Постанова № 69888397, 23.10.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 жовтня 2017 р. Справа № 802/1153/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

суддів: Воробйової Інни Анатоліївни

Мультян Марини Бондівни

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Данильченка В.В., Рибака Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1, Міністерство юстиції України), Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач 2, ГТУЮ у Вінницькій області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1213/5 від 11.04.2017 року про аналювання доступу державного реєстратора комунального підприємства "Архітектурне планувально-проектне бюро" ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також просить поновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.03.2017р. Міністерство юстиції України було прийнято наказ №909/7 про проведення камеральної перевірки державного реєстратора комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» ОСОБА_2. За результатами проведеної перевірки комісією Міністерства юстиції України складено довідку від 07.04.2017р.. Позивач зазначає, що в даній довідці викладено висновки комісії щодо порушення ним вимог п.2 ч.3 ст.10, п.п. 1 п.2 р.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності». Крім того, відповідно до ч.2 ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016р. №990, запропоновано анулювати доступ державного реєстратора комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі вказаної довідки Міністерством юстиції України виданий наказ №1213/5 від 11.04.2017р. про анулювання доступу державного реєстратора комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, позивач вважає, що доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому було анульовано протиправно, оскільки останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак просить суд скасувати наказ Міністерства юстиції України №1213/5 від 11.04.2017 року про аналювання доступу державного реєстратора комунального підприємства "Архітектурне планувально-проектне бюро" ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також просить поновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідачів щодо позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, а також надали письмові заперечення, в яких вказані обставини, а саме, що позивач не перевірив належним чином усі документи, що призвело до порушення останнім вимог п.2 ч.3 ст.10, п.п. 1 п.2 р.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 31.12.2015 року ОСОБА_5 звернулась до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про заборону здійснення реєстраційних дій, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №15228653.

Даною заявою заборонено, на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 30.12.2015 року по справі № 752/21281/15-ц, реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві, вчиняти будь-які дії щодо проведення державної реєстрації будь-яких речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1.

В свою чергу, 07.12.2016 року до комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» Вінницької області звернулась ОСОБА_6 за довіреністю від ОСОБА_7 із заявою про припинення заборони здійснення реєстраційних дій на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва, на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2016 по справі № 752/21281/15-ц (копія додається). Вказана заява зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 19922439.

07 грудня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно комунального підприємства «Архітектурне планувально - проектне бюро» Вінницької області ОСОБА_2 задоволено заяву за № 15228653 про заборону здійснення реєстраційних дій.

Так, 13.12.2016 року ОСОБА_5 подала скаргу до Міністерства юстиції України, яка в подальшому була направлена на розгляд Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

В свою чергу, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області під час розгляду на засіданні 15.02.2017 року скарги ОСОБА_5 від 13.12.2016 року, яка надійшла з Міністерства юстиції України та зареєстрована в Головному територіальному управління юстиції у Вінницькій області 23.01.2017 року за №Г-47/3.3, на дії державного реєстратора прав на нерухоме майно комунального підприємства «Архітектурне планувально - проектне бюро» Вінницької області ОСОБА_2 встановлено, що остання порушила вимоги ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та відповідно до п.1 ч. 8 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було прийнято рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті.

Разом з тим, 23.03.2017р. Міністерством юстиції України прийнято наказ №909/7 про проведення камеральної перевірки державного реєстратора комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» ОСОБА_2.

За змістом даного наказу вирішено провести камеральну перевірку державного реєстратора комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» ОСОБА_2 з 23.03.2017р. та утворено комісію для проведення такої перевірки. Підставою прийняття наказу №909/7 слугувало подання Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 16.02.2017р. №Г-47/3.3.

За результатами проведеної перевірки комісією Міністерства юстиції України складено довідку від 07.04.2017р. В даній довідці викладено висновки комісії щодо порушення мною вимог п.2 ч.3 ст.10, п.п. 1 п.2 р.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності». Крім того, відповідно до ч.2 ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016р. №990, запропоновано анулювати доступ державного реєстратора комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі вказаної довідки Міністерством юстиції України виданий наказ №1213/5 від 11.04.2017р. про анулювання доступу державного реєстратора комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, вбачається, що вказані правовідносини врегульовані положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною першою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Приписами частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини дев'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до п.п. 9, 10 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Відповідно до п. 11 Порядку № 1128, копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

В силу положень пунктів 12 та 13 Порядку №1128 встановлено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу. Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.

Отже, рішення державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, яке за результатами розгляду скарги, на підставі висновків постійно діючої комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації приймає, зокрема, рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч.2 ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.

Згідно пунктів 8, 9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016р. №990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право: 1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.

Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

Так, позивач надаючи пояснення зауважив, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.12.2015р. у справі 752/21281/15-ц заборонено Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15) вчиняти будь-які дії щодо проведення державної реєстрації будь-яких речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1. В контексті зазначеного, 07.12.2016р. до комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» звернулась ОСОБА_6 за довіреністю від ОСОБА_7 із заявою про припинення заборони здійснення реєстраційних дій на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1.

Зазначає, що разом із вказаною заявою було подано копію ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10.08.2016р. у справі 752/21281/15-ц згідно якої вирішено виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборону на вчинення будь-яких дій щодо проведення державної реєстрації будь-яких речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1.

Позивач, окремо звертає увагу суду, на те, що 07.12.2016р. ОСОБА_6 подала до комунального підприємства «Архітектурне планувально-проектне бюро» копію зазначеної вище ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10.08.2016р. із відміткою, що станом на 18.08.2016р. дана ухвала набрала законної сили та всіма необхідними реквізитами: мокра печатка суду, підписи судді та секретаря про відповідність копії оригіналу, штрихкодовий ідентифікатор судового рішення.

Проте, суд критично оцінює вказані доводи позивача, оскільки, на час розгляду скарги, Комісією встановлено відсутність в Єдиному Державному реєстрі судових рішень України електронної копії ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2016 року по справі №752/21281/15-ц, яка подавалась державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій, що підтверджується матеріалами справи.

Так, суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 п.2 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відтак, суд дійшов висновку, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно комунального підприємства «Архітектурне планувально - проектне бюро» Вінницької області ОСОБА_2 під час розгляду заяви, зареєстрованої у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 19922439 порушено вимоги п. 2 ч. З ст. 10, ч. З ст. 311 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.п.1 п. 2 розділу II прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Дослідивши оскаржуване рішення в розумінні рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що останнє відповідає вимогам визначених Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути вчинено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України. "На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. "У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. "У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Визначаючись щодо заявлених вимог, судом також враховано, що ч. 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності з ч.1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З аналізу даних норм слідує, що під час розгляду справи суд бере до уваги лише належні докази, тобто ті, що стосуються конкретної справи та містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.