Постанова № 69889515, 23.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2017 р. №820/3344/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

суддів - Волошина Д.А., Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2016/5 від 26.06.2017 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- зобов'язати Міністерство юстиції України внести зміни до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України щодо арбітражного керуючого ОСОБА_3 про скасування наказу Міністерства юстиції України № 2016/5 від 26.06.2017.

В обґрунтування позову зазначив, що наказ оскаржуваний наказ про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого не відповідає вимогам щодо законності, та відповідно підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача під час розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3, зазначивши, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 2016/5 від 26.06.2017 винесений в межах та у спосіб встановлені чинним законодавством України, є обґрунтованим та законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, колегією суддів встановлено наступне.

Головним територіальним управлінням юстиції у Полтавській області з 31.03.2017 до 04.04.2017 на підставі скарг ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" від 02.06.2016 № 1840 та від 11.10.2016 № 2008, доручення від Міністерства юстиції України від 28.02.2017 № 9.4-32/214, посвідчення на проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 13.03.2017 № 13, проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 227, дата видачі 20.02.2013) за адресою: вул. Соборності (Жовтнева), 45, к. 313, м. Полтава.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням юстиції у Полтавській області складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04 квітня 2017 року № 12, якою встановлено, зокрема, порушення позивачем:

- абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 щодо використання майна банкрута, яке є предметом застави виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя;

- ч. 1 ст. 4-5, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України щодо виконання вимог ухвал господарського суду, які набрали законної сили.

12 квітня 2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Полтавській області складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 12, в якому зазначені порушення допущені арбітражним керуючим ОСОБА_3

13 квітня 2017 року Головним територіальним управлінням юстиції у Полтавській області за вих. № 04-01/3579 направлено до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення дисциплінарного стягнення.

25 квітня 2017 року Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України направлено Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання № 957 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення.

01 червня 2017 року Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, яке викладено у протоколі засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих № 60/06/17.

На підставі вказаного рішення, Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих направлено до Міністерства юстиції України подання № 716 від 01.06.2017 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2017 № 2016/6 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 227 від 20.02.2013, видане ОСОБА_3.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Проведеною Головним управлінням юстиції у Полтавській області перевіркою діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 встановлено, зокрема, порушення позивачем:

- абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 щодо використання майна банкрута, яке є предметом застави виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя;

- ч. 1 ст. 4-5, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України щодо виконання вимог ухвал господарського суду, які набрали законної сили.

Судом встановлено, що висновок відповідача про порушення арбітражним керуючим ОСОБА_3 вимог закону ґрунтується на наступних обставинах.

У довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04 квітня 2017 року № 12 зазначено, що в ході ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "Еллакс" ліквідатором ОСОБА_3 виявлено та включено до складу ліквідаційної маси майно банкрута, в тому числі нежитлові будівлі літ. Б-1, площею 303,8 кв.м., літ. В-1, площею 511,8 кв.м., літ. Г-1, площею 555,9 кв.м., літ. Ж-1, площею 29,5 кв.м., літ. Е-1, площею 18,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Поздовжня 8а. Вказані приміщення перебували в заставі ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" на підставі договору іпотеки № 199 від 07.02.2008 року. Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» є заставним кредитором у справі про банкрутство ТОВ Еллакс.

Ухвалою суду від 16 грудня 2014 року надано згоду на продаж вищевказаного майна, що є предметом забезпечення.

Аукціон з продажу спірного майна відбувся 26.02.2015 року і за результатами його проведення спірне майно реалізоване за ціною 370545,00 грн.

06.03.2015 року з переможцем аукціону ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу цього нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 491. Покупцем грошові кошти за отримане на аукціоні майно перераховано в повному обсязі.

Комісією встановлено, що з ліквідаційного рахунку ТОВ "Еллакс" перераховано ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" лише 90590,00 грн., а решта коштів, отриманих від продажу заставного майна спрямовано ліквідатором на покриття витрат пов'язаних і проведенням ліквідаційної процедури.

Згідно виписки по ліквідаційному рахунку ТОВ "Еллакс" за період з 01.04.2012 по 24.06.2016 залишок коштів на рахунку 0грн. Крім того банківський рахунок закрито 24.06.2016.

Ухвалою господарського суду Харківського області від 23.08.2016, у справі № 5023/9139/11, яка набрала законної сили, зобов'язано ліквідатора ТОВ "Еллакс" ОСОБА_3 перерахувати кошти в сумі 370545 грн. заставному кредитору ТОВ "ФК "Приватні інвестиції".

З огляду неперерахування ліквідатором заставному кредитору всіх коштів одержаних від продажу майна банкрута, що знаходилося у заставі вказаного кредитора, комісія прийшла до висновку про порушення ОСОБА_3 абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 щодо використання майна банкрута, яке є предметом застави виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Окрім того, під час перевірки комісією також встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 серпня 2016 року у справі № 5023/9139/11 задоволено скаргу ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" на дії (бездіяльність) ліквідатора; визнано бездіяльність ліквідатора ТОВ "Еллакс" ОСОБА_3 щодо неперерахування отриманих від реалізації заставного майна коштів в сумі 370545,00 грн. ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" неправомірною; зобов'язано ліквідатора ТОВ "Еллакс" ОСОБА_3 перерахувати кошти заставному кредитору ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" в повному обсязі.

Постановою від 06 жовтня 2016 року Харківської апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 серпня 2016 року у справі № 5023/9139/11 залишив без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Еллакс" ОСОБА_3 залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 серпня 2016 року у справі № 5023/9139/11 залишено без змін.

Ухвалами господарського суду Харківської області у справі № 5023/9139/11 від 13.12.2016, 26.01.2017 та 07.03.2017 зобов'язано ліквідатора ТОВ "Еллакс" - ОСОБА_3 надати до суду повний звіт ліквідатора, в тому числі про проведені дії по виконанню вимог ухвали суду від 23.08.2016 в частині повернення заставному кредитору грошових коштів, обговорення на комітеті кредиторів звіту ліквідатора, в тому числі звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, відшкодування витрат, понесених в ліквідаційній процедурі, письмові пояснення з приводу наявності в матеріалах справи двох примірників протоколів засідання комітету кредиторів від 17.06.2016 з різним змістом, докази належного виконання ліквідаційної процедури та вчинення усіх належних дій по її закінченню.

Комісії не надано арбітражним керуючим ОСОБА_3 документів, які б підтверджували виконання вищевказаних ухвал господарського суду Харківської області, в зв'язку з чим Головним управлінням юстиції у Полтавській області встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 4-5, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України щодо невиконання вимог ухвал господарського суду, які набрали законної сили.

Щодо висновку про порушення ОСОБА_3 абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 щодо використання майна банкрута, яке є предметом застави виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя, суд зазначає наступне.

Правові засади здійснення діяльності арбітражних керуючих в Україні визначають Закон України № 2344-XII від 14.05.1992 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 4 Закону України № 2344-XII, арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності регулюється ст.ст. 106-113 Закону України № 2344-XII та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645 (далі по тексту - Порядок № 1284/5), згідно п. 1.4 якого, встановлено процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 107 Закону № 2343-XII, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 112 Закону України № 2343-XII однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

При цьому, частиною 2 цієї норми встановлено, що у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 Закону України № 2344-XII, дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Частиною 3 ст. 109 Закону України № 2344-XII визначено, що рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як вбачається з довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04 квітня 2017 року № 12, кошти від реалізації майна були розподілені в порядку, передбаченому ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній до 19.01.2013, та затверджені комітетом кредиторів, що підтверджується копією протоколу від 17.06.2016, та задоволені вимоги, зокрема ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - 90590,00 грн.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем вчинено порушення у періоді до 17.06.2016.

А отже, враховуючи що спірний наказ відносно ОСОБА_3 прийнято 26.06.2017, суд приходить до висновку, що відповідачем пропущено строк для прийняття рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення, а саме - один рік з дня його вчинення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 22 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого та матеріали перевірки структурного підрозділу щодо оприлюднених фактів, які принижують честь і гідність арбітражного керуючого, розглядаються Комісією на її засіданнях протягом місяця з дня їх надходження.

Строк внесення структурним підрозділом на розгляд Комісії подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, його розгляду Комісією та прийняття рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення не може перевищувати двох місяців з дня виявлення проступку та одного року з дня його вчинення.

Судом встановлено, що перевірка відносно ОСОБА_3 проводилася на підставі скарг ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" від 02.06.2016 № 1840 та від 11.10.2016 № 2008.

Лише 01 червня 2017 року Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, яке викладено у протоколі засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих № 60/06/17, на підставі якого направлено до Міністерства юстиції України подання № 716 від 01.06.2017 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Таким чином, суд зазначає, що в порушення пункту 2 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) скарги щодо діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 розглянуті поза межами строків, встановлених чинним законодавством.

Щодо висновку про порушення ОСОБА_3 ч. 1 ст. 4-5, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 Закону України № 2344-XII, дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно ч. 2 ст. 109 Закону України № 2344-XII, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

При цьому колегія суддів зазначає, що Закон України №2344-XII визначає лише поняття дисциплінарного проступку арбітражного керуючого, яким є винне невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Підстави ж для притягнення арбітражного керуючого для дисциплінарної відповідальності визначені п. 7.1 Порядку № 1284/5, якими є:

- встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей;

- вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому;

- невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю;

- відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

- грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута);

- встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади.

Суд зазначає, що законодавством України не передбачено такої підстави для притягнення арбітражного керуючого до відповідальності як невиконання рішення суду, а враховуючи вичерпний перелік таких підстав, суд вважає, що відповідачі вийшли за межі наданих їм законом повноважень та підстав у випадку притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.

Окремо суд зауважує, що поняття грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), що інкримінується позивачу, Порядком № 1284/5 не визначено, що свідчить про необхідність оцінки порушення, а саме є воно грубим чи не грубим саме під час розгляду подання Дисциплінарною комісією на засіданні, з урахуванням обставин матеріалів та пояснень осіб, які беруть участь у засіданні, у тому числі арбітражного керуючого.

Суд вважає, що відповідачами в даному випадку не доведено факту саме грубого порушення арбітражним керуючим ОСОБА_3 законодавства під час виконання своїх повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2016/5 від 26.06.2017 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_3".

Зобов'язати Міністерство юстиції України внести зміни до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України щодо арбітражного керуючого ОСОБА_3 про скасування наказу Міністерства юстиції України № 2016/5 від 26.06.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя А.С. Мороко

Судді Д.А. Волошин

ОСОБА_6