Рішення № 69891905, 25.10.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7400/17

2/357/2886/17

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Цуранова А. Ю. ,

при секретарі – Солом'яна Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті ДТП,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2017 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, посилаючись на те, що 22.05.2015 року о 15 год. 00 хв. у м. Києві по просп. 40-річчя Жовтня відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження.

Позивач вказував, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначав, що транспортний засіб «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано ОСОБА_3 в ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Відповідно до рахунку-фактури № ФОП00000313 від 01.07.15 року, акту виконаних робіт № ФОП00001033 від 18.08.2015 року та згідно із страховими актами №UA2015052200021/L01/01 від 09.07.2015 року та № UA2015052200021/L01/02 від 19.08.2015 року позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 138 117,12 грн.

Зазначав, що транспортний засіб «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 застраховано в ПрАТ ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», при цьому ліміт відповідальності за страховим полісом становить 50 000 грн.

Посилаючись на відшкодування збитків в розмірі 138 117,12 грн., позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 88 117,12 грн. страхового відшкодування (138 117,12 - 50 000), а також 1 600 грн. судового збору.

Представник позивача в колопотанні (зареєстровано канцелярією суду 10.08.2017 року) просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповдіач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що вбачається з наявного у справі зворотного поштового повідомлення.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 47).

Зі змісту вказаної постанови суду вбачається, що 22.05.2015 року о 15 годині 00 хвилин в м. Києві по пр. 40-річчя Жовтня, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1, під час руху не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Водій ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes Benz GL 350», д.р.н. АА 7575 МТ, ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «СК «ПЗУ Україна», що вбачається з копії договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.091347 від 27.10.2014 року (а.с. 23).

З наявної в матеріалах справи постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2015 року вбачається, що 22.05.2015 року о 15 годині 00 хвилин в м. Києві по пр. 40-річчя Жовтня, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1, під час руху не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Водій ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Згідно довідки № 64313980 про дорожньо-транспортну пригоду, а також звіту про результати огляду місця ДТП, транспортний засіб «Mercedes BЕNZ GL 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до рахунку-фактури № ФОП00000313 від 01.07.15 року та акту виконаних робіт № ФОП00001033 від 18.08.2015 року ФОП ОСОБА_4, вартість технічного ремонту автомобіля GL 350, державний номер НОМЕР_2, що здійснений за замовленням ОСОБА_2 (платник ОСОБА_3М.), становить 144 654,81 грн.

07.07.2015 року Товариством з обеженою відповідальнсітю «Експертно-Асистуюча компанія «Фаворит» складено звіт № PZU 921/15 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу «Mercedes Benz GL 350», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно висновку за результатами оцінки вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням вказаного транспортного засобу становить 81 636,91 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали пофарбування).

Разом з цим, відповідно до експертного висновку № 921/15 від 07.07.2015 року вартість ремонту автомобіля становить 156 473 грн.

Позивачем відповідно до страхових актів №UA2015052200021/L01/01 від 09.07.2015 року на суму 94 720,88 грн. та № UA2015052200021/L01/02 від 19.08.2015 року на суму 43 396,44 грн. прийнято рішення про нарахування страхового відшкодування ОСОБА_5, тобто на загальну суму в розмірі 138 117,12 грн.

Вказана грошова сума страхового відшкодування була перерахована ОСОБА_3 відповідно до платіжних доручень № 34069 від 16.07.2015 року на суму 94 720,88 грн. та № 35113 від 21.08.2015 року на суму 43 396,44 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положеннями ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов’язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 року № 6-112цс13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для усіх судів України.

Отже, сплативши страхове відшкодування в розмірі 138 117,12 грн. позивач набув право вимоги до відповідача.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 88 117,12 грн., тобто різницю між 138 117,12 грн. страхового відшкодування та грошовою сумою в розмірі 50 000 грн., позивач посилається на ліміт за страховим полісом № АІ/2021989 з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-авто» на суму 50 000 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 60 ЦПК України).

Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини в матеріалах справи не містяться.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача страхового відшкодування у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто 1 600 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ПЗУ Україна» 88 117,12 грн. страхового відшкодування, а також 1 600 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.