Ухвала суду № 69888461, 30.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 жовтня 2017 р. справа № 804/6966/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" до Головного територіального управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати вказані у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №193/4.1-12/607 від 25.10.2017 року факти допущених порушень відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3І неправомірними;

- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в частині накладення штрафу у розмірі 128000 грн.;

- винести постанову про зменшення штрафу до 64000 грн.

Позовна заява подана до суду з недодержанням вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено право позивача оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

В пункті 1 та 3 позовних вимог позивач просить визнати неправомірними факти встановлених порушень та винести постанову про зменшення штрафу.

Наведені позивачем позовні вимоги не передбачені Кодексом адміністративного судочинства України та не належать до компетенції адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Позивачем до позовної заяви надано копії доданих документів для відповідача не в повному обсязі, а саме у додатках до позовної заяви для відповідача відсутня копія постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №193/4.1-12/607 від 25.10.2017 року.

У відповідності до частини 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до частини 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Позовна заява підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" ОСОБА_4, проте, в наданих до суду додатках до адміністративного позову відсутні документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_4 на підписання позовної заяви як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс".

Згідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачем до позовної заяви долучено документ про сплату судового збору платіжне доручення №2241 від 25.10.2017 року в сумі 1600 грн. про сплату судового збору як за вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачем надано доказ сплати судового збору не в повному обсязі та лише за частину предявлених до суду позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У частині 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлено ставку судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слід зазначити, що зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення субєктом владних повноважень фінансових зобов'язань особи є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача є майновою.

Таким чином, звернена до суду вимога про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в частині накладення штрафу у розмірі 128000 грн.- є майновою.

Отже, сума судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 128000 грн. складає 1920 грн. з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову.

Крім того, суд зазначає, що за наслідками приведення позивачем пункту 1 та пункту 3 позовних вимог у відповідність до статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем також необхідно буде сплатити судовий збір за ці вимоги як за майнові або як за немайнові (в залежності від змісту змінених вимог).

Також, суд зазначає, що позивач має право залишити одну позовну вимогу про скасування постанови про накладення штрафу повністю або частково та, відповідно, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в залежності від тієї суми штрафу, з якою позивач не може погодитись.

Таким чином, недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:

- приведення позовних вимог у відповідність статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України та надання копії уточненої позовної заяви для відповідача;

- надання копії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №193/4.1-12/607 від 25.10.2017 року для відповідача;

- надання доказів на підтвердження повноважень директора ОСОБА_4 на підписання позовної заяви від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс";

- надання оригіналу документа про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" до Головного територіального управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" строк для усунення недоліків позовної заяви до 13 листопада 2017 року.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом:

- приведення позовних вимог у відповідність статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України та надання копії уточненої позовної заяви для відповідача;

- надання копії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №193/4.1-12/607 від 25.10.2017 року для відповідача;

- надання доказів на підтвердження повноважень директора ОСОБА_4 на підписання позовної заяви від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс";

- надання оригіналу документа про сплату судового збору .

Розяснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс", що позовна заява повертається позивачу, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар