Рішення № 6989264, 19.11.2009, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-10248/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 листопада  2009 р.             Приморський районний суд м. Одеси

у складі:                        головуючого судді –  Науменко А.В.,

при секретарі -  Запорожець М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Морське кредитне товариство» про стягнення суми вкладу,  відсотків по договору та моральної шкоди, суд-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки  «Морське кредитне товариство» про стягнення суми вкладу та відсотків по договору по внесення внеску на депозитний рахунок. 29.10.20099 року позивач уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача на його користь  42301,37 грн. по договору № 376\08-П Пенс про внесення внеску ( вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11 листопада 2008 року.

Позивач позовні вимоги підтримав та просила суд задовольнити їх у повному обсязі, оскільки дії відповідача щодо неповернення позивачу належних  грошових коштів, а саме суми вкладу та відсотків по договору  порушують її законні права та інтереси.  

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання з’явився, звернувся з заявою про визнання позовних вимог в повному обсязі.  

Суд, вислухавши доводи та пояснення позивача та представника відповідача, ознайомившись та дослідивши наявні матеріали справи і надані позивачем докази, вважає позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню в повному  обсязі, з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 - є членом Кредитної спілки «Морське кредитне товариство» відповідно до членської книжки  (а.с. 12 ).

Як вбачається з наданих позивачем по справі доказів, на підставі договору №   376\08-П Пенс про внесення внеску ( вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11 листопада 2008 року,  укладених   між відповідачем - Кредитною спілкою «Морське кредитне товариство», в особі  ОСОБА_3., яка діяла на підставі довіреності № 67 від 18.09.2008 року та позивачем – ОСОБА_1 з іншої сторони, позивач зробив внесок на депозитний рахунок кредитної спілки у розмірі на загальну суму 40000 грн. (а.с. 11-12).

Відповідно до пунктів 1.1- 1.2 договору  відповідач, що прийняв від позивача внесок на депозитний рахунок, зобов’язується повернути названу суму та проценти на неї на умовах та в порядку встановленим договором. Днем початку дії договору зазначене 11.11.2008 року, днем закінчення строку - 12.05.2009 року.

Пунктами 1.3 та 2.3 договору встановлене, що процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 21% річних, виплата процентів здійснюється з наступного дня після закінчення розрахункового періоду та в останній день дії цього договору.

Як було встановлено під час судового розгляду справи за наявними матеріалами, що також не спростовується сторонами, позивач  не отримав у відповідача суму вкладу та проценти за користування депозитним вкладом на умовах договору.  

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про кредитні спілки” кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якого є надання фінансових послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 1066 ЦК України положення ЦК України застосовується до інших фінансових установ, в тому числі кредитних спілок.

Суд приймає до уваги, що відповідач - Кредитна спілка «Морське кредитне товариство», є фінансовою установою згідно до свідоцтва про внесення до Державного реєстру фінансових установ № КС 265 від 22.06.2004 року  та  здійснює надання фінансових послуг на підставі ліцензії на право залучення внесків (вкладів)  №АБ362541  від 08.08.2007 року,  які видані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг  і дійсно прийняла від позивача гроші на депозитний рахунок на умовах строковості, зворотності та платності.

Частина 2 ст. 1060 ЦК України, вказує, що за договором банківського вкладу незалежного від його виду банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Також статтями 526 та 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 610 та 611 ч. 4 ЦК України порушенням  зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання та у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: повернення грошового внеску.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, але незважаючи на це відповідач не виконує свої зобов'язання відмовляється видати позивачу вклад на його вимогу, що суперечить чинному законодавству України.

Судом враховується, що позивачем надсилалися на адресу боржника – відповідача заяви з вимогами  належного виконання умов договору та повернення вкладу і проценту,  які не були  виконанні ( а.с. 13-14).

У ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов'язання.

У відповідності до укладеного договору (депозитного договору), позивач є споживачем послуг   фінансової установи, тобто згідно ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” є клієнтом, зокрема у сфері залучення коштів на депозитні рахунки.

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки” внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності, тобто позивач по спораві є законним власником свого вкладу та нарахованих щодо нього процентів.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові  наслідки, які  підтверджуються наявними у справі доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення вказаних сум підлягають задоволенню.

В зв'язку із тим, що позивача  на підставі ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» звільнено від сплати судового збору  при подачі позову до суду, згідно до ст. 88 ч. 3 ЦПК України його  слід стягнути із відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме: судовий збір у сумі 150,8 грн.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 130,174, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст.  15, 16, 525-527, 530, 611-612,  625, 629, 633, 1058, 1061, 1066 ЦК України, ст. 1-2, 23 Закону України «Про кредитні спілки» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Морське кредитне товариство» про стягнення суми вкладу,  відсотків по договору - задовольнити повністю.

Стягнути  з  Кредитної спілки «Морське кредитне товариство» ( 65024, м. Одеса, вул. Гоголя, 23, код ЄДРПОУ 26015565) на користь ОСОБА_1  суму вкладу та відсотків по договору № 376\08-П від 11.11.2008 року у розмірі  42301,37 грн.

Стягнути з Кредитної спілки «Морське кредитне товариство» в дохід держави 423,01 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.В. Науменко