.№1406/02-18 Борщівська міська рада звернулася до ФОП ОСОБА_1 із вимогою надати інформацію про те, чи звертався останній до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у порядку, визначеному вимогами Земельним кодексом України та Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери, вихідних даних, містобудівних умов та обмежень для будівництва зазначеної свердловини на воду; чи була вказана свердловина прийнята в експлуатацію та чи було проведено процедуру державної реєстрації права власності на таку.

У відповідь на вказаний лист, ФОП ОСОБА_1 листом від 10.08.2017 року повідомив про те, що будівництво свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери проводилося на підставі рішення виконавчого комітету Борщівської міської ради від 16 вересня 2010 року (про надання дозволу на виготовлення проектно-вишукувальних робіт для будівництва свердловини), робочого проекту "Водозабір з однієї розвідувально-експлуатаційної свердловини для водопостачання 40 квартирного житлового будинку по вул. С.Бандери в м. Борщів Тернопільської області", паспорту водозабірної споруди та договору про виконання геологорозвідувальних робіт №35/11 від 24.05.2011 року.

Як вказує Борщівська міська рада, звертаючись із первісним позовом, така споруда як артезіанська свердловина, є нерухомим майном, оскільки вона не може існувати без землі та має значення і цінність у її місцезнаходженні, право власності на яку підлягає державній реєстрації (така позиція була відображена у Методичних рекомендаціях стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 №660/5, які втратили чинність 07.04.2014).

Так, за Гірничим законом України, свердловина - це циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами, а гірнича виробка, у свою чергу, це порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід (стаття 1).

При цьому, Водним та Земельним кодексами України використовуються словосполучення "будівництво свердловини" (стаття 110, стаття 150), що є побічною ознакою нерухомого майна, так як технічний стан свердловини - це конструкція їх вибоїв, герметичність та якість цементування обсадних колон, надійність та герметичність гирлового обладнання.

Частиною 1 ст.181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Враховуючи вищевикладене, а також приписи чинного законодавства, суд погоджується із твердженнями позивача (Борщівської міської ради) про те, що водозабірна споруда (Свердловина №1, будівництво якої здійснено по вул. С.Бандери в м. Борщів Тернопільської області) є нерухомим майном, право власності на яке підлягає державній реєстрації.

Також, як вказує позивач (Борщівська міська рада), право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (ст.90 Земельного кодексу України), землекористувачі (ст.95 ЗК України), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (ст.102-1 ЗК України) або з інших передбачених законом підстав.

Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на час здійснення будівництва об'єкта) суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Однак, після отримання дозволу на виготовлення проектно-вишукувальних робіт для будівництва свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м.Борщеві по вул. С.Бандери, ФОП ОСОБА_1 не звертався до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у порядку, визначеному нормами Земельного кодексу України та Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва зазначеної свердловини на воду, вихідних даних, містобудівних умов та обмежень для такого будівництва, а також без отримання дозволу на початок проведення підготовчих та будівельних робіт. Будівництво об'єкта (водозабірної споруди) по вул. С.Бандери, в м.Борщів здійснено на земельній ділянці, користувачем (власником) якої ФОП ОСОБА_1 не являвся.

Наведене, зокрема, підтверджується довідкою №1829/02-18 від 29.09.2017 року, виданою Борщівською міською радою про те, що згідно земельно-облікових документів земельна ділянка, на якій збудовано свердловину на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери числиться в землях загального користування (землі запасу) Борщівської міської ради і для будівництва свердловини нікому не надавалась, документація на відведення землі не розроблялась.

Відповідно до частини першої ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У п.4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз'яснено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.

Відсутність звернення ФОП ОСОБА_1 до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у порядку, визначеному Земельним кодексом України, з метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м.Борщеві по вул. С.Бандери, та відсутність рішення Борщівської міської ради про передачу земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 у власність чи в користування, свідчить про факт самочинного будівництва свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м.Борщеві по вул. С.Бандери.

Частинами 2-5 ст.376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5).

