Рішення № 69894035, 24.10.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9226/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, розрахункових коштів при звільненні з роботи та середнього заробітку за час затримки розрахункових коштів, суд

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_3 «Рівнеазот» повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, просить суд, стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату: за січень 2017 року 3163,38 грн., за лютий 2017 року 4825,39 грн., за березень 2017 року 3219,33 грн., що в сумі становить 11208,10 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 1900,97 грн., вихідну допомогу в розмірі 3-х місячного середнього заробітку 16894,57 грн., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 березня 2017 року по 14 червня 2017 року у розмірі 18253,46 грн. та судові витрати по справі по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_2, позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі, просить суд їх задоволити з підстав викладених у позові.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_3 «Рівнеазот» з 22 серпня 2012 року по 17 березня 2017 року, що стверджується копією трудової книжки серії БТ №1354510, заведеної 29 січня 1986 року на імя ОСОБА_1

Наказом № 547-ВК від 10 березня 2017 року позивач був звільнений з роботи за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, у звязку з невиконанням власником законодавства про працю.

За змістом ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

При звільненні ОСОБА_1 17 березня 2017 року, розрахунку з відповідачем проведено не було.

Відповідно до довідки про суми, які належать до виплати при звільненні №722 виданої ОСОБА_3 «Рівнеазот» 11.04.2017 року, заборгованість по нарахованій але невиплаченій ОСОБА_1 заробітній платі з січня 2017 року по березень 2017 року становить 30003,64 грн., з них: заробітна плата за січень 2017 року 3163,38 грн., заробітна плата за лютий 2017 року 4825,39 грн., заробітна плата за березень 2017 року 3219,33 грн., компенсація за невикористану відпустку у розмірі 1900,97 грн., вихідна допомога в розмірі 3-х місячного середнього заробітку 16894,57 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до розяснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обовязок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Як встановлено пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, середньомісячна заробітна плата за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передували звільненню з роботи.

Пунктом 8 вищевказаного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається із розрахунку наданого суду позивачем у позовній заяві, середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 березня 2017 року по 14 червня 2017 року становить 18253,46 грн.

Враховуючи те, що відповідач не заперечує визначену позивачем суму заборгованості перед позивачем, що стверджується довідкою №722 від 11.04.2017 року, а також те, що роботодавець зобовязаний провести розрахунок з працівником при його звільненні у встановлені законом строки, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, розрахункових коштів при звільненні з роботи та середнього заробітку за час затримки розрахункових коштів, задоволити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (ЄДРПОУ 05607824) на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату: за січень 2017 року 3163,38 грн., за лютий 2017 року 4825,39 грн., за березень 2017 року 3219,33 грн., що в сумі становить 11208,10 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (ЄДРПОУ 05607824) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 1900,97 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (ЄДРПОУ 05607824) на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 3-х місячного середнього заробітку 16894,57 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (ЄДРПОУ 05607824) на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 березня 2017 року по 14 червня 2017 року у розмірі 18253,46 грн.

Стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (ЄДРПОУ 05607824) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 640 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_4