Ухвала суду № 69890317, 25.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р.

м.Одеса

Справа № 814/773/16

Категорія: 8.1

Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" звернулось з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо невиконання законодавчо встановленого обов’язку направити у визначений законом строк до територіального органу Державної казначейської служби України висновок, згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, про повернення Державному підприємству «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» суми надміру сплачених грошових зобов’язань у розмірі 220 035 430,29 грн.; зобов’язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби направити до Державної казначейської служби України висновок, згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, про повернення Державному підприємству «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» суми надміру сплачених грошових зобов’язань у розмірі 220 035 430,29 грн., а саме:

- 13 469 998, 80 грн. - згідно платіжного доручення № 3851 від 27.06.2012 року;

- 17 950 485,00 грн. - згідно платіжного доручення № 4253 від 20.07.2012 року;

- 25 057 617,00 грн. - згідно платіжного доручення № 4427 від 30.07.2012 року;

- 3 948 384, 00 грн. - згідно платіжного доручення № 5451 від 24.09.2012 року;

- 2 000 000,00 грн. - згідно платіжного доручення № 5605 від 28.09.2012 року;

- 7 134 563,00 грн. - згідно платіжного доручення № 5916 від 18.10.2012 року;

- 7 180 105,00 грн. - згідно платіжного доручення № 6605 від 21.11.2012 року;

- 11 474 618,97 грн. - згідно платіжного доручення № 7406 від 21.12.2012 року:

- 1 000 000,00 грн. - згідно платіжного доручення № 347 від 11.01.2013 року;

- 4955 721,00 грн. - згідно платіжного доручення № 207 від 17.01.2013 року;

- 7 186 383,00 грн. - згідно платіжного доручення № 291 від 21.01.2013 року;

- 3 000 000,00 грн. - згідно платіжного доручення № 1980 від 15.02.2013 року;

- 13 000 000, 00 грн. - згідно платіжного доручення № 711 від 19.02.2013 року;

- 2 955 721,00 грн. - згідно платіжного доручення № 2036 від 19.02.2013 року;

- 5 091 160,00 грн. - згідно платіжного доручення № 1078 від 15.03.2013 року;

- 12 219 782, 00 грн. - згідно платіжного доручення № 1224 від 26.03.2013 року;

- 8 643 400,00 грн. - згідно платіжного доручення № 6125 від 07.05.2013 року;

- 10 367 849,00 грн. - згідно платіжного доручення № 1812 від 27.05.2013 року;

- 3 500 000,00 грн. - згідно платіжного доручення № 1822 від 28.05.2013 року;

- 12 202 132,00 грн. - згідно платіжного доручення № 2338 від 26.06.2013 року;

- 4 640 444,00 грн. - згідно платіжного доручення № 3493 від 30.07.2013 року;

- 9 094 508,00 грн. - згідно платіжного доручення № 9458 від 22.08.2013 року;

- 6 359 653,00 грн. - згідно платіжного доручення № 10255 від 25.09.2013 року;

- 7 734 341,00 грн. - згідно платіжного доручення № 11350 від 31.10.2013 року;

- 4 956 915,00 грн. - згідно платіжного доручення № 12274 від 29.11.2013 року;

- 2 419 622,52 грн. - згідно платіжного доручення № 548 від 24.01.2014 року;

- 3 124 398,00 грн. - згідно платіжного доручення № 648 від 31.01.2014 року;

- 911 615,00 грн. - згідно платіжного доручення № 2408 від 27.03.2014 року;

- 4 673 643,00 грн. - згідно платіжного доручення № 4817 від 29.05.2014 року;

- 3 782 371,00 грн. - згідно платіжного доручення № 4899 від 30.05.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що заявою від 22.01.2016 року позивач звернувся до відповідача про повернення надміру сплаченої суми податку на прибуток підприємств в розмірі 232235430,29 грн. шляхом зарахування даної суми на поточний банківський рахунок позивача. В цій заяві були зазначені конкретні платіжні доручення по яким виникла переплата. Відповідач всупереч вимогам законодавства не передав відповідні висновки про повернення надмірно сплачених податкових зобов’язань до органу державної казначейської служби, а отже вказану переплату позивачу не повернув.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 року позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії в частині платіжних доручень на суму 139100861,77 грн. було залишено без розгляду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо невиконання законодавчо встановленого обов’язку направити у визначений законом строк до територіального органу Державної казначейської служби України висновок, згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, про повернення Державному підприємству «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» суми надміру сплачених грошових зобов’язань у розмірі 57606079,52 грн.

Зобов’язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби направити до Державної казначейської служби України висновок, згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, про повернення Державному підприємству «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» суми надміру сплачених грошових зобов’язань у розмірі 57606079,52 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що заявою від 22.01.2016 року №05/1-551 позивач звернувся до відповідача із проханням повернути надмірно сплачені позивачем кошти з податку на прибуток підприємств в сумі 232235430,29 грн.