В п.12 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз'яснено, що у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, а також те, що: - водозабірна споруда - Свердловина №1 по вул. С.Бандери у м. Борщів Тернопільської області закінчена будівництвом та у встановленому порядку зареєстрована в Геолого-екологічному центрі Львівської геологорозвідувальної експедиції ДП НАК "Надра України" 09 серпня 2011 року, реєстраційний №750 (виготовлено Паспорт водозабірної споруди); - земельна ділянка по вул. С.Бандери в м. Борщів, на якій ФОП ОСОБА_1 споруджено свердловину, перебуває у власності Борщівської об'єднаної територіальної громади і на даний час не відчужена третім особам, на неї не має обтяжень та речових прав з боку третіх осіб; - з матеріалів справи не вбачається, що таке будівництво вчинено з порушенням будівельних норм чи порушує права третіх осіб; - відповідач не заперечує проти первісного позову, а тому суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги, заявлені Борщівською міською радою про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, який був самочинно збудований Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності Борщівської міської ради, а саме: на водозабірну споруду Свердловина №1 по вул. С.Бандери у м. Борщів Тернопільської області, яка зареєстрована в Геолого-екологічному центрі Львівської геологорозвідувальної експедиції ДП НАК "Надра України" 09 серпня 2011 року, реєстраційний №750, та побудована для здійснення водопостачання 40-квартирного житлового будинку по вул. С.Бандери в м. Борщів Тернопільської області.

Щодо зустрічного позову, слід зазначити наступне.

Частиною 6 ст. 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

У разі визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності на самочинно збудоване на ній іншою особою нерухоме майно, розмір витрат на будівництво цього майна, право на відшкодування яких власником (користувачем) земельної ділянки згідно із частиною шостою статті 376 ЦК має особа, яка здійснила таке будівництво, визначається судом на підставі наданих доказів і складається як із понесених витрат на будівельні матеріали, так і з витрат за виконані роботи та оплачені послуги (п.19 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)".

Як вказується в зустрічній позовній заяві, на підставі договору №35/11 на виконання геологорозвідувальних робіт від 24 травня 2011 року, укладеного між ДП НАК "Надра України", від імені якої діє Львівська геологорозвідувальна експедиція (як Підрядником) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник), виконано роботи з буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини глибиною 100 м в м.Борщові по вул. С.Бандери, кошторисна вартість яких становила 88912,12 грн. Дані роботи були виконані у повному обсязі та оплачені ФОП ОСОБА_1 згідно Акту виконаних робіт на буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини глибиною 100 м згідно мікропроекту "Водопостачання житлового будинку в м. Борщові по вул. С.Бандери", а саме: згідно відмітки на вказаному акті 03.06.2011 року оплачено 44456,06 грн, 03.08.2017 року - 22228,83 грн, 11.08.2011 року - 19930,03 грн.

Крім того, як стверджує ФОП ОСОБА_1, ним понесені витрати згідно довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в - в сумі 47916 грн за влаштування трубопроводу від свердловини; в сумі 61308,40 грн - згідно накладної №28 від 05.05.2011 року та квитанції до прибуткового касового ордера №24 від 05.05.2011 року за матеріали, які були використані в процесі влаштування трубопроводу; в розмірі 2830 грн - згідно Розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на влаштування трубопроводу.

Всього, у зустрічній позовній заяві заявлено до стягнення з Борщівської міської ради 198124,52 грн витрат, понесених на будівництво свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки судом задоволено вимогу Борщівської міської ради про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, який був самочинно збудований фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності Борщівської міської ради - водозабірну споруду Свердловина №1 по вул. С.Бандери у м. Борщів Тернопільської області, враховуючи відсутність заперечень Борщівської міської ради щодо відшкодування понесених на будівництво витрат, а також щодо їх розміру, суд також визнає обгрунтованою та неоспореною відповідачем (Борщівською міською радою) вимогу, заявлену ФОП ОСОБА_1 у зустрічному позові щодо стягнення з Борщівської міської ради 198124,52 грн в відшкодування витрат, понесених на будівництво вказаного об'єкта.

У зв'язку із наведеним, зустрічний позов також підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Визнати за Борщівською міською радою (вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Тернопільська область, код 04058485) право власності на об'єкт нерухомого майна, який був самочинно збудований Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності Борщівської міської ради, а саме: на водозабірну споруду Свердловина №1 по вул. С.Бандери у м. Борщів Тернопільської області, яка зареєстрована в Геолого-екологічному центрі Львівської геологорозвідувальної експедиції ДП НАК "Надра України" 09 серпня 2011 року, реєстраційний №750, та побудована для здійснення водопостачання 40-квартирного житлового будинку по вул. С.Бандери в м. Борщів Тернопільської області.

3. Зустрічний позов задовольнити.

4. Стягнути з Борщівської міської ради (вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Тернопільська область, код 04058485) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 198124 грн 52 коп. витрат, понесених на самочинне будівництво свердловини на воду для водопостачання житлового будинку в м. Борщеві по вул. С.Бандери.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано "30" жовтня 2017 року.

Суддя С.Г. Стопник