Постанова № 69889311, 02.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2017 року № 826/18675/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПАРАНГОН» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої Аделя Рашидівни (далі - відповідач) за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ» (далі - третя особа), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої Аделя Рашидівни (номер свідоцтва 8382) про проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме внесення відомостей про відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків Генерального директора ТОВ «ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ» та призначення ОСОБА_3 з 19.07.2016 року тимчасово виконуючим обов'язки Генерального директора ТОВ «ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ», які проведенні з порушенням порядку та строків їх проведення.

На думку позивача, оскільки протокол, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення про проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ «ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ» є незаконним, а відтак відповідач зобов'язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача та представник третьої особи також подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, відношення до позову не висловили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем вчинено реєстраційну дію №10681070042042349 від 16.11.2016 року «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах».

При цьому, як зазначає позивач, вказана реєстраційна дія вчинена на підставі протоколу №1 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ», на яких вирішувалось питання, зокрема, щодо відсторонення Генерального директора від виконання повноважень та призначення виконуючого обов'язки Генерального директора.

Незгода позивача із вказаним рішенням приватного нотаріуса зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить за наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 року (далі - Закон №755-IV, в редакції станом на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій).

Частиною 1 ст. 25 Закону №755-IV визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону №755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №755-IV документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

При цьому, така вимога до поданих документів, як рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству вказує виключно на те, що державний реєстратор зобов'язаний перевірити рішення уповноваженого органу управління юридичної особи з точки зору оформлення такого рішення з дотриманням вимог, встановлених законом, а не з точки зору обставин правомірності та правомочності прийняття такого рішення уповноваженого органу управління юридичної особи на відповідність вимогам закону.

Частиною 2 ст. 25 Закону №755-IV передбачено, що порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів юридичної особи.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 27 Закону №755-IV підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є: подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі; невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону; невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону; несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі; подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Крім того, виключним є перелік підстав для відмови у державній реєстрації, що передбачений ст. 28 Закону №755-IV.

При цьому, суд додатково наголошує, що державний реєстратор при розгляді поданих документів для державної реєстрації, зокрема, перевіряє правильність оформлення поданих документів, а не правомірність прийняття документів, на підставі яких слід провести державну реєстрацію змін до установчих документів.

За таких обставин, дослідженню в межах даної адміністративної справи підлягають обставини стосовно того чи діяв державний реєстратор на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з обґрунтування позовних вимог, останні мотивовані виключно протиправністю протоколу №1 позачергових загальних зборів ТОВ «ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ», а відтак наявністю у відповідача обов'язку відмовити в здійсненні державної реєстрації.

При цьому, перелік підстав для відмови у державній реєстрації, передбачений ст. 28 Закону №755-IV та є вичерпним. І при цьому, вказана позивачем обставина, не є підставою для відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Водночас, постановою Київського господарського апеляційного суду від 04.04.2017 року у господарській справі №910/21817/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ" про визнання рішення загальних зборів недійсними від 19.07.2016 року, у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" відмовлено.

Вказана постанова господарського суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 року.

Наведене свідчить, що правомірність протоколу №1, на підставі якого і прийнято оскаржуване рішення відповідача, встановлена в судовому порядку, а відтак і оскаржуване рішення приватного нотаріуса є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише Завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням вимог ст. 94 КАС України відсутні підстави для присудження понесених позивачем судових витрат на його користь.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПАРАНГОН» відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук