Ухвала суду № 69902593, 30.10.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

про повернення позовної заяви

30.10.2017р. Справа № 18/2499/12

Суддя Іванко Лідія Андріївна, розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кім-Трейд" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Машинобудівників, 11-А, оф.9, ідент. код 38738363

до публічного акціонерного товариства "Керамік", 36008, м.Полтава, вул.Кагамлика, 37, ідент. код 05513247

про стягнення 796296 грн.

встановив:

- позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору встановлені ст.4 вказаного Закону (за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до ст. 7 Закону України від 21.12.2016 року №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб -1600,00 грн.

В п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1260/2012 від 17.09.2012р. "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" встановлено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

З поданих до суду матеріалів вбачається, що позивачем ставиться позовна вимога майнового характеру, а саме, стягнення грошових коштів в розмірі 796296 грн.

При цьому в якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано ксерокопію квитанції від 23.10.2017 р. про сплату 1600,00 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі та з порушенням встановленого Законом порядку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

- відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пункт 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку" , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належними доказами виконання позивачем обов'язку, покладеного на нього ст. 56 ГПК України, є опис вкладення до цінного листа із зазначенням у ньому кількості відправлених документів та їх назви, і поштова квитанція.

При цьому, позовні матеріали взагалі не містять доказів направлення позовної заяви відповідачу. Зазначені в п.6 Додатку до позовної заяви докази направлення позовної заяви відповідачу в матеріалах відсутні (підтверджується Актом загального відділу господарського суду Полтавської області від 24.10.2017 року (додається).

Відповідно до приписів п.6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 4,6 ст. 63, ст.86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява та документи, зазначені в ній, як додатки, акт загального відділу від 24.10.2017 року.

Суддя Іванко Л.А.