Ухвала суду № 69889690, 30.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3113/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Глущенко Я.Б.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Державного підприємства « 171 Чернігівський ремонтний завод» про стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулись до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року у задоволенні зазначеної заяви - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції входив з того, що обставини, зазначені заявником не є такими, що непереборно позбавили можливості вчасно звернутися до державної виконавчої служби та пред'явити виконавчий лист до виконання у порядку, регламентованому Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2017 року у справі №825/3113/14 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Державного підприємства « 171 ремонтний завод» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 69367 грн. 60 коп., позовні вимоги - задоволено.

Судом першої інстанції 22 жовтня 2014 року видано виконавчий лист 825/3113/14 боржником за яким є Державне підприємство « 171 ремонтний завод», а стягувачем - управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання встановлено 21 жовтня 2015 року.

Повідомленням від 07 серпня 2017 року виконавчий лист №825/3113/14 повернено без виконання внаслідок пропуску строку його пред'явлення.

Заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання мотивована тим, що відповідальна посадова особа перебувала у відпустці.

У апеляційній скарзі Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зазначає, що судом першої інстанції не враховано особливості здійснення виконавчого провадження у випадку звернення стягнення на майно державного підприємства згідно з положеннями Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Так, згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», перебіг строк пред'явлення виконавчого листа до виконання починає перебіг з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ст.. 261 Кодексу адміністративного судочинства України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку визнаються тільки ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Так, перебування відповідальної посадової особи у відпустці не може вважатись поважною причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Щодо посилання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України положення Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» колегія суддів зазначає таке.

Зазначеним Законом України встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначеною нормою врегульовано питання обчислення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, крім іншого, у разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Натомість, у даній справі виконавчий лист №825/3113/14 повернено без виконання внаслідок пропуску строку його пред'явлення.

Крім того, встановлення мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств не позбавляє заявника обов'язку дотримання строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Так, будь-яких інших поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання заявником не зазначено та судом не встановлено.

Крім зазначеного, колегія суддів зазначає, що стягувачем за виконавчим листом 825/3113/14 є управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові. Строна виконавчого провадження у встановленому законодавством порядку не замінювалась.

Проте, заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання подано Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України, яке не є стороною даного виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст виготовлено 30.10.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

Я.Б. Глущенко