Ухвала суду № 69889501, 31.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

31 жовтня 2017 року м. Київ № 826/13761/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. за участі секретаря судового засідання Карпенка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною і скасування

постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання законної вимоги народного депутата України ОСОБА_1 про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних";

- визнати протиправною і скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних".

Водночас позивач звернувся до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 та заборони Кабінету Міністрів України та будь-яким іншим особам та органам державної влади вчиняти будь-які дії на виконання цього нормативно-правового акту.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що Кабінет Міністрів України прийняв оскаржувану постанову всупереч приписам Конституції України та чинному законодавству. Виконання цього нормативно-правового акта призведе до масового порушення прав платників податків ПДВ з числа малого та середнього бізнесу. Зокрема зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 прямо суперечать статті 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов'язковим до виконання, а також всупереч п.п.54.3.2 статті 54 Податкового кодексу України призводять до зміни об'єкта оподаткування та суми грошових зобов'язань з ПДВ, не забезпечують дотримання прав платників податків згідно з п.п.17.1.6, п.п.17.1.7 Податкового кодексу України на участь у розгляді питання та на оскарження прийнятого рішення, не відповідають способу направлення документів згідно з пп.42.2, п.п.42.4 Податкового кодексу України та суперечать порядку проведення електронних перевірок згідно з п.п.86.11 Податкового кодексу України.

Розглянувши подане клопотання про забезпечення позову, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Із указаної норми вбачається, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Способами забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборона вчиняти певні дії, а заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем не наведено суду вагомих та переконливих доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, також того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також існування ознак очевидної протиправності оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України.

Доводи позивача щодо очевидної протиправності оскаржувної постанови Кабінету Міністрів України підлягають перевірці судом під час розгляду справи по суті та оцінці за результатами розгляду справи.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 117, 118, частини четвертої статті 160, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені частиною першою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О.Власенкова