Постанова № 69888553, 23.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2017 р. Справа №805/2538/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Соціальне відродження Донбасу про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Соціальне відродження Донбасу про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з квітня по червень 2017 року у сумі 124 257,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Органами Пенсійного фонду України призначена та сплачена пільгова пенсія особам, що працювали на підприємстві відповідача, зайнятим на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення. Управлінням направлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 на загальну суму 124 257,22 грн. Станом на час звернення до суду зазначена заборгованість відповідачем управлінню не відшкодована.

Представник позивача до суду не зявився, судом отримано засобом електронного звязку клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання 23 жовтня 2017 року не зявився, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлявся судом належним чином.

29 липня 2017 року від представника відповідача ОСОБА_1 через відділ діловодства та документообігу суду надійшли заперечення проти позову, обґрунтовані сумнівами товариства щодо справжності підписів на довідках про підтвердження пільгового стажу визначеним в розрахунках особам, на підстав яких таким особам призначено пенсію. Так, вказані довідки підписані ніби-то ОСОБА_1, у той же час зазначено, що такі документи ним не підписувались.

З урахуванням ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вважає за можливе провести судове засідання без здійснення фіксування звукозаписувальними технічними засобами та розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Соціальне відродження Донбасу зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРОПУ 30556292 за адресою: 87124, Донецька обл., Волноваський район, селище міського типу Мирне, Каранський кар'єр, що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

За твердженнями позивача, органами Пенсійного фонду України призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах пенсіонерам, які працювали в підприємстві відповідача та були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список № 2).

Також позивачем зазначено, що на адресу відповідача позивачем направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за спірний період в сумі 124 257,22 грн.

Відповідно до картки особового рахунку відповідача станом на час розгляду справи витрати управління по виплаті та доставці пільгових пенсій за спірний період на суму 124 257,22 грн. підприємством не відшкодовані.

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, Закон № 1058-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон України Про пенсійне забезпечення, Закон № 1788-XII), було врегульовано Законом України № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (далі Закон України Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, Закон № 400/97-ВР).

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закону № 400/97-ВР розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.7 цієї Інструкції.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ст. 7 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 4 цієї статті оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Крім цього, в силу приписів Закону України Про нотаріат посвідчувати відповідність копій документів, виданих підприємствами, установами та організаціями, - їх оригіналові мають право нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії. Крім нотаріальних органів, засвідчувати вірність копій документів відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян, який діє в Україні відповідно до ст. 3 Закону України „Про правонаступництво України як такий, що не суперечить законодавству України, мають право державні та громадські організації, установи, підприємства на прохання громадян. При цьому, вказані документи повинні виходити від цих підприємств, організацій та установ (тобто, ці особи мають бути у даному випадку їх видавниками (авторами)) і стосуватися прав та законних інтересів громадян, які звернулися з таким проханням; копії документів у даних випадках видаються на бланках цих підприємств, організацій та установ. Вірність копії документа засвідчується підписом керівника чи уповноваженою на те службовою особою та печаткою. На копії зазначається дата її видачі та робиться відмітка, що оригінал знаходиться на цьому підприємстві, в установі, організації. Крім нотаріусів, уповноважених осіб підприємств, установ, організацій, засвідчувати вірність копій документів відповідно до Закону України „Про адвокатуру мають право адвокати у справах, які вони ведуть.

Таким чином, особа, яка бере участь у справі, має надати суду в обґрунтування своїх посилань оригінали документів (їх належним чином засвідчені копії) або зазначити про поважні причини їх ненадання.

Ухвалами суду від 17 липня 2017 року та від 27 вересня 2017 року зобовязано позивача надати суду оригінали документів, що надавались управлінням до суду в якості доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. Зазначені ухвали позивачем отримані, що підтверджується матеріалами справи.

Разом із цим, станом на теперішній час ухвали суду від 17 липня 2017 року та від 27 вересня 2017 року позивачем не виконано.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем надано суду лише ксерокопії документів. Оригінали або належним чином засвідчені копії таких документів суду не надано, ґрунтовних пояснень щодо причин їх ненадання також.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку, що станом на теперішній час позивачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами (яким не є ксерокопії документів) правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Крім цього суд зазначає, що в отриманих судом від представника відповідача ОСОБА_1 запереченнях проти позову зазначено про сумніви товариства щодо справжності підписів на довідках про підтвердження пільгового стажу, визначеним в розрахунках особам, на підстав яких таким особам призначено пенсію, оскільки вказані довідки підписані ніби-то ОСОБА_1, у той же час зазначено, що такі документи ним не підписувались.

В ухвалах суду від 30 серпня 2017 року та від 27 вересня 2017 року позивача повідомлено про зміст заперечень відповідача проти позову, у той же час позивачем будь-яких пояснень з цього приводу суду не надано як і доказів, що спростовували б твердження відповідача.

Суд зазначає, що ксерокопії вказаних довідок візуально дійсно мають різні підписи.

Беручи до уваги наведене суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Соціальне відродження Донбасу заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з квітня по червень 2017 року у сумі 124 257,22 грн відсутні.

Керуючись ст. 2, ст. 69-71, ст. 86, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Соціальне відродження Донбасу про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 27 жовтня 2017 року.

Суддя Арестова Л.В.