Ухвала суду № 69885638, 26.10.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15880/17

Провадження № 1-кс/638/2866/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Наумова С.М., при секретарі Крупенко Л.С., за участю слідчого Петрової К.Д. розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 погодженого з прокурором Харківської міської прокуратури №1 ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №12017220480005085 від 18.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2017 до Дзержинського районного суду м.Харкова надійшло вищевказане клопотання.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 18.10.2017 в період часу з 10 години до 11 години 40 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні ресторану «Салтус Ресторан», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Науки, 64, звернув увагу на ноутбук марки «НР», модель «15-ac653ur», що лежав на столі, належний ОСОБА_4 Після чого у останнього виник раптовий намір на таємне заволодіння вищезазначеним чужим майном.

Слідчий зазначає, що реалізуючи свій злочинний намір, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому завадити, ОСОБА_3, заволодів вищезазначеним ноутбуком разом з зарядним пристроєм, вартість якого, згідно товарного чеку від 10.09.2016 становить 10579,10 гривень, при цьому заволодівши також сумкою від ноутбуку, бездротовою мишкою та флешкою, марки «Тошиба», обємом 8 Гб, що не становлять для потерпілої матеріальної цінності та покинув приміщення вказаного ресторану.

Слідчий вказує, що таким чином в подальшому ОСОБА_3 викраденим майном розпорядився на свій власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 10579,10 гривень.

Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), тобто таємне викрадення чужого майна.

25.10.2017 на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 було вилучено ноутбук марки «НР», модель «15-ac653ur», серійний номер CND6115NC0, зарядний пристрій до ноутбуку та сумку-чохол від ноутбуку, виконану з матеріалу сірого кольору.

25.10.2017 зазначені предмети було оглянуто та визнано речовими доказами по кримінально провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12017220480005085 від 18.10.2017, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

У своєму клопотанні слідчий, враховуючи наявність достатніх доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи, що не накладення арешту на вилучені ноутбук марки «НР», модель «15-ac653ur», серійний номер CND6115NC0, зарядний пристрій до ноутбуку та сумку-чохол від ноутбуку, виконану з матеріалу сірого кольору може призвести до їх втрати і зникнення чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у справі, просить накласти арешт на вилучені під час тимчасового доступу від 25.10.2017 речі, а саме: ноутбук марки «НР», модель «15-ac653ur», серійний номер CND6115NC0, зарядний пристрій до ноутбуку та сумку-чохол від ноутбуку, виконану з матеріалу сірого кольору.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку слідчого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчі судді зобов'язані, зокрема, перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів, зважати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для застосування заходів забезпечення (ч. 3 ст. 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 3 цієї статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, якими обґрунтовувались доводи клопотання, враховуючи наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що у клопотанні слід відмовити, так як слідчим не доведена необхідність такого арешту, а також ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 168, 170, 171, 172, 173 КПК України, -, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 погодженого з прокурором Харківської міської прокуратури №1 ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №12017220480005085 від 18.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - Наумова С.М.