З урахуванням уточнення позивачем позовних вимог (а саме виключення із позову кількох платіжних доручень) та залишення без розгляду ухвалою суду частини позовних вимог щодо переліку платіжних доручень, – предметом судового розгляду є правомірність бездіяльності відповідача, яка виразилася у нездійсненні дій по поверненню позивачу переплати з податку на прибуток підприємств по платіжним дорученням наведеним нижче.

Всього на суму: 80934568,52 грн.

Судом встановлено, що позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилася у ненаправленні органу Державної казначейської служби висновків про повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов’язань по платіжним дорученням і в сумах, зазначеним у таблиці та зобов’язати відповідача направити такий висновок до органу Державної казначейської служби на вказані суми.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

За змістом статті 43.2 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

На підставі статті 43.3 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно статті 43.4 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до статті 43.5 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За змістом статті 43.6 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.»

В ході судового розгляду встановлено, що після отримання вказаної заяви відповідач її частково задовольнив, а саме склав висновок № 6703-07 від 17.08.2016 року щодо повернення з бюджету на користь позивача суми переплати з податку на прибуток підприємств в сумі 12200000 грн., яка виникла за рахунок платіжних доручень від 31.01.2014 року № 648, від 27.03.2014 року № 2408, від 29.05.2014 року № 4817, від 30.05.2014 року № 4899.

Водночас загальна сума переплати за вказаними у висновку платіжними дорученнями складає 12492027 грн. Податковим органом свій обов’язок щодо складення відповідного висновку по цим платіжним дорученням виконано всього в сумі 12200000 грн. Оскільки вказані суми були заявлені до повернення своєчасно та правомірно, відповідно до вимог статті 43 ПК України, то по переліченим платіжним дорученням позов підлягає задоволенню в невиконаній відповідачем частині – на суму платіжних доручень 292027 грн., а на суму 12200000 грн. щодо вказаних платіжних доручень у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо повернення податкових зобов’язань які виникли на підставі платіжних доручень № 5451 від 24.09.2012 року на суму 7976555 грн. та № 6605 від 21.11.2012 року на суму 7180105 грн., варто зазначити таке.

Позивачем вперше заявлено про повернення надмірно сплачених податкових зобов’язань по цим платіжним дорученням у заяві до контролюючого органу від 22.01.2016 року.

Водночас, такі дії відповідач повинен був вчинити протягом 1095 днів від дня надмірно сплаченої суми.

При цьому з дня здійснення платіжних доручень від 24.09.2012 року та від 21.11.2012 року до моменту подання контролюючому органу заяви від 22.01.2016 року про поверненню переплат, що виникли із них пройшло 1215 та 1157 днів відповідно.

Метою встановлення терміну 1095 днів на подання відповідної заяви є необхідність стабільності бюджетної системи, коли зі спливом певного часу бюджетні кошти можуть використовуватися державою для задоволення потреб суспільства, як такі, що не були витребувані певним суб’єктом. Можливість повернення цих коштів, що не обмежена будь-яким строком, призвела б до розбалансованості бюджетної системи.

Враховуючи, що позивач не виконав вимоги законодавства щодо вчасного подання відповідної заяви до контролюючого органу, він позбавлений можливості вимагати повернення таких коштів.

Отже в частині платіжних доручень № 5451 від 24.09.2012 року на суму 7976555 грн. та № 6605 від 21.11.2012 року на суму 7180105 грн. податковий орган діяв правомірно, не складаючи висновок про повернення коштів, а позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги позивача в частині платіжних доручень № 1980 від 15.02.2013 року на суму 3000000,00 грн.; № 2036 від 19.02.2013 року на суму 2955721,00 грн.; № 1078 від 15.03.2013 року на суму 5091160,00 грн.; № 1822 від 28.05.2013 року на суму 3500000,00 грн.; № 2338 від 26.06.2013 року на суму 12202132,00 грн.; № 9458 від 22.08.2013 року на суму 9094508,00 грн.; № 10255 від 25.09.2013 року на суму 6359653,00 грн.; № 11350 від 31.10.2013 року на суму 7734341,00 грн.; № 12274 від 29.11.2013 року на суму 4956915,00 грн.; № 548 від 24.01.2014 року на суму 2419622,52 грн., колегія суддів зазначає, що в частині задоволення позову рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до пункту 13.1. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013, № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи частково позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно доводів апелянта щодо залишення без розгляду позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині платіжних доручень на суму 139 100 861, 77 грн. колегія суддів зазначає, що вказаним обставинам надана правова оцінку в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року за наслідками перегляду ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі № 814/773/16 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду – 30 жовтня 2017 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин