Ухвала суду № 69889988, 31.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року справа №812/777/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Васильєвої І.А., Сухарька М.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі №812/777/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Латєст" до головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте ГУ ДФС у Луганській області від 13 травня 2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 594977,11 грн, з яких 475981,69 грн - сума за податковим зобов'язанням та 118995,42 грн - за штрафними (фінансовими санкціями).

В обґрунтування позову зазначив, що Законом №1669 позивач звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції, оскільки земельні ділянки знаходяться у м. Сєвєродонецьк, який включений до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція згідно розпорядження КМУ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2017 №0002501203 прийняте ГУ ДФС у Луганській області.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що в порушення вимог п.288.1, п.288.5 ст.288 ПК України, позивачем занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 485913,71 грн з березня по грудень 2014 року, з січня по грудень 2015 року та з січня по грудень 2016 року.

Крім цього, єдиною підставою для звільнення від відповідальності за невиконаня (неналежне викоання) зобовязань субєктами господарювання відповідно до Закону №1669 є сертифікат ТПП України. Проте позивач такий сертифікат до податкового органу не подавав.

Також, в поданих до ДПІ деклараціях як в звітних, так і уточнюючих не визначено податкову пільгу та не надано документу, який підтверджує існування такої пільги.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Латєст» (ідентифікаційний код 24183749) зареєстровано як юридична особа, знаходиться у місті Сєвєродонецьку Луганської області, перебуває на обліку як платник податків в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (а.с. 200-203).

20.11.2002 на підставі рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради від 01.10.2002 № 1557 та рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 07.11.2002 №404 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ «Латєст» укладено договір оренди землі № 431, державна реєстрація від 20.11.2002 за №431 яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк Луганська область, вул.Пивоварова, 15 (а.с.18-19).

Крім того, 20.11.2002 на підставі рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради від 01.10.2002 № 1557 та рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 07.11.2002 №404 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ «Лвтєст» укладено договір оренди землі №432, державна реєстрація від 20.11.2002 за №432, яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Пивоварова, 15-А (а.с.20-21).

20.11.2002 на підставі рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради від 01.10.2002 № 1557 та рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 07.11.2002 №404 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ «Латєст» укладено договір оренди землі № 434, державна реєстрація від 20.11.2002 за №434, яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Пивоварова, 15-В (а.с. 22-23).

20.11.2002 на підставі рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради від 01.10.2002 № 1557 та рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 07.11.2002 №404 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ «Латєст» укладено договір оренди землі № 435, державна реєстрація від 20.11.2002 за №435, яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Пивоварова, 15-Г (а.с. 24-25).

30.05.2006 на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 23.03.2006 №2929 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ «Латєст» укладено договір оренди землі № 040641900198, державна реєстрація від 05.06.2006 за №040641900198, яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Пивоварова, 15-Б (під цех холодного штампування та металообробки внаслідок реконструкції будівлі профілакторію технічного огляду автомобілів з поширенням (а.с. 26-27).

На виконання вимог п. 49.1 ст. 49, п. 50.1 ст. 50, п. 54.1 ст. 54, п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України(далі ПК України) ТОВ «Латєст» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано наступну податкову звітність з плати за землю:

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 11.02.2014 № НОМЕР_1 в загальній сумі 205213,15 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - 17101,09 грн щомісяця, грудень - 17101,16 грн (а.с. 77-79);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 01.09.2015 № НОМЕР_2, якою нараховано орендну плату в сумі 101693,45 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - 8474,45 грн та грудень - 8474,50 грн (а.с. 75-76);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 06.10.2015 № НОМЕР_3, якою нараховано орендну плату в сумі 89388,21 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - 7449,02 грн та грудень - 7448,99 грн (а.с. 73-74);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 06.01.2017 № 982291993, якою нараховано орендну плату в сумі 25574,97 грн., з розбивкою річної суми за місяцями: січень-березень - 7449,02 грн, квітень - 3227,91 грн та травень-грудень - 0,00 грн (а.с. 71-72);

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 10.02.2015 № НОМЕР_4 в загальній сумі 281321,86 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - 23443,49 грн щомісяця, грудень - 23443,47 грн (а.с. 68-70);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 06.10.2015 № НОМЕР_5, якою нараховано орендну плату в сумі 111645,88 грн., з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - 9303,83 грн та грудень - 9303,75 грн (а.с. 65-67);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 06.01.2017 № НОМЕР_6, якою нараховано орендну плату в сумі 0,00 грн (а.с. 63-64);

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 12.02.2016 № НОМЕР_7 в загальній сумі 159988,56 грн, з розбивкою річної суми 13332,38 грн щомісяця (а.с. 61-62);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 06.01.2017 № НОМЕР_8, якою нараховано орендну плату в сумі 90215,77 грн., з розбивкою річної суми за місяцями: січень-травень - 0,00 грн, червень - 10221,49 грн та липень-грудень - 13332,38 грн (а.с. 59-60).

