Ухвала суду № 69890664, 25.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 жовтня 2017 року м. Київ К/800/34409/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі № 818/1397/16 за позовом Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діалектриків» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позовні вимоги Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалівта фольгованих діалектриків» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області 18.10.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

З доданої відповідачем до касаційної скарги копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 вбачається, що вказане судове рішення постановлене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту проголошення, а строк оскарження вказаного судового рішення почався з моменту виготовлення повного тексту - 23.06.2016, а тому касаційну скаргу на таке рішення відповідачем подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

В обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження судових рішень податковий орган посилається на те, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 (К/800/24400/17) відповідачу повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не надав документу про сплату судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше та вдруге.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Податковим органом не надано жодних доказів відсутності можливості здійснити сплату судового збору та вчинення дій з метою такої сплати з моменту виникнення права на касаційне оскарження судового рішення.

З огляду на викладене, підстави, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, визнаються неповажними.

Суддя-доповідач зазначає, що у випадку наявності інших підтавав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтованим клопотанням.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, з 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Кодексу в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі № 818/1397/16 за позовом Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діалектриків» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.