Вирок № 6988289, 11.11.2009, Березівський районний суд Одеської області

Справа № 1-153/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року. Березівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Прібилова В.М..,

за участю секретаря - Музики О.Ф.,

прокурорів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка справу про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Анатолівка Березівського району Одеської області області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого у ВАТ "Березівський елеватор", урядових нагород не має, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 300 КК України, -

в с т а н о в и в

21 травня 2009 року, приблизно о 15 годині, в смт. Раухівка Одеської області, поблизу вул. Совєтській, біля памятника воїнам Великої Вітчизняної війни, ОСОБА_4, відносно неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, під загрозою застосування фізичного насилля були вчинені розпусні дії.

Знаходячись поряд при вчиненні розпусних дій, ОСОБА_3, з метою подальшого розповсюдження, вище зазначеної події зафіксував цифровою камерою свого мобільного телефону "Нокіа 5300" в пам'ять телефону вчинені відносно ОСОБА_5 розпусні дії та зберігав вказану відеорепродукцію в пам'яті свого телефону, який носив при собі.

21 травня 2009 року приблизно о 17 годині, ОСОБА_3, знаходячись на стадіоні смт. Раухівка Березівського району Одеської області, з метою розповсюдження серед неповнолітніх осіб твору, що пропагує культ насильства і жорстокості, надав у тимчасове користування свій мобільний телефон для перегляду відеозапису (знущання над ОСОБА_5 та скоєння відносно нього розпусних дій) неповнолітнім ОСОБА_4, ОСОБА_6., ОСОБА_7 та двом невідомим дівчатам.

Продовжуючи злочинні дії, направлені на розповсюдження виготовленого ним твору, ОСОБА_3, приблизно у червні 2009 року, в денний час, знаходячись на стадіоні смт. Раухівка Березівського району Одеської області, на прохання неповнолітнього ОСОБА_8, умисно, з метою розповсюдження створеного ним твору, що пропагує культ насильства та жорстокості, передав ОСОБА_8 свій мобільний телефон "Нокіа 5300". В подальшому ОСОБА_8, з дозволу та відома ОСОБА_3, шляхом перенесення на носій цифрової інформації через блютуз телефону, для подальшого особистого перегляду, без мети збуту та розповсюдження, за допомогою мобільного телефону свого брата ОСОБА_9, скопіював відеозапис знущання над ОСОБА_5 в пам'ять свого телефону мобільного зв'язку.

Зазначена відеопродукція, створена ОСОБА_3, не встановленим судом та слідством шляхом була розповсюджена серед мешканців смт. Раухівка Березівського району Одеської області та надана матері ОСОБА_5 ОСОБА_10, яка 16.06.09 року вище вказаний відеозапис у цифровому виді видала працівникам Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області.

Згідно висновку мистецтвознавчої експертизи № 1193 від 21.09.2009 року, вказаний відеозапис містить елементи насилля та жорстокості, в яких зафіксовані сцени з діями, які суперечать суспільній моралі.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у виготовленні, зберіганні відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості з метою розповсюдження, а також розповсюдження неповнолітнім твору, що пропагує культ насильства і жорстокості, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні винним себе в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 300 КК України визнав повністю та фактичних обставин справи не оспорював, підтвердив обставини викладені у обвинувальному висновку однак свідчення давати відмовився. Оголошені в судовому засіданні свідчення на досудовому слідстві в якості обвинуваченого підтвердив повністю.

З оголошених в судовому засіданні свідчень при допиті в якості обвинуваченого від 26.09.2009 року вбачається що 21.05.2009 року, приблизно о 16 чи 17 годині, на його телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_4, який попросив прийти до пам'ятнику "Загиблим воїнам", розташованого неподалік від вул. Совєтська в смт. Раухівка. Коли він підійшов до зазначеного місця то побачив, що ОСОБА_4 погрожуючи застосуванням фізичного насилля, в присутності ОСОБА_7, ОСОБА_6, умисно примусив ОСОБА_5 вилізти на постамент пам'ятнику воїнам Великої Вітчизняної війни, зняти з себе весь одяг, демонструвати присутнім і торкатися свого статевого органу та займатися анонізмом, що відбувалося на протязі близько 30-40 хвилин . Зазначені події, по своїй ініціативі, підсудний почав знімати на камеру свого мобільного телефону. Даний відеозапис підсудний в подальшому надавав для огляду неповнолітнім ОСОБА_4, ОСОБА_6., ОСОБА_7 та ще двом незнайомим йому дівчатам. ОСОБА_11? на прохання неповнолітнього ОСОБА_8 підсудний передав останньому свій мобільний телефон з якого, з дозволу та відома підсудного, ОСОБА_8 скопіював у свій телефон за допомогою блютуз даний відеозапис. Підсудний у вчиненому щиро розкаюється та запевняє суд, що більше не буде вчиняти злочинів.

З урахуванням показань підсудного у судовому засіданні, державний обвинувач звернувся до суду із клопотанням про недоцільність дослідження усіх доказів по справі у відношенні фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, що було підтримано самим підсудним і потерпілим.

Суд вважає, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, немає сумнівів у їх добровільності та істинності позицій, тому суд вважає за можливим не досліджувати у повному обсязі докази, стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Судом учасникам судового розгляду розяснено, що при такому досліджені обєму доказів вони позбавляються можливості в порядку апеляційного оскарження оспорювати не досліджені обставини справи.

Таким чином суд вважає, винність підсудного ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині доведеною, оскільки його показання відповідають фактичним обставинам справи і ним та іншими учасниками процесу не оспорюються і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 300 КК України як виготовлення, зберігання відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості з метою розповсюдження, а також розповсюдження неповнолітнім твору, що пропагує культ насильства і жорстокості.

Згідно ст. 12 КК України злочин, вчинений підсудним і передбачений ч. 2 ст. 300 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного, а також приймає до уваги, що підсудний щиро розкаявся в скоєному, а також ту обставину, що підсудний раніше не засуджувався.

До обставин, що помякшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття підсудного та скоєння ним злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

З урахуванням особи підсудного, характеризуючих даних про особу винного, громадської безпеки скоєного ним злочину, пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, суд вважає, що виправлення й перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити підсудному покарання у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись статтею ст. 300 ч. 2, ст. 53 КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України Березівський районний суд Одеської області, -

п р и с у д и в

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 300 ч. 2 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в сумі 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією диску СД-Р з відеозаписом розпусних дій та мобільного телефону «Нокіа 5300», який належить підсудномуОСОБА_3

Д иск СД-Р з відеозаписом розпусних дій який зберігається в камері зберігання речових доказів Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області знищити.

Мобільний телефон "Нокіа 5300", належний ОСОБА_3 який зберігається в камері зберігання речових доказів Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Одеській област і р/р 35220002000142 код ОКПО 25574222 МФО 828011 в ГУДК України в Одеській області витрати за проведення мистецтвознавчої експертизи в розмірі 1095 грн. 25 коп.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через суд, який постановив вирок, протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Суддя В.М.Прібилов.