Вирок № 69900289, 31.10.2017, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/2235/15-к

ОСОБА_1 провадження 1-кп/580/4/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Бакланова Р. В.

суддів - Чхайла О.В., Стеценка В.А.

за участю секретаря - Гладкової С.В.

прокурора - Ситника Р.Г.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, що зареєстрований за адресою - вул. Карла Маркса, 5 с. Синівка Липоводолинського району Сумської області, проживає за адресою - вул. Сорочинська, 1 м. Полтава, не судимого,-

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 315, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 , ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 317 КК України

встановив:

1. В кінці березня 2015 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_4 , який на той час працював охоронником території СФГ «Обрій», яке знаходиться по вул. Лебединській, 19 в с. Синівка Липоводолинського району Сумської області, за ініціативи ОСОБА_1, з метою незаконного збагачення та вчинення крадіжки чужого майна, таємно, у відсутності сторонніх громадян, під час нічного чергування ОСОБА_4, перебуваючи на території орендованій СФГ «Обрій», яка знаходиться в с. Синівка по вул. Лебединській, 19 Липоводолинського району Сумської області, та реалізовуючи свій злочинний намір на вчинення крадіжки дизельного пального, переконавшись що вони діють таємно, підійшли до заправного пункту, де з заправної бочки викрали 70 літрів дизельного пального, заливши його в три каністри ємністю по 20 літрів та каністру ємністю 10 літрів. Викраденим розпорядилися на власний розсуд, завдавши майнової шкоди СФГ «Обрій» на 1295 гривень.

ОСОБА_1, який раніше неодноразово перебував на території СФГ «Обрій», яке знаходиться в с. Синівка Липоводолинського району Сумської області по вул. Лебединській, 19, було достовірно відомо, що в ангарі який використовується для зберігання сільськогосподарської техніки зберігається насіння сої, та він знав, що замок за допомогою якого зачиняються двері до даного ангару є пошкодженим а саме відчиняється без ключа. Реалізовуючи свій намір на викрадення чужого майна, а саме насіння сої, 6 квітня 2015 року, близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_1 проник через хвіртку в паркані який огороджує територію СФГ «Обрій» на охоронювану територію господарства, де діючи таємно підійшов до дверей ангару та докладаючи фізичного зусилля руками, різко смикнув до низу нижню частину замка і таким чином відкрив його, після чого відчинив двері та таким чином проник до середини приміщення ангару. Перебуваючи в ангарі та переконавшись, у таємності своїх дій ОСОБА_1 викрав шість мішків з насінням сої, загальною вагою 218 кг. 400 гр. вартістю 8 грн. за кг. на суму 1747 грн., які по одному виніс з території господарства. Викраденим ОСОБА_1 в подальшому розпорядився на власний розсуд, а саме на велосипеді перевіз до не жилого господарства належного ОСОБА_5, яке знаходиться в с. Синівка по вул. Карла Маркса, де воно в подальшому в ході огляду було вилучене працівниками міліції.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в середині травня 2015 року під час відпочинку в барі в с. Синівка Липоводолинського району Сумської області, під час розмови з ОСОБА_1, вирішили спільно вчинити крадіжки дизельного пального. Досягнувши домовленості на спільне вчинення злочину ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили приміщення бару та пройшли до господарства ОСОБА_1 де останній взяв шланг, за допомогою якого вони планували зливати дизельне пальне з техніки, після чого вони пішли до території СФГ «Обрій», яке знаходиться в с. Синівка Липоводолинського району Сумської області по вул. Лебединській, 19. З метою незаконного збагачення та вчинення крадіжки чужого майна, таємно, у відсутності сторонніх осіб, повторно, реалізовуючи свій злочинний намір на вчинення крадіжки дизельного пального, переконавшись у таємності своїх дій, через отвір у паркані проникли на території СФГ « Обрій» та пройшли до ангару, де взяли 5 каністр ємнічстю по 20 літрів кожна та прийшовши на стоянку транспорту з трьох тракторів марки МТЗ та автомобіля марки ЗІЛ викрали дизельне пальне в загальній кількості 100 літрів вартістю 18 грн. 50 коп. літр, заливши його у каністри. Викраденим розпорядилися на власний розсуд, завдавши майнова шкода СФГ «Обрій» на суму 1850 гривень.

В кінці травня 2015 року неповнолітній ОСОБА_6 під час перебування в господарстві ОСОБА_1, яке знаходиться в с. Синівка по вул. Карла Маркса, 5 вирішили вчинити крадіжку дизельного пального з території СФГ «Обрій», яка знаходиться в с. Синівка по вул. Лебединській, 19. Переслідуючи мету незаконного збагачення та вчинення крадіжки чужого майна, таємно, у відсутності сторонніх осіб, повторно, реалізовуючи свій намір на вчинення крадіжки дизельного пального, о 00 год. 30 хв., взявши з собою шланг, мішки та дві каністри обємом по 20 літрів кожна, прийшли до території СФГ та переконавшись у таємності своїх дій, через отвір у паркані проникли на території СФГ «Обрій» та пройшли до стоянки транспорту, де з трактора МТЗ 80 викрали 30 літрів дизельного пального, заливши його в принесені каністри. Викраденим розпорядилися на власний розсуд завдавши СФГ « Обрій» збитків на суму 555 гривень.

