Постанова № 69892853, 31.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6668/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/950/17 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 31.10.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника Огійчука О.А. та представників митниці Павленка С.А., Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Фомичова Д.В. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2017 року, якою

ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та громадянина Грузії, працюючого директором фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі, Грузія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0348/125/17 від 30.07.2017 року, валюту у розмірі 10 050 доларів США повернуто ОСОБА_2.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 30.07.2017 року о 09:40 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП MA «Бориспіль» громадянин Грузії ОСОБА_2, який прилетів з Грузії, м. Тбілісі, літаком авіакомпанії МАУ, рейсом PS518 та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 26 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці, де ним була видана готівка в розмірі 21 733 доларів США, яка знаходилась в одному з відділень чоловічої сумки пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надавав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався. З виявленої суми громадянину ОСОБА_2 було пропущено 11 683 доларів США. За протоколом про порушення митних правил затримано 10 050 доларів США.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Фомичов Д.В. подав апеляцію, в якій вважає, що постанова не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства. Суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, поверхнево вивчив обставини справи та не надав їм належної правової оцінки. Апелянт впевнений, що при співставленні валюти, пропущеної ОСОБА_2 під час здійснення митного контролю, та суми, яка підлягає конфіскації, можна дійти висновку про дотримання критерію пропорційності у разі застосування додаткового стягнення у виді конфіскації валюти, разом з цим, зазначає, що жодним чином не було встановлено, що застосування конфіскації валюти буде для ОСОБА_2 «індивідуальним надмірним тягарем». Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти.

На апеляційну скаргу представника митниці надійшло заперечення від захисника Огійчука О.А., оскільки він впевнений, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. Захисник стверджує, що іноземна валюта не відноситься до числа товарів, ввезення яких заборонено або обмежено, і застосування до порушників такої міри відповідальності є неправомірним. Окрім цього, зазначає, що ОСОБА_2 перевозив валюту без ознак приховування та одразу повідомив про всі наявні у нього кошти, що вказує на відсутність умислу та небажання повного декларування наявної валюти. Тому просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник Огійчук О.А. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказували, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просили залишити її без змін.

Представники Київської митниці ДФС Павленко С.А., Захаров А.О. у судовому засіданні апеляцію підтримали, підтвердили викладені у ній доводи, просили апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, суд першої інстанції правомірно встановив, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується: протоколом про порушення митних правил №0348/12500/17 від 30.07.2017 року; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО №1 м/п «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС; протоколом опитування в справі про порушення митних правил громадянина Грузії ОСОБА_2 №0348/12500/17 від 30.07.2017 року; переліком купюр затриманих за протоколом №0348/12500/17 від 30.07.2017 року.

Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому є необґрунтованим, незаконним та безпідставним.

Так, діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.

Безпідставним є й посилання суду першої інстанції на те, що підставою для незастосування конфіскації вилученої валюти є те, що держава Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини» та протоколи до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Навпаки, у п. 33 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії» зазначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Однак, висновки першої інстанції про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар», є немотивованими, надуманими та безпідставними.

Ігноруючи норми чинного законодавства України та звільняючи правопорушника від конфіскації предметів порушення митних правил, суд першої інстанції поза увагою залишив той факт, що ОСОБА_2 працює директором фірми «Аккорд Джорджія», при цьому, суду не надано жодних доказів про його доходи та фінансові статки.

За даних обставин, висновок суду про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 валюти становить для правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» не може вважатися обґрунтованим.

При цьому, апеляційний суд враховує, що наявність у правопорушника на утриманні дітей, не може бути безумовним доказом того, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар». Так, суду не надано доказів про те, що правопорушник має хвороби чи вади, а тому, апеляційний суд вважає, що у ОСОБА_2 відсутні будь-які перешкоди для належного утримання своїх дітей.

Висновки суду першої інстанції, а відповідно й твердження ОСОБА_2 та його захисника про те, що вилучені кошти правопорушник позичив, що підтверджується наданим договором позики (а.с. 44), не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки вони суперечать зібраним по справі доказам.

Так, як вбачається з протоколу опитування ОСОБА_2 безпосередньо в день вчинення інкримінованого останньому вказаного правопорушення, він стверджував, що вся вилучена готівка належить особисто йому, і це зароблені ним гроші (а.с. 6-8).

Апеляційним судом не встановлено будь-яких даних про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосована у даному випадку.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_2 дане правопорушення вчинив ненавмисно, не може бути підставою для закриття справи, оскільки порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, може вчинятись як умисно, так і через необережність. Дана обставина не впливає на кваліфікацію та на вид стягнення.

Щодо доводів про те, що грошові кошти не відносяться до заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України товарів, а тому не можуть бути конфісковані, суд вважає їх також безпідставними.

Відповідно до ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Постановою Національного банку України №148 від 27.05.2008 року затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України.

Відповідно до вказаної інструкції фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2017 року є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому, по справі слід прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та призначити стягнення в межах санкції статті передбаченої за вчинення вказаного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Фомичова Д.В. задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2017 року щодо ОСОБА_2 (ОСОБА_2), скасувати.

Прийняти нову, якою громадянина Грузії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Грузія, м. Тбілісі; місце проживання: АДРЕСА_2; працюючого: директором фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі; паспорт громадянина Грузії для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 22.06.2009 року, орган, що видав: Ministry of Justice Vake, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією вилученої згідно протоколу про порушення митних правил №0348/12500/17 від 30.07.2017 року валюти у розмірі 10 050 (десять тисяч п'ятдесят) доларів США - у дохід Держави Україна.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави Україна (отримувач: Державний бюджет України, Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з громадянина Грузії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Грузія, м. Тбілісі; місце проживання: АДРЕСА_2; працюючого: директором фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі; паспорт громадянина Грузії для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 22.06.2009 року, орган, що видав: Ministry of Justice Vake, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, утримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу - судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Стягнути з громадянина Грузії ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Грузія, м. Тбілісі; місце проживання: АДРЕСА_2; працюючого: директором фірми «Аккорд Джорджія» в м. Тбілісі; паспорт громадянина Грузії для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 22.06.2009 року, орган, що видав: Ministry of Justice Vake, на користь Київської митниці ДФС (р/р №35211035089083, МФО: 821018, код ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 17 гривень 24 копійки.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива