Ухвала суду № 69890190, 26.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/496/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2017, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 06 листопада 2015 року №1017 о/с, прийнятого відносно позивача про звільнення з органів внутрішніх справ.

Просив поновити ОСОБА_2 на посаді слідчого відділу Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві; зобов'язати відповідачів 2, 3 виконати вимоги Розділу 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та надати змогу позивачу пройти переатестацію на посаду слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві; стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 06 листопада 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2017 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта та Головного управління Національної поліції у місті Києві, просив задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходила службу в органах внутрішніх справ України, зокрема в Шевченківському районному управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 06 листопада 2015 року №1017 о/с "По особовому складу" згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції, ОСОБА_2, слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової діяльності слідчого відділу Шевченківського районного управління, звільнено з 06 листопада 2015 року у Запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів).

Вважаючи вказаний наказ таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, у тому числі Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у місті Києві, та створено новий орган - Департамент патрульної служби як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Відтак, у межах спірних правовідносин встановлено скорочення штатів у зв'язку із ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.

Пунктами 8, 9, 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIІI був опублікований 06 серпня 2015 року в газеті "Голос України", відповідно 3-х місячний термін з дня опублікування закінчився 06 листопада 2015 року.

На основі пояснень позивача колегією суддів встановлено, що позивач у встановлений термін виявив згоду на проходження служби в поліції, так як відсутність відмови від проходження служби в поліції є достатньою підставою вважати, що позивач висловив бажання проходити службу в поліції.

Вказане, відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» є підставою для прийняття його на службу до поліції, за умови, що він відповідає передбаченим цим Законом вимогам.

Відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі по тексту - Положення про проходження служби), визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідачі не довели відсутність можливості подальшого використання позивача на службі, та, відповідно, наявності підстав для звільнення на підставі підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає звільнення позивача незаконним.

Згідно п. 24 Положення про проходження служби, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

На час розгляду вирішення справи записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві відсутні, що є підставою для поновлення позивача на попередній посаді, а саме на посаді слідчого відділу Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Згідно з довідкою Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 16 червня 2016 року вбачається, що заробітна плата позивача за вересень 2015 року становила 3 937,20 грн. та за листопад 2015 року - 4 748,60 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_2 виявила бажання проходити службу в поліції, однак, незаконне звільнення позбавило її такого права, то відповідач повинен вирішити питання щодо прийняття на службу в поліції у порядку пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення позивача, за таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 189, 196, 198, 200, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.