У кінці червня 2015 року, ОСОБА_1, під час відпочинку в барі розташованому в с. Синівка, разом з ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, вирішили повторно вчинити крадіжку дизельного пального з заправної бочки, яка знаходиться на території СФГ «Обрій». Переслідуючи мету незаконного збагачення та вчинення крадіжки чужого майна, таємно, у відсутності сторонніх осіб, повторно, реалізовуючи свій злочинний намір на вчинення крадіжки дизельного палива, о 1 год. 00 хв., через отвір у паркані зі сторони автодороги ОСОБА_4 та ОСОБА_1, зайшли на охоронювану територію СФГ «Обрій», яке знаходиться в с. Синівка по вул. Лебединській, 19 де проникли до ангару, взявши 5 каністр обємом по 20 літрів та 10 каністр обємом по 10 літрів пройшли до заправної бочки, де переконавшись у таємності своїх дій, з заправної бочки викрали 200 літрів дизельного пального заливши його в принесені каністри. Викраденим розпорядилися на власний розсуд, завдавши таким чином майнова шкоди СФГ « Обрій» на суму 2900 гривень.

1 липня 2015 року, ОСОБА_6, під час відпочинку в одному з барів розташованому в с. Синівка, разом з ОСОБА_1, вирішили разом вчинити крадіжку трансформаторного масла. 3 липня 2015 року о 00 год. 30 хв. з метою незаконного збагачення та вчинення крадіжки чужого майна, таємно, у відсутності сторонніх осіб, повторно, реалізовуючи свій намір на вчинення крадіжки ОСОБА_6 разом з ОСОБА_1, взявши в господарстві ОСОБА_1 дві каністри обємом по 20 літрів та ключ, прийшли до трансформаторної підстанції № 57, яка знаходиться в с. Синівка по вул. Садовій Липоводолинського району Сумської області та перебуває на балансі ПАТ «Сумиобленерго» де переконавшись у таємності своїх дій, почали викрадати масло, зливаючи його з баку до каністри, яку тримав в руках ОСОБА_6, але з причин, що не залежали від його волі останній не зміг втримати в руках каністру та впустив її на землю, втративши при цьому контроль за витоком масла. Злякавшись, оскільки потоком масла їх облило та частина масла витекла на землю, закрутивши болт на ємності підстанції та забравши каністру, в якій було 8 літрів викраденого масла залишили місце події. Після виявлення крадіжки працівниками філії Роменського РЕМ ПАТ « Сумиобленерго» було проведено замірювання масла у підстанції № 57 та виявлено відсутність 25 кілограмів. Вартість одного кілограм трансформаторного масла марки Т-1500, ДСТУ 982-80, становить 44 грн. 95 коп. Загальна сума збитків склала 1123грн. 75 коп. Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_1, виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні крадіжок визнав повністю суду пояснив, що він працював у СФГ «Обрій» робітником, потім водієм. У березні 2015 року разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_6, у них виник умисел на скоєння крадіжки дизельного пального. Вони проникли на територію СФГ «Обрій», набрали пальне у три каністри обємом 20 літрів, які взяли там, це були порожні каністри від гербіцидів. Вони продали дизельне пальне. Через деякий час у них знову виник умисел викрасти пальне. Вони проникли на територію СФГ «Обрій» та з ємності заправки викрали дизельне пальне. ОСОБА_9 подав шланг з ємності, а він наливав у каністри. У подальшому дизельне пальне продали. Через певний час у них виник умисел викрасти сою. Цього разу раз вони вже зламали замок на складі та проникли всередину. ОСОБА_9, на той час працював там охоронцем і знав, де знаходиться соя і як її можна винести. Вони викрали сою і привезли до покинутої будівлі, яка знаходиться біля будинку у якому він на той час проживав. Спочатку хотіли продати, але передумали, і соя залишилась там лежати. У травні 2015 року він з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 викрали 100 літрів дизельного пального на території СФГ «Обій», але заховали його на території СФГ «Обрій», після цього повернулись зранку, забрали каністри та продали це дизпальне ОСОБА_10. Йому продавали все дизпаливо. У кінці травня 2015 року таким же чином викрали 30 літрів дизпалива з СФГ «Обрій». У червні 2015 року він з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з СФГ «Обрій» викрали 200 літрів дизельного пального, яке сховали в кущах на території СФГ «Обрій», потім приїхав ОСОБА_10 і забрав це дизпальне. У кінці червня 2015 року він почув, що люди викрадають трансформаторне мастило і використовують його як дизельне пальне. У нього виник умисел викрасти трансформаторне мастило. Він з ОСОБА_6 не змогли довести свій умисел до кінця, оскільки був дуже сильний тиск, і вони викрали не значну кількість. Вони не очікували, що рідина хлине на них з такою силою, вони закрутили назад пробку та пішли. Трансформаторне мастило потрапило на одяг та на шкіру, їм стало страшно, тому і втекли. У скоєному розкаявся.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та вчинення закінченого замаху на злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб; крім того суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати по ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням до сховища; крім того суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинену повторно за попередньою змовою групою осіб.

2. Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що (відтворюється дослівно):

Не зупинившись на вчиненому в середині травня 2015 року, точну дату під час проведеного досудового розслідування встановити не представилось можливим, близько 00.30 год. у ОСОБА_1, який спільно з неповнолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 відпочивав у барі належному ФОП ОСОБА_10 в с. Синівка, виник злочинний умисел на вчинення крадіжки дизельного палива з території СФГ «Обрій», яке знаходиться в с. Синівка по вул. Лебединській, 19. Достовірно знаючи, що ОСОБА_6 є неповнолітнім, при цьому діючи умисно та цілеспрямовано на те щоб викликати у нього рішучість взяти участь у вчиненні крадіжки, шляхом застосування психічного впливу, ОСОБА_1 користуючись своїм авторитетом перед ОСОБА_8, почав розповідати йому про легкість заробітку грошей шляхом вчинення крадіжок, а потім запропонував йому спільно вчинити злочин за участь в якому він пообіцяв ОСОБА_8 грошову винагороду. Внаслідок впливу на свідомість неповнолітнього ОСОБА_1 викликав бажання та рішучість у ОСОБА_8 взяти участь у вчиненні злочинів спільно з ним. В той час у барі також знаходився і ОСОБА_7 з яким ОСОБА_1 також домовився про спільне вчинення крадіжки дизельного палива так, як раніше вони вже спільно вчиняли крадіжки. Досягнувши домовленості на спільне вчинення злочину ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .залишили приміщення бару та пройшли до господарства ОСОБА_1 де останній взяв шланг, з допомогою якого вони планували зливати дизельне пальне з техніки, після чого вони пішли до території СФГ «Обрій», де через отвір у паркані зі сторони автодороги проникли на територію та пройшли до ангару з якого взяли 5 каністр обємом по 20 літрів кожна пройшли на стоянку транспорту. Підійшовши до тракторів, при цьому реалізовуючи д спільний намір на вчинення крадіжки дизельного палива, переконавшись що за протиправними діями не спостерігають сторонні особи, тобто таємно, переслідуючи корисливий мотив та мету протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у заподіяння власнику майна матеріальної шкоди та бажаючи настання таких наслідків діючи повторно та з прямим умислом, ОСОБА_1 з трьох тракторів марки МТЗ та автомобіля марки ЗІЛ до раніше приготованих каністр злив дизельне паливо в загальній кілько сті 100 літрів, при цьому ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_1 відволікав собаку, а ОСОБА_7 слідкував за тим, щоб їхні дії не були викриті та припинені охоронниками господарства. Після чого ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перенесли каністри з викраденим дизельним паливом до нежилої частини гуртожитку, який знаходиться біля території СФГ «Обрій» і залишили їх там, а наступного дня ОСОБА_1 велосипедом перевіз дані каністри нежилого господарства належного ОСОБА_5, яке знаходиться в с. Синівка по вул Маркса, а потім продав ОСОБА_10, тобто розпорядився ним за власним розсудом. Втягнувши неповнолітнього ОСОБА_8 у злочинну діяльність ОСОБА_1 повторно у кінці травня 2015 року та 03.07.2015 року залучав його до спільного вчинення крадіжок на території с. Синівка Липоводолинського району.

На початку липня 2015 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, близько 22.00 год, до господарства, яке знаходиться в с. Синівка по вул. Карла Маркса, 8 та належить ОСОБА_5, ОСОБА_1 запросив ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, при цьому достовірно знаючи та усвідомлюючи факт неповноліття останнього. В той час ОСОБА_1 мав вільний доступ до вище вказаного господарства та використовував його у власних потребах на підставі того, що власник на період своєї відсутності в селі доручив бабі ОСОБА_1 - ОСОБА_11 за ним доглядати. ОСОБА_1 будучи особою яка протягом тривалого часу вживає наркотичні засоби, зокрема особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс», з метою викликати у неповнолітнього бажання вжити наркотичний засіб спільно з ним, при цьому усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, нехтуючи встановленими у суспільстві нормами моралі повязаними з осудом наркоманії, навмисно почав розмову з ОСОБА_6, щодо вживання особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабісу», в ході якої ОСОБА_1 розуміючи, що зазначена особа раніше ніколи не вживала жодних наркотичних засобів, навмисно почав апелювати тим, що вживання особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабісу» викликає у людини почуття ейфорії та відчуття чудового настрою, приховуючи при цьому пагубні наслідки для життя та здоровя споживача наркотику та залежність, яку він викликає. У ОСОБА_8 під впливом пропозиції та подальшого умовляння ОСОБА_1 до вживання наркотичного засобу, виникло бажання вжити особливо - небезпечний наркотичний засіб «каннабіс», який йому розрекламував на його думку досвідчений ОСОБА_1, який начебто не порадив йому «поганого». В цей час ОСОБА_1, розуміючи, що досяг своєї злочинної мети спрямованої на схиляння неповнолітнього ОСОБА_6 до вживання небезпечного наркотичного засобу «каннабісу», надавши приміщення залу вище зазначеного будинку, запросив до неї останнього та приготувавши пристрій для куріння небезпечного наркотичного засобу «каннабісу», використавши при цьому відро та частину пластикової пляшки, засипав до її горловини особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс» підпалив його та передав неповнолітньому вдихнути дим від згорання наркотичного засобу, що останній і зробив два рази, тобто таким чином вжив наркотичний засіб. Схиливши неповнолітнього ОСОБА_8 до вживання наркотичних засобів включно до 23.07.2015 року систематично спільно з ним та іншим неповнолітнім - ОСОБА_12 продовжив вживати особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс» на території с. Синівка Липоводолинського району, тобто внаслідок його протиправних дій у неповнолітніх виник потяг до вживання наркотиків і вживаючи їх вони завдавали непоправну шкоду здоровю.

5 липня 2015 року, близько 22.00 год. ОСОБА_1 запросив неповнолітнього знайомого - ОСОБА_6, якого він напередодні схиляв до вживання наркотичних засобів, спільно з його неповнолітнім товаришем ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 до приміщення не діючої лікарні, яка знаходиться в с. Синівка по вул. Леніна, з метою подальшого вживання там шляхом куріння особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабісу». При цьому він достовірно знав та усвідомлював те, що ОСОБА_12 є неповнолітнім. ОСОБА_1 будучи особою яка протягом тривалого часу вживає наркотичні засоби, зокрема особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс», з метою викликати у неповнолітнього ОСОБА_12 бажання вжити наркотичний засіб спільно з ним при цьому усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, нехтуючи встановленими у суспільстві нормами моралі повязаними з осудом наркоманії, навмисно завів з ним розмову, щодо вживання особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабісу», в ході якої ОСОБА_1 розуміючи, що ОСОБА_12 раніше ніколи не вживав жодних наркотичних засобів, навмисно почав апелювати що вживання особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабісу» викликає у людей почуття ейфорії та відчуття чудового настрою і при цьому приховуючи пагубні наслідки для життя та здоровя споживача наркотику та залежність, яку він викликає. Всупереч вмовляням ОСОБА_1 ОСОБА_12 відмовився вживати даний наркотичний засіб, але ОСОБА_1 маючи меті до кінця реалізувати свій злочинний намір на схиляння неповнолітнього до вжив наркотичних засобів почав у його присутності вживати шляхом куріння «каннабіс» і при цьому знову його пропонувати ОСОБА_12 та бажаючи остаточно викликати рішучість останнього на вжиття наркотику, у присутності неповнолітнього ОСОБА_6 який з ним спільно в той час вживав наркотичний засіб, почав говорити про те, що ОСОБА_12 не вживає з ними каннабіс, адже не вміє цього робити. Під впливом пропозиції та подальшого умовляння ОСОБА_1 до вживання наркотичного засобу в ОСОБА_12 виникло бажання вжити особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс», який йому розрекламував ОСОБА_1. В цей час ОСОБА_1, розуміючи, що досяг своєї злочинної мети спрямованої на схиляння неповнолітнього ОСОБА_12 до вживання особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабісу», передав останньому саморобний пристрій для куріння наркотичного засобу, в якому вже був «каннабіс» приготований для вживання та ОСОБА_12 декілька разів вдихнув у легені дим від згорання наркотичного засобу, тобто таким чином його вжив. Схиливши неповнолітнього ОСОБА_12 до вживання наркотичних засобів ОСОБА_1 включно до 23.07.2015 року систематично спільно з ним та іншим неповнолітнім - ОСОБА_8 продовжив вживати особливо небезпечний наркотичний засіб «каннабіс» на території с. Синівка Липоводолинського району, тобто внаслідок його протиправних дій у неповнолітніх виник потяг до вживання наркотиків і вживаючи їх вони завдавали непоправну шкоду своєму здоровю.

Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані: по ч. 1 ст. 304 КК України втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність; по ч. 2 ст. 315 КК України - схиляння до вживання наркотичних засобів, вчинене повторно, щодо неповнолітнього, ч. 1 ст. 317 КК України - організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою -

Прокурором до суду був направлений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015200210000235 від 25 липня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 315, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 , ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 317 КК України.

21 грудня 2015 року вироком Лебединського районного суду Сумської області (а.с.253-257) ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і призначене покарання по ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки; по ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначене покарання у виді позбавлення волі строком на три роки; застосовано ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік. ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання: по ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки; по ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. Застосовано ст. ст.. 75, 104 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік.

Пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення ґрунтується на показах свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_12 протоколах слідчих експериментів з їх участю, висновках експертів, протоколах огляду місця події.

Але, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення по ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 304 КК Украъни, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші як самі по собі, так і в сукупності прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, але суду пояснив, що вживати наркотичні засоби він нікого не змушував. ОСОБА_6 чудово розумів і знав, що це таке. Він не застосовував до ОСОБА_6 ні психологічного, ні фізичного тиску. На той час в с. Синівка на сміттєзвалищі росла конопля. ОСОБА_6 знав, що там росте конопля і що це таке також знав це і ОСОБА_9, тому що це було поблизу його будинку. Вони зібралися вирішили покурити «каннабіс», він зробив пристрій для куріння, під час вживання їх затримали. Чи вживав раніше коноплю ОСОБА_6, йому це не відомо. Вживали коноплю в тому самому місці де і зберігали 200 літрів викраденого пального, біля виїзду з території СФГ «Обрій», у кущах в лісосмузі. Вони вперше спробували в будинку, цей будинок покинутий власником і там ніхто не проживає. Він не схиляв ОСОБА_12 до вживання коноплі, він вже знав, що воно таке, тому що він йому підказував, що робити, поправляв, що він не правильно відрізав пляшку. ОСОБА_12 до цього вживав «каннабіс». Вперше вживали в покинутому будинку, потім на горищі недобудованої лікарні, де вже знаходився прилад для куріння. Чи вживав коноплю ОСОБА_13 він не памятає, оскільки він не є товариським. Коноплю рвали всі втрьох, він ОСОБА_9 і ОСОБА_6, це було під кінець літа 2015 року. Сушили коноплю відразу на вогнищі у покинутих будівлях. Вперше були всі: він, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, пристрій викинули там же. Наступного разу вони відпочивали у барі всі разом, це було близько тижня потому, і ОСОБА_9 запропонував покурити коноплю. Вони всі погодились і пішли. Конопля була у ОСОБА_14 Курили на горищі покинутої лікарні. Всього курили разів сім чи вісім в цій же компанії. ОСОБА_12 та ОСОБА_6 були однолітками, і їм було по 16 років, а ОСОБА_9 було 22 роки. Пропонували курити коноплю інколи він, інколи ОСОБА_15, інколи ОСОБА_6 Він розповідав ОСОБА_6 про наслідки вживання каннабісу, казав, що за це може бути відповідальність і може настати спяніння.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що у квітні 2015 року він познайомився з ОСОБА_1, і вони почали товаришувати. В середині літа 2015 року ОСОБА_9 показав йому і ОСОБА_1, де росте конопля. Вони вирвали коноплі та поклали їх у кишені. Що це конопля сказав ОСОБА_9. Коли зірвали, пішли курити, до ОСОБА_1, але не до його будинку а до покинутого будинку, який був напроти. Дорогу до будинку показав ОСОБА_1, у будинку він розвів вогонь і на алюмінієвій пластині висушив коноплю. У будинку їх було двоє: він і ОСОБА_1 Вони курили коноплю за допомогою відра з водою та пластикової пляшки, які приготував ОСОБА_1 Він тоді вперше курив коноплю. Його ніхто не примушував курити коноплю. Він курив коноплю за кампанію. Всього він курив коноплю два або три рази. Коли покурили з ОСОБА_1, розійшлись по домівкам. Через два дні курили в тому ж самому місці, таким же самим способом. Будинок, де вони курили, знаходиться напроти будинку в с. Синівка, де проживав ОСОБА_1 У цьому будинку жили «Свинарі», кому він належить не знає. Після цих разів він курив ще раз на покинутому будівництві лікарні на третьому поверсі. Курили за допомогою обрізаних пластикових пляшок. Курили з ОСОБА_9, ОСОБА_1, і був його друг на імя ОСОБА_12, з міста Дніпропетровська. Хто запропонував курити коноплю, він вже не памятає. Коноплю приніс ОСОБА_1 як він її готував він не знає, засипав у пляшку ОСОБА_1 Хто курив першим він не памятає. Вони курили 25 липня, перед тим, як їх спіймали. Курили в кущах біля СФГ «Обрій». Перед тим до нього зайшов ОСОБА_1, запропонував прогулятися. Коли вони йшли то побачили ОСОБА_14 останній запропонував покурити. В кущах вже були сховані прилади для куріння. ОСОБА_9 дістав целофановий пакет з коноплею, а ОСОБА_1 запалював. Йому пропонував курити ОСОБА_9 Курили по черзі. Всі рази, крім останнього коноплю приносив ОСОБА_1 ОСОБА_12 пропонував курити ОСОБА_1 Після цих подій він не вживав наркотичних засобів. До цього він знав, що від коноплі підвищується збудженість та настає ейфорія, це розповідали в школі. ОСОБА_12 раніше теж не пробував вживати коноплю. До цього у нього не було бажання спробувати коноплю. Внаслідок того, що він вживав коноплю нічого не відбувалось, спяніння не наступало. Його ніхто не заставляв вживати коноплю та тиску не чинив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що з ОСОБА_1 раніше товаришував. На той час - у березні 2015 року, він працював сторожем в СФГ «Обрій», де і познайомився з ОСОБА_1 На лузі, за територією с. Синівка, росла конопля, йому стало відомо про коноплю, тому що він там пас корів. Перший раз коноплю рвали у червні 2015 року він, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в той же день курили. Спочатку висушили на вогні, на лузі, біля місця, де проживає ОСОБА_1, ту коноплю, що не згоріла попробували. Курили через дві обрізані пляшки, які підготував ОСОБА_1 Він і пропонував курити. Курили у будинку, де проживала бабка ОСОБА_1 в середині серпня 2015 року вони ходили на той же луг втрьох з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і рвали коноплю. Курили таким же чином в покинутому будинку, тим же способом. Вже ніхто не пропонував курити на місці. ОСОБА_1 перед цим телефонував і пропонував курити. Біля СФГ «Обрій» теж курили коноплю. Телефонував ОСОБА_1 і пропонував. Курили коноплю біля СФГ «Обрій» він, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_17. Конопля була вже висушена знаходилась у коробку з сірників, її приніс ОСОБА_1 Пристрій для куріння коноплі з пляшок вже був на місці. Підпалював пристрій з коноплею ОСОБА_1 передавав по колу кожному. ОСОБА_1 нікого не змушував курити. Він міг відмовитись курити, але не відмовився, курив за компанію. Якби йому не пропонували курити, він все одно курив би. Потім ОСОБА_1 спіймали, а решта втекли.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що близько 21 год. він ішов з роботи і зайшов до друзів, які відпочивали неподалік від роботи. Він хотів з ними випити, але у них не було чого. Потім він побачив, що по дорозі йдуть ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_9 і ОСОБА_12. Він з ними привітався і спитав, чи вони не йдуть випити. ОСОБА_9 запропонували піти з ними. Його догнав ОСОБА_16 і спитав куди він іде. Він повідомив, що іде посидіти з хлопцями, і ОСОБА_16 пішов з ними разом. Вони прийшли до лісосмуги. Вони почали розкладати речі, пляшки та коробку з сірників, але спиртного він не побачив. Коли спитав, де горілка, ОСОБА_9Е сказав, що не має. Він зрозумів, що хлопці хотіли покурити. Потім вони почали курити за допомогою пластикових пляшок та пропонували теж покурити наркотик, але він відмовились, лише викурили по цигарці. Потім прибігли хлопці: ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ще хлопець на імя Юрій, вони хотіли розібратись, щоб хлопці не курили. Розбирались тільки з ОСОБА_1, поштовхались, але не бились. Хто саме пропонував курити коноплю та витягував коноплю у коробці з кишені, він не памятає. Він бачив, як ОСОБА_1 курив за допомогою пристрою.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він познайомився з ОСОБА_1 в центрі с. Синівка. В один з днів, влітку 2015 року, після роботи у вечірній час, він зателефонував ОСОБА_13 та запропонував зустрітись. Коли вони з ОСОБА_13 підійшли, то побачили, що хлопці сиділи в кущах у лісополосі. Там були ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_6 і ще один хлопець. Він з ОСОБА_13Д викурили по цигарці. Хлопці сиділи і теж курили. Потім прибігли ОСОБА_16, Юрко і ще один. Потім, всі хто сидів, порозбігались. Він теж побіг, через те, що злякався.

З дослідженої копії протоколу огляду місця події від 24 липня 2015 року (а.с.199-201) встановлено, що у протоколі не зазначений номер кримінального провадження в межах якого проводилась слідча дія, протокол є завіреною копією слідчим та має виправлення, які не застережені підписами учасників відповідно до вимог ст. 85 КПК України. По вилученим під час огляду саморобному пристрою для вживання наркотичних засобів виготовленому з пластикових пляшок, наперстку, постановою слідчого від 24 липня 2015 року у іншому кримінальному провадженні №12015200210000233 від 24 липня 2015 року по ч. 1 ст. 309 КК України, завірена копія якої (а.с.221) надана прокурором, призначена експертиза наркотичних засобів. Висновок експерта №943 від 29 липня 2015 року надавався на виконання зазначеної постанови слідчого у іншому кримінальному провадженні №12015200210000233 від 24 липня 2015 року по ч. 1 ст. 309 КК України, завірена копія якого надана прокурором (а.с.237-240). Крім того надана копія висновку від 28 липня 2015 року № 942 отримана з іншого кримінального провадження №12015200210000233 від 24 липня 2015 року по ч. 1 ст. 309 КК України (а.с. 241 зворот 244) щодо вилученого наркотичного засобу «каннабіс» вагою 0,403 г. Зазначені висновки були підставою, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 44 КУпАП (а.с.251-252) за таких обставин вказані докази не можуть бути визнані допустимим, оскільки вони були добуті у іншому кримінальному провадженні і надані у копіях.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 2 вересня 2015 року (а.с.213-215) слідчим у іншому имінальному провадженні № 12015200210000236 з 10 год. 40 хв. по 11 год. 20 хв. був оглянутий луг за житловим будинком по вул. Промінь в с. Синівка Липоводолинського району Сумської області на якому виявлені та вилучені дикоростучі рослини коноплі. З зазначеного протоколу та фото таблиць не можливо встановити яким чином були вилучені рослини коноплі, а також яким чином вони були упаковані. Зазначені рослини відповідно до висновку експерта № 1148 (а.с. 233-236) є рослинами роду Коноплі які містять у своєму складі психоактивну речовину тетрагідроканнабіол, і віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей. З вказаного висновку судом встановлено, що експертиза проводилась у іншому кримінальному провадженні №12015200210000236 від 25 липня 2015 року та на вирішення експерту ставилось одне питання: Чи є надані на дослідження рослини нарковмісткими рослинами? Питання щодо віднесення верхівок і листя вилучених рослин коноплі до особливо небезпечного наркотичного засобу «каннабіс» марихуана експертові поставлене не було. Крім того встановлено, що зазначені рослини експертові були надані на дослідження запаковані у картонну коробку з написом «Три ведмеді…» . За таких обставин зазначені докази не можуть бути визнаний допустимими, оскільки вони були добуті у іншому кримінальному провадженні і не можливо зробити висновок про їх походження. За таких обставин, суд доходить висновку, що прокурором не доведено факту вживання наркотичних засобів.

З дослідженого протоколу огляду місця події від 30 липня 2015 року (а.с.229 231) встановлено, що слідчим було оглянуте приміщення недобудованої лікарні в с. Синівка по вул. Леніна огляд початий о 15 годині 47 хвилин, закінчений о 14 годині 5 хвилин. Під час огляду був виявлений та вилучений пристрій для куріння каннабісу, виготовлений з двох частин пластикових пляшок та фольгу, які поміщені до пакету експертної служби МВС України №2161587. Час зазначеної слідчої дії співпадає з слідчим експериментами проведеними з участю ОСОБА_12 тим же слідчим.

Відповідно до висновку експерта №976 від 3 серпня 2015 року (а.с.226-228) речовина нашарування на стінках та горлі верхньої частині пляшки та фрагменті фольгованого паперу є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено екстрактом канабісу на стінках горлі пляшки 0,144 грами, на фрагменті фольгованого паперу 0,018 грам. Експертами досліджувався пристрій який надійшов у пакеті експертної служби МВС України №2161587. Зазначену слідчу дію проводив слідчий СВ Липоводолинського РВ УМВС ОСОБА_20 В той же час з при дослідженні протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 30 липня 2015 року (а.с.207-212) з застосуванням відеозйомки, а також відеозапису слідчої дії, досліджених у судовому засіданні встановлено, що зазначену слідчу дію проводив слідчий СВ Липоводолинського РВ УМВС ОСОБА_20 з 15 години до 16 години 12 хвилин, крім того при дослідженні протоколу проведення слідчого експерименту від 30 липня 2015 року за участю ОСОБА_12 (а.с.202-206) з застосуванням відеозйомки, а також відеозапису слідчої дії, досліджених у судовому засіданні встановлено, що зазначену слідчу дію проводив слідчий СВ Липоводолинського РВ УМВС ОСОБА_20 з 16 години 30 хвилин до 17 години 17 хвилин. Протокол слідчого експерименту з ОСОБА_12 не відповідає часу, оскільки з дослідженого відеозапису, судом встановлено, що слідчий повідомила, що відеозапис початий о 15 год. 00 хв. потім відеозапис неодноразово припинявся і був неодноразово поновлений в тому числі о 14 год. 10 хв. і закінчений о 14 год. 12 хв., в цей же час слідчим було повідомлено про завершення слідчої дії, крім того протокол має виправлення, які не застережені підписами учасників відповідно до вимог ст. 85 КПК України. Учасникам зазначених слідчих дій надавався для огляду саморобний пристрій для вживання наркотичного засобу, які ОСОБА_12 та ОСОБА_6 впізнавали, як саме той пристрій який вони використовували, але зазначений пристрій був вилучений під час огляду місця події раніше, а за таких обставин суд позбавлений можливості дійти висновку, що саме цей пристрій був направлений експертові для дослідження.

Відповідно до висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №59, №58, №57 від 24 липня 2015 року (а.с.216-217, 250) ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_1 перебували у стані наркотичного спяніння, зазначені висновки не можуть бути прийняті судом як належні і допустимі докази, оскільки вони складені до внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, не визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а також з них не можливо зробити висновок про вид наркотичного спяніння, а також дослідження біоречовин ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_1 та результат такого дослідження яким виявлений тетрагідроканнабіол.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 30 липня 2015 року (з застосуванням відеозйомки, дослідженого у судовому засіданні встановлено, що будинок на який вказав ОСОБА_6 та у якому він з ОСОБА_1 вживав наркотичний засіб є не жилим, у ньому відсутні предмети меблів, а також які небуть ознаки проживання. Також встановлено, що до зазначеного будинку є вільний доступ. Зазначені обставини узгоджуються з показами обвинуваченого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_21, які повідомляли, що будинок є покинутим. Таким чином у судовому засіданні не було встановлено та прокурором не було надано доказів того, що ОСОБА_1 організовував, утримував, надавав будинок, за адресою вул. Карла Маркса, 8 в с. Синівка Липоводолинського району Сумської області як місце для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів.

Крім того з показів ОСОБА_6, ОСОБА_4 судом не встановлено обставин за яких би ОСОБА_1 вчиняв які небудь дії щодо втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, а також організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою та схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів. І прокурором не надано належних і допустимих доказів, які б доводили вказані обставини.

Також, суд позбавлений можливості покласти у основу вироку покази ОСОБА_12 у протоколі проведення слідчого експерименту від 30 липня 2015 року (а.с.202-206) оскільки від допиту свідка обвинувачення - ОСОБА_12 прокурор під час судового розгляду відмовився, а відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Прокурором також не доведено те, що слідчі дії проведені в інших кримінальних провадженнях є належними і допустимими доказами у кримінальному провадженні № 12015200210000235 від 25 липня 2015 року.

Відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. Це право (і, відповідно, обовязок держави) було підтверджено у справі «Джасперс проти Сполученого Королівства» від 16 лютого 2000 року. Таке правило стосується й матеріалів, які можуть викликати сумнів щодо доказів, наданих обвинувачем. Зазначена правова позиція викладена у ухвалі судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року справа № 5-237 кс (15)17.

За таких обставин, суд, враховуючи досліджені у судовому засіданні докази, зокрема показання обвинуваченого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6С, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_16, які судом визнані належними та допустимими, вважає висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 315 КК України таким, що ґрунтується лише на припущеннях/ сумнівах сторони обвинувачення, зокрема на їх субєктивній оцінці норм КК України під час досудового розслідування, яка в ході судового розгляду не підтвердилася, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, Рішенню Конституційного Суду № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року, які вказують на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, тож суд, у даному випадку, всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченої тлумачать на їх користь в цій частині, адже, апріорі, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» що закріплено в рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року)

Таким чином, судом встановлено, що з врахуванням доказів, котрі були досліджені в судовому засіданні, з точки зору достатності та взаємозвязку, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1, вчинив: втягнення неповнолітнього ОСОБА_6 у злочинну діяльність, схиляння до вживання наркотичних засобів, вчинене повторно, щодо неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_12; організацію або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно виправдати у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 304 КК України, ч. 2 ст. 315 КК України, ч. 1 ст. 317 КК України.

Також, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати по ч.2 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Крім того суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати по ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням до сховища.

Крім того суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати по ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинену повторно за попередньою змовою групою осіб

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, ступінь їх суспільної небезпечності та їх наслідки, відомості про особу обвинуваченого, наявність постійного місця проживання.

До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, тяжких суспільно-небезпечних наслідків, вчиненим злочином, не настало.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи обставини, що помякшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що ОСОБА_1 вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, сприяв розкриттю злочину, те що у ОСОБА_1 на утриманні перебуває ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, шкода відшкодована у повному обсязі, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбуття покарання з випробуванням оскільки його можливо виправити без ізоляції від суспільства.

Крім того суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та покласти на нього обовязки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати за проведення експертиз, по платіжним документам наданим прокурором, стягненню з ОСОБА_1 не підлягають, у зв'язку з тим, що його виправдано.

Суд позбавлений можливості вирішити долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України оскільки речові докази визнавались такими постановами слідчого (а.с. 222-224) у інших кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР під №12015200210000233 та №12015200210000236.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

- по ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі;

- по ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі;

- по ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України до одного року позбавлення волі;

на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді трьох років позбавлення волі застосувавши ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з випробуванням на три роки.

Застосувати до ОСОБА_1 п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та покласти на нього обовязки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Виправдати ОСОБА_1 за недоведеністю вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 315 КК України.

Виправдати ОСОБА_1 за недоведеністю вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого . 1 ст. 304 КК України.

Виправдати ОСОБА_1 за недоведеністю вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, а у разі подавання апеляцій, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: Р. В. Бакланов

судді: О.В. Чхайло

ОСОБА_22