Відповідачем на підставі пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності ТОВ Латєст.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 19.04.2017 року №205/12-32-12-03/24183749, яким встановлено порушення п.288.1, п.288.5 ст.288 ПК України відповідно до інформації, яка відображена в АІС Податковий блок щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки держаної та комунальної власності за березень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року, наданих в уточнюючих податкових деклараціях за 2014 рік-2016 рік позивач занизив податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 485913,71 грн. (а.с.30-35)

На підставі складеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення форми Р від 13.05.2017 за № НОМЕР_9 про збільшення грошового зобовязання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 594977,11 грн, з них за податковими зобовязаннями на суму 475981,69 грн, за штрафними санкціями на суму 118995,42 грн (а.с.29).

Відповідно до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з п.14.1.147 п.14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (ст.285 ПК України).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( ст.286 ПК України).

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За приписами п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків і які є узгодженими з дати подання декларацій.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одночасно п.287.3. ст. 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий період, порядок обчислення плати за землю, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судова колегія враховує таке.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з нормами ст. 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з частиною 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України (від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, від 05 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053), м. Сєвєродонецьк віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Орендовані ТОВ "Латєст" земельні ділянки мають комунальну форму власності та розташовані в м. Сєвєродонецьку Луганської області, тобто, на території, на якій, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р здійснювалася антитерористична операція.

Тому позивач в силу статті 6 Закону № 1669 є звільненим від плати за її використання до 08.06.2016, а саме, до внесення змін до вказаної норми Закону.

Згідно зі ст.10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на зазначену норму Закону, оскільки статтею 6 Закону №1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин.

Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати України потрібен для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а ст. 6 Закону №1669 передбачає звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тобто від виконання зобовязань, а не звільнення від відповідальності від виконання зобовязань. Предметом розгляду цієї адміністративної справи є саме правомірність застосування штрафних санкцій за несвоєчасне погашення зобовязання з земельного податку.

Згідно з положеннями Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних субєктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 до 07.06.2016.

Тому в силу положень ст. 6 Закону № НОМЕР_10 «Латєст» протягом часу з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно звільнено від сплати орендної плати за землю в м. Сєвєродонецьку Луганської області, внаслідок чого за вказаний період показники податкової звітності позивача з орендної плати за землю мають дорівнювати нулю.

Оскільки підприємство позивача звільнено від сплати орендної плати за землю з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно, за період з 01.04.2014 по 13.04.2014 (13 днів) та за період з 08.06.2016 по 30.06.2016 (23 дня) позивач має сплачувати орендну плату за землю. Податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 13 днів квітня 2014 року складає 3227,49 грн (7448,05 грн/30х13, а за 23 дні червня 2016 року - 10221,49 грн (13332,38/30х23).

Задеклароване позивачем в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 06.01.2076 № 982291993, за 2016 рік від 06.01.2016 № НОМЕР_8 податкове зобов'язання, що підлягає сплаті за квітень 2014 року, в сумі 3227,49 грн і податкове зобов'язання, що підлягає сплаті за червень 2016 року, в сумі 10221,49 грн повністю відповідають наведеному вище розрахунку.

Як правильно визначив суд першої інстанції положення ст. 6 Закону № 1669 не є податковою пільгою, що розповсюджується на позивача, не є правом позивача, реалізація якого залежить від дотримання певної процедури, а є спеціальною нормою закону, яка для суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції - скасовує дію підстав для сплати, отже, і для нарахування певного податку, що відповідає принципу соціальної справедливості, що закріплений в п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, та положенням п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням з посиланням на вказану у розмірі 118995,42 грн.

Оскільки відсутні підстави для визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 594977,11 грн, тому є безпідставним застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання протиправним та скасування оскарженого повідомлення рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі №812/777/17 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі №812/777/17 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді І.А. Васильєва

ОСОБА_3